Справа № 755/10239/24
Провадження №: 3/755/4030/24
"05" грудня 2024 р. м. Київ Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Омельян І.М. розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 10.06.2024 року, о 16:00, керуючи автомобілем марки «Ford Fiesta», н/з НОМЕР_1 , у м. Києві по вул. П. Запорожця, 14-а, при виїзді з прилеглої території не врахувала дорожньої обстановки, не дотрималася безпечного бокового інтервалу та скоїла наїзд на припаркований автомобіль «Skoda Rapid», н/з НОМЕР_2 , що призвело до механічних пошкоджень з матеріальними збитками транспортних засобів. Своїми діями порушила п. 2.3.б, п. 13.1, Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 10.06.2024 року, о 16:00, керуючи автомобілем марки «Ford Fiesta», н/з НОМЕР_1 , у м. Києві по вул. П. Запорожця, 14-а, з ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовилася, що зафіксовано на боді-камеру 473190, 472346, 470294. Своїми діями порушила п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. Матеріали про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 надійшли до суду та відповідно до вимог ст. 35 КПК України автоматизованою системою документообігу суду 17.06.2024 року передані для проведення судового розгляду судді Дніпровського районного суду м. Києва Іваніній Ю.В.
28.10.2024 року у зв'язку з неможливістю судді ОСОБА_2 продовжувати розгляд справи був здійснений повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та 28.10.2024 року передана для проведення судового розгляду судді Дніпровського районного суду м. Києва Омельян І.М. Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Омельян І.М. з 17.10.2024 року по 15.11.2024 року перебувала в нарадчій кімнаті для ухвалення судового рішення у справі №756/5773/19, провадження 1-кп/755/82/24.
Судове засідання було призначено на 20.11.2024 року, потім відкладалося на 05.12.2024 року у зв'язку з задоволенням судом клопотання адвоката Лешенко Ю.В. про виклик іншого учасника ДТП, свідків та працівників поліції у судове засідання.
Згідно ст. 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Відповідно ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнала та пояснила, що 10.06.2024 року вона поверталася додому з Нової пошти, за адресою: м. Київ, вул. Петра Запорожця, 14а, на своєму автомобілі «Ford Fiesta». При виїзді з майданчику для паркування на головну дорогу вона зупинилася, так як виїзд було перекрито автомобілем «Skoda». Вона посигналила, після чого водій автомобіля «Skoda» проїхав декілька метрів вперед і зупинився, проте продовжував заважати руху. У цей момент на в'їзд стояв інший автомобіль. Здійснюючи маневр об'їзду перешкоди, відбулося зіткнення транспортних засобів. Оскільки водій автомобіля «Skoda» зупинився таким чином, що задня частина його автомобіля опинилася впритул до виїзду з майданчика для паркування, тому вона вважає, що винним в ДТП є саме водій автомобіля «Skoda». Після ДТП, вона зателефонувала до поліції, повідомила всі обставини, працівники поліції запропонували оформити європротокол, на що вона та водій автомобіля «Skoda» погодилися. Однак, через деякий час приїхали працівники поліції та почали з'ясовувати обставини події. Вона повідомила, що вона та водій автомобіля «Skoda» досягнули згоди щодо всіх обставин пригоди, хочуть скласти європротокол та не потребують оформлення протоколу працівниками поліції. Однак, працівники поліції повідомили їй, що вона має пройти огляд на стан сп'яніння. На її думку ця вимога працівників поліції була незаконною, оскільки вони їй не повідомили, які ознаки алкогольного сп'яніння вона має. Вона відмовилась від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «Drager Alcotest» та повідомила працівникам поліції, що самостійно зверниться до лікаря. Однак у подальшому вона не звернулася до лікаря, оскільки вже минуло три години. Зазначила, що у день події вона не вживала алкоголь, працівники поліції мали до неї упереджене ставлення. Під час перегляду відео з бодікамер працівників поліції, зазначила, що вона повідомила працівникам поліції на місці події неправдиві відомості щодо вживання нею напою з написом BURN, як алкогольного напою, у зв'язку з сарказмом, а вживання нею відразу після ДТП алкогольного напою - вино, яке знаходилося в автомобілі, у зв'язку з тим, що її знайомі так робили та їх працівники поліції відпустили.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Лешенко Ю.В. у судовому засіданні пояснив, що працівниками поліції при оформленні матеріалів про адміністративні правопорушення вбачається ряд порушень та недотримання ними вимог чинного законодавства, а саме: у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено які саме ознаки алкогольного сп'яніння мала ОСОБА_1 ; працівниками поліції не було роз'яснено ОСОБА_1 її права та обов'язки; до матеріалів доданий небезперервний відеозапис події. Зазначив, що ОСОБА_1 раніше не притягувалась до адміністративної відповідальності, має на утримані дитину, у зв'язку з чим просив закрити провадженні по справі. У судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду показала, що 10.06.2024 року вона стала свідком ДТП, за участю її подруги та колишньої колеги по роботі ОСОБА_1 . Вона бачила як ОСОБА_1 виїжджала з парковки та їй заважав це зробити інший автомобіль, який зупинився з порушенням правил паркування, у зв'язку з чим відбулось зіткнення транспортних засобів. Коли ОСОБА_1 зателефонувала до поліції, то їй було запропоновано скласти європротокол, однак через деякий час працівники поліції приїхали на місце події та почали складати протоколи відносно ОСОБА_1 . Зазначила, що під час ДТП вона перебувала від місця пригоди близько 30-40 метрів, після звуку зіткнення автомобілів - вона відразу повернулася до автомобіля подруги, потім пішла на роботу, після чого у подальшому була прийшла на місце події, коли приїхали працівники поліції. Повідомила, що її подруга ОСОБА_1 у день події не перебувала у стані алкогольного сп'яніння та на пропозицію працівників поліції поїхати на огляд до лікаря нарколога - повідомила, що бажає самостійно пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в приватній медичній установі.
Крім того, судом було викликано у судове засідання для надання пояснень іншого учасника ДТП - ОСОБА_4 , cтаршого лейтенанта поліції ОСОБА_5 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , однак останні до суду не з'явилися, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступного. Відповідно до ст. 245 КУпАП одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до п. 2.3.б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Відповідно до п. 13.1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Згідно з п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. За невиконання вимог пункту 2.5 Правил передбачено адміністративну відповідальність за ст. 130 КУпАП. Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Як вбачається з матеріалів справи про адміністративні правопорушення, вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, а саме:
- протоколами про адміністративне правопорушення серії ААД № 530632, ААД № 857103 від 10.06.2024 року, зі змісту яких вбачається порушення водієм Правил дорожнього руху України, а також про факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку. Протоколи сумніву у суду не викликають, оскільки складені відповідно до вимог статей 254, 256 КУпАП. Протоколи водій підписав.
У протоколах зазначено про роз'яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України, положень ст. 268 КУпАП;
- схемою місця ДТП від 10.06.2024 року; - письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 10.06.2024 року, відповідно до яких вона 10.06.2024 року керувала автомобілем «Ford» у м. Києві по вул. П. Запорожця, 14-а, та виїжджаючи з прилеглої території, вона помітила автомобіль «Skoda», який загороджував їй виїзд, вона посигналила та він від'їхав далі з порушенням правил паркування та зупинки. Окрім автомобіля «Skoda», інший автомобіль їй перекрив виїзд в право. Вона, почавши рух, та через брак місця для маневру, зачепила автомобіль «Skoda» правими задніми дверима;
- письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 10.06.2024 року, відповідно до яких він 10.06.2024 року керував автомобілем «Skoda» у м. Києві по вул. П. Запорожця, 14-а, та біля магазину «Лоток» йому посигналив автомобіль «Ford», він проїхав вперед для того, щоб пропустити даний автомобіль, зупинився та через деякий час почув скрегіт;
- направленням від 10.06.2024 року на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції;
- відеозаписами з нагрудної камери патрульного поліцейського 473190, 472346, 470294, з яких вбачається, що водій автомобіля «Ford» - ОСОБА_1 підтвердила працівникам поліції факт керування нею автомобілем «Ford Fiesta» та вчинення ДТП з автомобілем «Skoda», який був в нерухливому стані (час відеозапису події 10.06.2024 року - 16:36). У цей же час ОСОБА_1 повідомила працівника поліції, що після вчинення ДТП вживала алкогольні напої - вино з автомобіля, оскільки перенервувала, на що працівник поліції роз'яснив їй, що за вживання алкогольних напоіїв після ДТП передбачена більша відповідальність. Працівниками поліції неодноразово було запропоновано водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Drager та у лікаря нарколога, у встановленому законом порядку, однак остання відмовлялась (час відеозапису події 10.06.2024 року - 16:32, 16:36, 16:42, 16:45-16:46). Крім того, з відео вбачається, що працівниками поліції неодноразово було роз'яснено ОСОБА_1 її права та обов'язки та наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку. Крім того, на відеозаписі події о 16:59 ОСОБА_1 повідомила працівників поліції про те, що вчора вживала алкогольні напої, але не вживала у день події до і після ДТП.
Суд критично ставиться до пояснень свідка ОСОБА_3 , оскільки вона перебуває у дружніх відносинах з ОСОБА_1 , тому вона може свідчити на її користь з метою уникнення нею відповідальності за вчинене правопорушення.
Пояснення водія ОСОБА_1 у судовому засіданні не узгоджуються з її письмовими поясненнями на місці події та усними поясненнями, що зафіксовані на відеозаписі події, що вказує бажання її уникнути відповідальності за вчинені правопорушення.
Твердження ОСОБА_1 про те, що під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення працівники поліції діяли упереджено щодо неї не заслуговують на увагу та спростовуються відеозаписом події, яке було переглянуто в судовому засіданні.
Доводи сторони захисту щодо не дотримання працівниками поліції чинного законодавства, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та проведення огляду особи на стан алкогольного сп'яніння є не обґрунтованими з огляду на наступне.
Так, суд при розгляді справи ураховує те, що ЄСПЛ у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» були визначені критерії, за наявності одного із яких, будь-яке правопорушення повинне розцінюватись як кримінальне і розглядатись за процедурою, визначеною національним законодавством для кримінальних правопорушень. Такими критеріями є: «критерій національного права», який визначає те, що будь-яке протиправне діяння є злочином, якщо воно передбачене як злочин відповідним національним законодавством; «критерій кола адресатів», відповідно до якого правопорушення повинне розглядатись як кримінальне, якщо відповідальність за нього поширюється на невизначене коло осіб; «критерій мети та тяжкості наслідків» за змістом якого, вчинене правопорушення розглядається за природою кримінального злочину якщо санкція за його вчинення є достатньо суворою і передбачає елемент покарання (щодо питання застосування зазначених положень див. у т.ч. рішення ЄСПЛ «Лутц проти Німеччини», «Карелін проти Російської Федерації», «Гурепка проти України», «Лучанінова проти України» та інших).
Відповідно, з урахуванням наведених критеріїв, порушення, які висуваються особі, у цій справі, розцінюються, як кримінальні, а тому підлягають розгляду з урахуванням процедури, визначеної національним законодавством для кримінальних правопорушень, а постановою від 15.02.2018 року в справі № 357/14462/14-к Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду указав, що не ґрунтується на вимогах процесуального закону ситуація, при якій підставою для визнання доказів недопустимими виступає якість змісту документів та те, що у постанові від 08.10.2019 року у справі № 639/8329/14-к Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду визначив, що підставою для визнання доказів недопустимими є не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку порушення фундаментальних. … суд, вирішуючи питання щодо допустимості доказу має обґрунтувати, чому він вважає порушення фундаментального права або свободи настільки істотним, щоб зумовити визнання доказу недопустимим, але ці обставини у даній справі судом не установлені.
В постанові від 06.07.2021 року у справі № 720/49/19 ВС зауважив, що за наявності процесуальних порушень порядку отримання доказів визнавати їх недопустимими слід лише тоді, коли вони: прямо та істотно порушують права і свободи людини; та/або надають підстави для сумнівів у достовірності отриманих фактичних даних, які не видалося за можливе усунути в ході судового розгляду.
Повертаючись до обставин цієї справи суд зауважує, що вважає такий підхід правильним, оскільки він ґрунтується на розумінні, що для прийняття рішення у справі Суд має отримати якомога більшу інформацію щодо фактичних обставин, важливих для вирішення справи, забезпечивши сторонам можливість у змагальній процедурі перевірити та заперечити цю інформацію. Виключення доказів, які можуть мати стосунок до важливих фактів справи, є крайнім заходом, який має застосовуватися у разі, якщо іншими засобами неможливо усунути фактори, які перешкоджають забезпеченню справедливого судового розгляду.
Безумовно, істотне порушення фундаментальних справ і свобод особи не може бути терпимим у правосудді, і суди мають протистояти таким порушенням для того, щоб органи правопорядку не перетворили такі методи у звичайну практику.
Водночас порушення тих чи інших численних формальностей, які регулюють порядок чи окремих процесуальних дій і які жодним чином не зачіпають права і свободи особи, мають оцінюватися виходячи з балансу конкуруючих інтересів: потреби суспільства у розкритті правопорушення і покаранні винуватця та важливості тих формальностей для забезпечення справедливості розгляду справи в цілому.
Так, проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103 (далі - Порядок).
Разом з тим в цій справі не установлено факту істотного порушення указаних положень щодо алгоритму огляду особи та фундаментальних прав і свобод порушника.
Щодо доводів захисника про те, що працівниками поліції ОСОБА_1 не було роз'яснено її права, то суд зазначає, що це спростовується відеозаписом.
Щодо доводів захисника про не безперервність відео з місця події, то слід зазначити, що відсутність певного періоду часу на відео істотно не впливають на встановлення обставин справи. Як вбачається з відеозапису, то перерви відеозапису мали місце в часі - 1 секунда. Згідно п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю після закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
У зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП строків, передбачених ст. 38 КУпАП, приходжу до висновку про закриття провадження у даному адміністративному провадженні на підставі п.7 ст. 247 КУпАП, одночасно з визнанням вини особи у вчиненні правопорушення. Згідно ч. 6 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
Відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. При цьому суд зважає на те, що мотиви відмови від проходження огляду на стан сп'яніння не мають значення для висновків про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки відповідно до п.2.5 ПДР України проведення огляду на стан сп'яніння на вимогу поліцейського є обов'язком водія. При оцінці усіх досліджених доказів суд дійшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 і у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за стандартам доказування «поза розумним сумнівом», та вважає за необхідне ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції інкримінованої статті. Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності від сплати судового збору, а відтак слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення. На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 38, 40-1, 124, 130, 251, 266, 283-285 КУпАП, Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Законом України «Про судовий збір»,
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Провадження у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення - закрити.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. на користь держави. Роз'яснити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень. Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Дніпровський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Суддя І.М. Омельян