Провадження № 11-кп/803/2703/24 Справа № 201/15225/17 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
25 листопада 2024 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42016040000000902, за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 на вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2024 року щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Алчевськ Луганської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, -
Вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2024 року ОСОБА_8 засуджено за ч. 5 ст. 191 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років з позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в усіх державних органах, установах та організаціях строком на 3 роки з конфіскацією всього майна.
Згідно з обставинами, встановленими судом, ОСОБА_8 , перебуваючи відповідно до наказу Голови агентства України з управління державними корпоративними правами та майном № 35-Д від 11.05.2012 в період 2012-2014 років на посаді директора Державного підприємства «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я. Осади» (далі за текстом - ДП «НДТІ»), в червні 2012 року, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби, маючи умисел на розтрату майна підприємства, достовірно знаючи про відсутність правових підстав для виведення об'єкту нерухомості із переліку майна, що включено до складу цілісного майнового комплексу (далі за текстом - ЦМК) ДП «НДТІ», яке не підлягає приватизації, а також достовірно знаючи про те, що ДП «НДТІ» та майно, яке перебуває на балансі ЦМК, відповідно до Додатку 1 до Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», не підлягає приватизації, а також усвідомлюючи, що вказане підприємство, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 № 1734 «Про затвердження переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави », входить до Переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, усупереч нормам діючого законодавства, а саме ст.ст. 2,3,4 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», ст. 328 Цивільного кодексу України та ст. 141 Господарського кодексу України, ч. 9 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», якою встановлено, що нерухоме майно об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не може бути відчужене, вилучене, передане до статутного капіталу господарських організацій і щодо такого майна не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути їх відчуження, знаходячись на своєму робочому місці за адресою: АДРЕСА_3 , у робочий час, надавав вказівку головному бухгалтеру ДП «НДТІ» ОСОБА_9 підготувати станом на 01.06.2012 перелік майна підприємства, що входить до складу ЦМК та перелік майна підприємства, що не входить до складу ЦМК.
При цьому, директор ДП «НДТІ» ОСОБА_8 , розуміючи, що в приміщенні виробничого корпусу АДРЕСА_4 , знаходиться обладнання та устаткування, що складає виробничий цикл підприємства та без якого ДП «НДТІ» не в змозі здійснювати діяльність передбачену Статутом, надав головному бухгалтеру ДП «НДТІ» ОСОБА_9 завідомо незаконну вказівку щодо включення виробничого корпусу № 1 до переліку майна підприємства, що не включається до ЦМК підприємства.
Зазначені переліки майна ДП «НДТІ» підписані директором підприємства ОСОБА_8 та за вказівкою останнього скеровані до Агентства держмайна України для відповідного погодження.
В подальшому, директор ДП «НДТІ» ОСОБА_8 продовжуючи реалізовувати злочинний умисел направлений на розтрату майна підприємства, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересам держави, в порушення вищезазначених норм законодавства в серпні 2012 року, знаходячись на своєму робочому місці за адресою: АДРЕСА_3 , у робочий час, повторно надавав вказівку головному бухгалтеру ДП «НДТІ» ОСОБА_9 станом на 28.08.2012 підготувати зміни до переліків майна підприємства, яке не входить до ЦМК.
При цьому, директор ДП «НДТІ» ОСОБА_8 , розуміючи, що в приміщенні лабораторно-побутового корпусу лит. «В-4», який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , знаходиться обладнання та устаткування, що складає виробничий цикл підприємства та без якого ДП «НДТІ» не в змозі здійснювати діяльність передбачену Статутом, надав головному бухгалтеру ДП «НДТІ» ОСОБА_9 завідомо незаконну вказівку щодо включення лабораторно-побутового корпусу лит. «В-4» до переліку майна підприємства, що не включається до ЦМК.
Зазначені переліки майна ДП «НДТІ» підписані директором підприємства ОСОБА_8 та за вказівкою останнього скеровані до Агентства держмайна України для відповідного погодження.
Після погодження зазначених переліків майна ДП «НДТІ», директор зазначеного підприємства ОСОБА_8 , продовжуючи реалізовувати злочинний умисел направлений на розтрату майна підприємства, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересам держави, в порушення вищезазначених норм законодавства, 03.08.2012 надав вказівку на виготовлення та в подальшому підписав лист за № Д/726 Дніпропетровському міському голові ОСОБА_10 щодо вирішення питання про прийняття в комунальну власність виробничого корпусу № 1 та лабораторно-побутового корпусу літ. «В-4» загальною площею 6 904,3 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_3 .
Рішенням Дніпропетровської міської ради від 12.09.2012 за № 23/27 вищезазначені об'єкти нерухомості прийнято до комунальної власності та передано на баланс комунального підприємства «Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця».
Разом з тим, відповідно до п. 3 зазначеного рішення питання прийняття об'єктів нерухомості, розташованих за адресою: АДРЕСА_3 можливе лише за отримання згоди Кабінету Міністрів України.
Розуміючи, що отримання згоди Кабінету Міністрів України на відчуження виробничого корпусу № 1 та лабораторно-побутового корпусу літ. «В-4» є неможливим, директор ДП «НДТІ» ОСОБА_8 13.11.2012 на засіданні науково-технічної ради ДП «НДТІ», яке проходило за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Писаржевського, 1а поставив питання щодо необхідності перейменування виробничого корпусу № 1 в спортивно-оздоровчий корпус та лабораторно-побутового корпусу в корпус громадського харчування. Перейменування зазначених приміщень ОСОБА_8 обґрунтував необхідністю їх подальшої здачі в оренду, при цьому достовірно знаючи, що рішенням від 12.09.2012 за № 23/27 вони вже фактично передані до комунальної власності, тим самим ввів членів комісії в оману.
В подальшому в 13.12.2012, директором ДП «НДТІ» ОСОБА_8 надано вказівку працівнику підприємства ОСОБА_11 на підготування листа № Д/1019 до Дніпропетровської міської ради про внесення змін до рішення від 12.09.2012 за № 23/27, а саме зміни назв раніше-переданого виробничого корпусу № 1 та лабораторно-побутового корпусу, який власноруч підписано.
Рішенням Дніпропетровської міської ради від 30.11.2013 за № 17/31 внесено зміни в рішення від 12.09.2012 за № 23/27 та змінено назви виробничого корпусу № 1 на спортивно-оздоровчий корпус та лабораторно-побутового корпусу на корпус громадського харчування.
Одночасно, директором ДП «НДТІ» ОСОБА_8 надано вказівку на підготовку обґрунтування змін до переліку майна ДП «НДТІ» в якому зазначалось необхідність перейменування виробничого корпусу № 1 на спортивно-оздоровчий корпус та лабораторно-побутового корпусу на корпус громадського харчування, який особисто підписано та надано вказівку скерування до Агентства держмайна України.
Отримавши в лютому 2013 року затверджені зміни до переліку майна ДП «НДТІ» в яких виробничий корпус № 1 перейменовано на спортивно-оздоровчий корпус та лабораторно-побутовий корпус на корпус громадського харчування директор ДП «НДТІ» ОСОБА_8 підписав зазначені зміни.
В подальшому, 11.02.2013 директор ДП «НДТІ» ОСОБА_8 доводячи свій злочинний умисел направлений на розтрату майна підприємства до кінця, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересам держави, в порушення вищезазначених норм законодавства, знаходячись на своєму робочому місці за адресою: АДРЕСА_3 , у робочий час, надавав вказівку працівнику ДП «НДТІ» ОСОБА_11 підготувати лист до № Д/92/1 до Агентства держмайна України про отримання дозволу на передачу в комунальну власність спортивно-оздоровчого корпусу та корпусу громадського харчування, який особисто підписав та надав вказівку щодо скерування листа до Агентства держмайна України. На підставі зазначеного листа Агентством держмайна України видано наказ № 27 від 21.02.2013 про передачу зазначених об'єктів з державної у комунальну власність.
Таким чином, ОСОБА_8 вчинив дії, наслідком яких стало можливе відчуження об'єктів нерухомості, шляхом передачі їх з державної у комунальну власність та подальшої приватизації способом укладення договорів купівлі-продажу між Дніпропетровською міською радою та ТОВ «Інвест-Дніпро», що потягло тяжкі наслідки у вигляді позбавлення ДП «НДТІ» можливості виготовляти спеціальну, для атомної енергетики, хімічної промисловості, медицини та оборони, продукції та спричинення майнової шкоди державі в особі Верховної Ради України, в розмірі 16 701 382 грн., що більше, ніж у 250 разів перевищує розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
В апеляційній скарзі захисник в інтересах обвинуваченого просить вирок скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги захисник посилається на неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження. Адвокат наводить перелік доказів, на які посилався суд у вироку, однак вважає винуватість обвинуваченого недоведеною поза розумним сумнівом. Звертає увагу на те, що судовий розгляд здійснено у відсутність обвинуваченого, не здійснено його допит, а отже не з'ясовано суб'єктивної сторони злочину, що унеможливлює визнання його винуватим.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника, який підтримав апеляційну скаргу, прокурора, який просив вирок залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає вирок суду в межах апеляційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за встановлених судом обставин відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та є обґрунтованим.
Так, вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується дослідженими в ході судового розгляду:
- показаннями свідків ОСОБА_12 - завідувача лабораторією ДП «НДТІ ім. Я. Осади» в період з 2004 по 2012 рік та ОСОБА_13 - завідувача лабораторією ДП «НДТІ ім. Я. Осади» з лютого 2011 року, які засвідчили, що дійсно з ініціативи директора ОСОБА_8 на засідання науково-технічної ради виносились на розгляд питання перейменування виробничого корпусу та лабораторно-побутового комплексу, які були мотивовані тяжким фінансовим становищем підприємства. Перейменування давало змогу здати майно в оренду. Питання зміни форми власності не вирішувалося;
- показаннями свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , які вказали на те, що питання зміни форми власності на жодному засіданні не вирішувалось, робіт з реконструкції виробничого корпусу та лабораторно-побутового комплексу не проводилось, виробниче обладнання вивозили сторонні особи;
- показаннями свідка ОСОБА_17 , який вказав на те, що приміщення за адресою АДРЕСА_3 знаходилось обладнання, яке використовувалось ДП «НДТІ ім. Я. Осади» у виробничій діяльності;
- переліком майна, що включається до складу цілісного майнового комплексу підприємства, що не підлягає приватизації ДП «НДТІ ім. Я. Осади» станом на 01.06.2012 (Том № 2, а.с. 96-112);
- переліком майна, що НЕ включається до складу цілісного майнового комплексу підприємства, що не підлягає приватизації ДП «НДТІ ім. Я. Осади» станом на 01.06.2012 (Том № 2 а.с. 113-114);
- змінами до переліку майна, що включається до складу цілісного майнового комплексу підприємства, що не підлягає приватизації ДП «НДТІ ім. Я. Осади» станом на 28.08.2012 (Том № 2 а.с. 137-145);
- змінами до переліку майна, що НЕ включається до складу цілісного майнового комплексу підприємства, що не підлягає приватизації ДП «НДТІ ім. Я. Осади» станом на 28.08.2012 (Том № 2 а.с. 128-136);
- змінами до переліку майна, що НЕ включається до складу цілісного майнового комплексу підприємства, що не підлягає приватизації ДП «НДТІ ім. Я. Осади» станом на 13.11.2012 (Том № 2, а.с. 118);
- змінами до переліку майна, що НЕ включається до складу цілісного майнового комплексу підприємства, що не підлягає приватизації ДП «НДТІ ім. Я. Осади» станом на 13.11.2012 (Том № 2, а.с. 119);
- супровідними листами, якими зазначені переліки скеровувались до Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном (Том № 2, а.с. 95, 117, 127);
- обґрунтуванням внесення змін до Переліку майна ДП «НДТІ ім. Я. Осади» (Том № 2 а.с. 115-116);
- листами директора ДП «НДТІ ім. Я. Осади» ОСОБА_8 до Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном № Д-539, Д/878, Д/792, в яких ОСОБА_8 просить затвердити переліки майна та дозволити їх відчуження (Том № 3, а.с. 233-236);
- листом першого заступника голови Агенства держмайна України ОСОБА_18 від 14.09.2012 за № 122-3-382 в якому ДП «НДТІ ім. Я. Осади» повідомляють, що майно підприємства відчужувати заборонено, а податкова заборгованість у підприємства відсутня (Том № 3, а.с. 237);
- листом директора ДП «НДТІ ім. Я. Осади» ОСОБА_8 № Д/726 до міського голови м. Дніпропетровська ОСОБА_10 про передачу в комунальну власність міста виробничого корпусу № 1 та лабораторно- побутового корпусу (Том № 2, а.с. 6-7);
- рішенням Дніпропетровської міської ради від 12.09.2012 за № 23/27, яким прийнято в комунальну власність виробничий корпус № 1 та лабораторно-побутовий корпус (Том № 2 а.с. 15-18);
- рішенням Дніпропетровської міської ради від 30.01.2013 за № 17/31, яким фактично перейменовано виробничий корпус № 1 та лабораторно-побутовий корпус в спортивно-оздоровчий корпус та корпус громадського харчування (Том № 2 а.с. 19-20);
- договором купівлі-продажу нежитлового приміщення № 175/А від 23.02.2015 між Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради а ТОВ «Інвест-Дніпро» (Том № 2, а.с. 61-62);
- договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 19.04.2016 між ТОВ «Інвест-Дніпро» та ТОВ «Терра Сервіс Плюс» (Том № 3 а.с. 35-36);
- актом виїзної документальної ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «НДТІ ім. Я. Осади» за період з 01.01.2013 по 01.10.2016 від 18.11.2016 за № 05-19/2, за результатами якої встановлено, що виробничий корпус № 1 та лабораторно-побутовий корпус не підлягають приватизації, перейменування зазначених об'єктів відбулися з порушеннями, без понесення втрат на їх модернізації та переобладнання та передача об'єктів вказаних нерухомого майна в комунальну власність здійснена в порушення ст. 4 п. 1 абз. 2 ЗУ «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», без погодження з КМУ (Том № 5, а.с. 15-32);
- висновком експерта за результатами почеркознавчої експертизи № 13/1.1-579 від 27.12.2016 та висновком експерта за результатами почеркознавчої експертизи № 13/1.1-448 від 04.11., якими встановлено, що підписи в переліках майна, входить та не входить до складу ЦМК підприємства зроблені від імені завідувача відділенням економічної та технологічної перспективи виробництва труб ОСОБА_19 , начальника ВВГО ОСОБА_20 та завідувача лабораторії ОСОБА_12 виконані іншими особами;
- висновком експерта за результатами почеркознавчої експертизи № 29/1.1/507 від 13.07.2017 відповідно якого підписи в переліках майна, входить та не входить до складу ЦМК підприємства зроблені ДП «НДТІ ім. Я. Осади» ОСОБА_8 ;
- висновком експерта за результатами почеркознавчої експертизи № 29/1.1-28 від 24.01.2017 відповідно якого підписи в погодженні переліків майна, входить та не входить до складу ЦМК підприємства зроблені головою Агентства держмайна України ОСОБА_21 ;
- висновком оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи № 4331/4332-16 від 09.09.2016 про те, що ринкова вартість виробничого корпусу № 1 складає станом на 12.09.2012 складає 5 330 740 грн., ринкова вартість лабораторно-побутового корпусу складає 11 370 642 грн.;
- висновками судово-економічної експертизи № 172 від 20.07.2017 та № 3737/3738-17 від 09.08.2017 якими підтверджуються вибуття із власності ДП «НДТІ ім. Я. Осади» виробничого корпусу № 1 та лабораторно-побутового корпусу.
Надаючи оцінку наведеним доказам у своїй сукупності, у колегії суддів відсутні сумніви у їх належності та допустимості. Ці докази суд вважає достатніми для доведення винуватості ОСОБА_8 , а тому не вбачає підстав визнати наведені у вироку висновки суду такими, що не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Вирішуючи питання обґрунтованості висновків суду, колегія суддів виходить з того, що ОСОБА_8 , як директор ДП «НДТІ ім. Я. Осади», був обізнаний у тому, що приміщення виробничого корпусу № 1 та лабораторно-побутового корпусу ДП «НДТІ ім. Я. Осади» не підлягають передачі в комунальну власність та приватизації. Незважаючи на вказані обставини, останній вніс змін до переліків майна, виключивши ці приміщення з цілісного майнового комплексу підприємства та перейменувавши їх в спортивно-оздоровчий корпус та корпус громадського харчування, обґрунтовуючи вказані дії наявністю заборгованості перед податковою службою, яка у підприємства станом на 2012 фактично відсутня.
Матеріалами провадження об'єктивно підтверджується, що виробничий корпус № 1 та лабораторно-побутовий корпус не підлягали приватизації, перейменування зазначених об'єктів відбулися з порушеннями, без понесення втрат на їх модернізації та переобладнання, а передача об'єктів вказаних нерухомого майна в комунальну власність здійснена в порушення ст. 4 п. 1 абз. 2 ЗУ «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», без погодження з КМУ. Ці дії були ініційовані та вчинені ОСОБА_8 , що повністю знайшло своє підтвердження у досліджених судом доказах.
За цих умов, доводи сторони захисту про недоведення винуватості обвинуваченого поза розумним сумнівом суд вважає безпідставними.
В апеляційній скарзі захисник обмежується переліком доказів, проте не наводить жодних доводів стосовно їх недопустимості або недостатності їх сукупності для доведення винуватості обвинуваченого, з посиланням на конкретні обставини, які не були враховані судом або враховані ним помилково.
Суд звертає увагу на те, що висновком експерта за результатами почеркознавчої експертизи № 29/1.1/507 від 13.07.2017 підтверджується, що підпис в переліках майна, яке входить та не входить до складу ЦМК підприємства зроблені ДП «НДТІ ім. Я. Осади», що у сукупності з рештою доказів, які засвідчуються вчинення обвинуваченим активних дій, спрямованих на фактичну передачу об'єктів нерухомого майна в комунальну власність, в тому числі скликання зборів, рішення про перейменування цих об'єктів, листування з Агентсвом держмайна України, Дніпропетровською міською радою, виключає будь-які сумніви у правильності встановлених судом обставин та обґрунтованості його висновків про доведення винуватості ОСОБА_8 .
Що стосується доводів захисника про порушення порядку здійснення спеціального судового розгляду відносно обвинуваченого, то вони також свого підтвердження під час апеляційного розгляду не знайшли.
Вимогами ч. 3 ст. 323 КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.
Якщо у справі декілька обвинувачених, суд постановляє ухвалу лише стосовно тих обвинувачених, щодо яких існують обставини для спеціального судового провадження.
Участь захисника у спеціальному судовому провадженні є обов'язковою.
Повістки про виклик обвинуваченого у разі здійснення спеціального судового провадження надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надсилаються захиснику. Інформація про такі документи та повістки про виклик обвинуваченого обов'язково публікуються у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 цього Кодексу та на офіційному веб-сайті суду. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
Положеннями ч. 2 ст. 297-1 КПК України передбачено, що спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п'ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258-6, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Матеріалами провадження об'єктивно підтверджується, що на підставі ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 07.06.2017 досудове розслідування кримінального провадження було здійснено в порядку, передбаченому ст. 297-1 КПК України.
Після надходження обвинувального акта до суду, виклик обвинуваченого здійснювався шляхом направлення повісток за останнім відомим місцем проживання та публікації їх змісту в газеті «Урядовий кур'єр», а також на офіційному сайті суду.
Ухвалою від 18.09.2023, з урахуванням тих обставин, що ОСОБА_8 переховується від суду на тимчасово окупованій території України та оголошений у розшук, судом було задоволено клопотання слідчого та вирішено здійснювати спеціальне судове провадження.
В подальшому, виклик обвинуваченого здійснювався в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 323 КПК України, однак в судові засідання ОСОБА_8 не з'являвся, а тому судовий розгляд було здійснено за участю прокурора і захисника обвинуваченого з дотриманням вимог КПК щодо розгляду справи “in absentia».
З урахуванням наведених обставин, колегія суддів не знаходить підстав вважати порушеною процедуру спеціального судового провадження, а тому доводи захисту розцінює як необґрунтовані.
Таким чином, порушень кримінального процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення злочину, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винуватість обвинуваченого та на кваліфікацію його дій, колегією суддів не встановлено.
З урахуванням наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваного вироку, який скасуванню з викладених в апеляційній скарзі мотивів не підлягає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України,
колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2024 року щодо ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3