Провадження № 11-кп/803/3512/24 Справа № 191/3398/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
03 грудня 2024 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
Головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
засудженого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2024 року про відмову в задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, -
Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2024 року в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України відмовлено.
Обгрунтовуючи прийняте рішення, суд зазначив, що засуджений ОСОБА_7 своєю поведінкою та ставленням до праці за весь час відбування покарання не довів свого виправлення, оскільки хоча за весь період відбування покарання і має шість заохочень, втім до нього було також застосовано чотири стягнення, останнє у листопаді 2023 року. Крім того, засуджений має заборгованість за виконавчим листом, яку не погашено.
Також судом було враховано, що сам по собі факт дотримання порядку і режиму утримання під час перебування в колонії є обов'язком засудженого і не слугує підставою для звільнення від відбування покарання.
В апеляційній скарзі засуджений просить ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2024 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою його клопотання задовольнити та звільнити його умовно - достроково від відбування покарання.
В обґрунтування апеляційних вимог вказує на те, що висновки суду є необґрунтованими і такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що за час відбування покарання довів своє виправлення. Зазначає, що судом не враховано, що він має заохочення, приймає участь у виховних заходах та сумлінно ставиться до праці.
Заслухавши суддю-доповідача; засудженого, який підтримав апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, оскільки, на його думку, засуджений не довів свого виправлення; перевіривши надані матеріали та апеляційні доводи, колегія суддів прийшла до наступних висновків.
Так, ст. 6 КВК України передбачає, що виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Згідно із ч. 2 ст. 81 КК Україниумовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосовано, якщо засуджений добросовісною поведінкою та відношенням до праці довів своє виправлення. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише за умови обов'язкової та одночасної наявності вказаних в законі підстав і умов в їх сукупності. При цьому основним і вирішальним є не факт відбування визначеної частини покарання, а досягнення однієї із цілей покарання - виправлення засудженого.
Як вбачається із роз'яснень Верховного Суду України щодо правильного та однакового застосування вказаної норми закону України про кримінальну відповідальність, які містяться в постанові Пленуму ВСУ від 26.04.2002 року № 2 “Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення, і для цього дані беруться в їх сукупності.
Під час апеляційного перегляду встановлено, що ОСОБА_7 вироком Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 06.08.2018 року визнано винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років 6 місяців, з конфіскацією майна.
Згідно довідки та характеристики, що надані установою виконання покарань, ОСОБА_7 з 07 березня 2018 року перебуває у місцях позбавлення волі, з 18.07.2018 року відбуває покарання в Синельниківській ВК № 94, кінець строку припадає на 29 травня 2025 року.
За час відбування покарання характеризується добре. Працевлаштований на підприємствах ДУ “СВК-94» з 27.08.2021 року, має 6 заохочень та 3 стягнення.
Головною підставою умовно-дострокового звільнення є виправлення особи, а висновок суду про доведеність виправлення засудженого повинен засновуватись на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь період перебування у виправно-трудовій установі. Також колегією суддів враховується, що умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально, вирішується на розсуд суду і відноситься до його дискреційних повноважень.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що засуджений ОСОБА_7 не довів свого виправлення, оскільки, будучи ув'язненим з 2018 року, почав отримувати заохочення лише у 2022 році, а останнє у часі заохочення було застосоване до нього 23 квітня 2024 року, за півроку до дня апеляційного розгляду, через що у колегії не має підстав вважати, що засуджений своєю сумлінною поведінкою на всьому протязі відбування покарання доводить своє виправлення.
Одночасно цей засуджений систематично, починаючи з 02 серпня 2018 року, порушував вимоги режиму відбування покарання, через що до нього застосовувались стягнення, востаннє 24.11.2023 року. Не бере участі у програмах диференційованого виховного впливу та ставиться до них негативно. Крім того, ОСОБА_7 не визнає провину в скоєному злочині та його суспільну небезпеку. Також, останній має виконавчий лист, заборгованість за яким не погашено.
Також засуджений ОСОБА_7 є особою, яка раніше притягувалась до кримінальної відповідальності, що свідчить про те, що останній схильний до порушення закону та, допускаючи порушення режиму утримання, на шлях виправлення не став.
З огляду на викладене відомості про досягнення щодо цього засудженого мети кримінального покарання до повного його відбуття, що могли бути підставою для застосування до нього умовно-дострокового звільнення, повинні бути надзвичайно вагомими, втім таких не вбачається.
Доводи апеляційної скарги засудженого про те, що суд не в повній мірі врахував те, що він має заохочення, є безпідставними, оскільки вказані обставини самі по собі не є достатньою підставою для задоволення його клопотання про застосування умовно-дострокового звільнення. Судом досліджені всі обставини, які мали значення для прийняття по провадженню законного та обґрунтованого рішення.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що засуджений ОСОБА_7 своєю поведінкою не довів свого виправлення, а підстави для застосування умовно-дострокового звільнення в такому випадку відсутні, у зв'язку із чим висновки суду першої інстанції є законними та обґрунтованими.
Також враховується, що умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально, вирішується на розсуд суду і відноситься до його дискреційних повноважень.
З огляду на вищевикладене, доводи засудженого не спростовують висновки суду першої інстанції щодо безпідставності поданого клопотання, а також не свідчать про доведення засудженим свого виправлення та про наявність підстав для його звільнення від відбування покарання умовно-достроково, а тому ці доводи апеляційний суд оцінює як непереконливі, у зв'язку з чим вважає оскаржувану ухвалу суду законною та обґрунтованою і підстав для її зміни чи скасування не вбачає.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2024 року про відмову в задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_7 , - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4