Провадження № 11-сс/803/2024/24 Справа № 183/9684/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
27 листопада 2024 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
підозрюваного ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони східного регіону на ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2024 року про обрання запобіжного заходу щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Запрудка Іванівського району Київської області, українця, громадянина України, кулеметника першого відділення кулеметного взводу другої стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2024 року залишено без задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 та обрано відносно останнього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком до 19 листопада 2024 року.
Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення послався на те, що надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.
Зазначає, що встановленим та доведеним стороною обвинувачення є існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також недоведеним існування ризиків, передбачених п. 1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вказує, що прокурором у судовому засіданні не доведено те, що неможливо запобігти встановленим в ході розгляду клопотання ризикам, шляхом обрання іншого, більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із повною ізоляцією підозрюваної від суспільства. Подане слідчим за погодженням з прокурором клопотання взагалі не містить оцінки можливості запобігти ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Також зазначає, що як убачається з довідки військово-лікарської комісії від 09.03.2024, проведено медичний огляд військово-лікарською комісією та встановлено, що солдат ОСОБА_7 потребує стаціонарного обстеження з подальшим переоглядом у КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» Харківської обласної ради, у зв'язку з чим йому видано направлення, а 12.03.2024 госпіталізовано. Станом на 23.03.2024 самовільно залишив лікувальний заклад.
Також вказує, що ОСОБА_7 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності; зареєстрований та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
З огляду на встановлені обставини, запобігти встановленому у судовому засіданні ризику можливо шляхом обрання підозрюваному найменш суворого виду запобіжного заходу - особистого зобов'язання.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати, клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави стосовно підозрюваного ОСОБА_7 - задовольнити. У разі обрання судом альтернативного виду запобіжного заходу у виді застави, визначити її у розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що слідчим суддею не враховано обставини кримінального правопорушення; не врахував даних про суворість покарання, передбаченого за вчинений ОСОБА_7 злочин, даних про його особу, інші обставини кримінального провадження; не врахував ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_8 заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, думку учасників провадження, перевіривши матеріали провадження і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів провадження, 08.07.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024050010005701 були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Поняття «обґрунтованість підозри» включає існування фактів чи інформації, які надають підстави суду вважати, що підозрювана особа ймовірно вчинила правопорушення, та оголошення підозри у вчиненні злочину.
На початковій стадії досудового розслідування кримінально-процесуальний закон не вимагає від сторони обвинувачення доведення усіх елементів кримінального правопорушення. Факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для засудження особи та ухвалення обвинувального вироку.
Повідомивши ОСОБА_7 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, слідчий зібрав, перевірив та оцінив у встановленому законом порядку докази, які в своїй сукупності приводять до єдиного висновку на даний момент розслідування про те, що конкретна особа вчинила кримінальне правопорушення, за яке передбачене покарання Кримінальним кодексом України, і не підлягає звільненню від відповідальності за нього.
Отже, з матеріалів кримінального провадження вбачається наявність існування фактів, інформації, які можуть переконати в тому, що ОСОБА_7 міг вчинити вказане кримінальне правопорушення.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.
Зі змісту ст. 179 КПК України вбачається, що особисте зобов'язання полягає у покладенні, зокрема, на підозрюваного зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу.
Так, слідчим суддею у відповідності до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_7 кримінального правопорушення та достатніх підстав про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також недоведення існування ризиків, передбачених п. 1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вищенаведені висновки слідчого судді випливають з того, що у порядку, передбаченому КПК України ОСОБА_7 набув статусу підозрюваного 23.10.2024, а вже 24.10.2024 з'явився за викликом для участі у судовому засіданні, у добровільному порядку без застосування примусових заходів, після вчинення дій, які ставляться у провину ОСОБА_7 , останній не залишав меж Київської області, докази протилежного стороною обвинувачення не надано, згідно з наявним у матеріалах справи висновком лікарської комісії встановлено, що ОСОБА_7 страждає на захворювання та потребує стаціонарного лікування.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками слідчого судді та вважає, що, враховуючи встановлені обставини, прокурором не доведено, що жоден із більш м»яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризику, передбаченому п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Частиною 4 ст. 194 КПК України передбачено, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Отже, при розгляді клопотання слідчий суддя з'ясував усі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, та на підставі пояснень сторін кримінального провадження і наданих ними матеріалів обґрунтовано дійшов висновку, що для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_7 відносно нього слід застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Колегія суддів вважає, що обраний ОСОБА_7 вид запобіжного заходу - особисте зобов'язання, та покладення на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, є співмірним з існуючим ризиком та відповідає особі підозрюваного.
Доводи прокурора не спростовують висновку слідчого судді про достатність для гарантування належної процесуальної поведінки підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Переконливих доводів, які б стали підставою для обрання підозрюваному більш суворого запобіжного заходу прокурором не вказано та в ході апеляційного розгляду справи не встановлено.
Відтак, ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, постановленою з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони східного регіону - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4