Провадження № 33/803/2901/24 Справа № 202/7422/24 Суддя у 1-й інстанції - Кухтін Г. О. Суддя у 2-й інстанції - Мудрецький Р. В.
05 грудня 2024 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі судді: Мудрецького Р.В., за участю: захисника - Бакумова О.С.,(в режимі відеоконференції) переглянувши апеляційну скаргу останнього, на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 липня 2024 року, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою суду від 17 липня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік та стягнуто судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
Районним судом встановлено, що 09.05.2024 року о 09 годині 47 хвилин за адресою: с. Яцківка по вул. Свободи 56, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2121, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 відмовився у встановленому законом порядку, в медичному закладі та на місці за допомогою приладу Драгер, чим порушив вимоги п. 2,5 Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати постанову суду та закрити провадження стосовно ОСОБА_1 за відсутністю складу правопорушення, оскільки відсутні докази керування автомобілем, не заслуховувалися покази свідків, не перевірялося коли здійснювалося градування приладу “Драгер». Встановлені ознаки алкогольного сп'яніння працівниками поліції є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, та різкий запах з порожнини рота і почервоніння обличчя може бути викликано захворюваннями. Разом з цим, ОСОБА_1 відмовився від огляду, так як повинен був виконувати бойове завдання.
В апеляційному суді захисник підтримав вимоги апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши пояснення захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення, законність та обґрунтованість постанови суду, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Рішення суду першої інстанції про визнання винуватим ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП є законними та обґрунтованими.
У відповідності до ст. ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Районний суд дотримався вказаних вимог закону при розгляді справи.
Вимоги апеляційної скарги про необхідність закриття провадження за відсутності складу правопорушення в діях ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними, а вина підтверджується дослідженими районним судом доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення в якому викладено обставини правопорушення; відеозаписом на якому зафіксовано як працівники поліції зупинили автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , після чого встановили ознаки сп'яніння запропонували пройти огляд, водій відмовився, зазначивши, що їде виконувати бойове завдання; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , які відповідають обставинам зафіксованим на відеозаписі.
Апеляційний суд вважає вказані докази належними, допустимими, які доповнюють одне одного та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Беручи до уваги факт допустимості та належності зазначених доказів, апеляційний суд враховує положення ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 підтверджується наявним у матеріалах справи відеозаписом. Крім цього, ОСОБА_1 на відеозаписі не заперечує, що керував автомобілем.
Доводи про не заслуховування свідків є безпідставними, так як такі не залучалися працівниками поліції, а в матеріалах справи наявний відеозапис, який підтверджує законність дій працівників поліції під час процедури огляду, що відповідає положенням ст. 266 КУпАП.
Необгрунтованими є доводи щодо неперевірки градування приладу “Драгер», оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, а не пройшов такий на місці, що могло бути підставою для перевірки результатів огляду приладу.
Ознаки сп'яніння працівники поліції встановили під час спілкування з ОСОБА_1 , який не заперечував даного факту, що зафіксовано на відеозаписі.
Стосовно доводів апеляційної скарги про поважність причин для відмови від проходження огляду, так як ОСОБА_1 їхав виконувати бойове завдання, то цей факт не знайшов свого підтвердження під час апеляційного перегляду, і будь яких даних до апеляційної скарги не долучено. Крім цього, на відеозаписі, як зазначалося раніше, зафіксовано, як працівники поліції встановили ознаки сп'яніння, та пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на місці, тому водій на спростування думки працівників поліції щодо наявності ознак сп'яніння повинен був пройти огляд на місці, що зайняло б приблизно декілька хвилин і значно не обмежило ОСОБА_1 в часі.
Підсумовуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 липня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Р.В.Мудрецький