Зіньківський районний суд Полтавській області
38100, м. Зіньків, вул. Соборності, 2. Тел.3-24-41/факс 3-11-95
Справа № 530/2597/24
Номер провадження 1-кс/530/664/24
06.12.2024 р. Слідчий суддя Зіньківського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 розглянувши клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції №4 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024170490000489 від 05.12.2024, за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-
06.12.2024 року до Зіньківського районного суду Полтавської області звернувся слідчий слідчого відділення відділення поліції №4 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області капітан поліції ОСОБА_3 із клопотанням погодженим прокурором Зіньківського відділу Диканської окружної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню № 12024170490000489 від 05.12.2024, за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, щоу провадженні слідчого відділення відділення поліції №4 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024170490000489 від 05.12.2024, за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено: що 05.12.2024 до чергової частини ВП №4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області надійшла письмова заява від ОСОБА_5 , про те, що в період часу з середини жовтня місяця 2024 року по 04.12.2024 року невідома особа, перебуваючи поблизу території СБК «Бір», розташованого за адресою АДРЕСА_1 , в умовах воєнного стану, таємно, шляхом вільного доступу викрала 12 відрізків металевої профільної труби, чим завдала майнової шкоди потерпілому.
05.12.2024 року було оглянуто територію господарства гр. ОСОБА_6 , розташованого в АДРЕСА_2 , в якому виявлено 12 відрізків металевої квадратної профільної труби розмірами - шириною грані 14 см, товщиною стінки 0,4 см та наступними довжинами: 205 см., 257см., 286 см., 290 см., 263 см., 281 см., 289 см., 273 см., 268 см., 283 см., 278 см., 287 см., які було оглянуто вилучено та передано на зберігання власникові ОСОБА_5
05.12.2024 вказані 12 відрізків металевої квадратної профільної труби визнано речовим доказом по даному кримінальному провадженні.
Беручи до уваги, що 05.12.2024 слідчим слідчого відділення відділення поліції №4 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області без ухвали слідчого судді в ході огляду, було вилучено 12 відрізків металевої квадратної профільної труби розмірами - шириною грані 14 см, товщиною стінки 0,4 см та наступними довжинами: 205 см., 257см., 286 см., 290 см., 263 см., 281 см., 289 см., 273 см., 268 см., 283 см., 278 см., 287 см., які в подальшому було передано на зберігання власникові ОСОБА_5 , тому з метою збереження даних речового доказу від приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування та передачі виникла потреба звернутися з клопотанням до слідчого судді про накладення арешту на вказані речі.
В судове засіданняслідчий слідчого відділення відділення поліції №4 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області капітан поліції ОСОБА_3 не з'явився, але написав заяву, що подане клопотання підтримав з підстав у ньому наведених, власник майна в судове засідання не з'явився, вивчивши наявні матеріали, якими слідчий обґрунтовує заявлене клопотання, дослідивши додані до клопотання матеріали, приходжу до висновку, що заявлене клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
У клопотанні про накладення арештуна майно слідчий слідчого відділення відділення поліції №4 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області капітан поліції ОСОБА_3 зазначає, що 05.12.2024 до чергової частини ВП №4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області надійшла письмова заява від ОСОБА_5 , про те, що в період часу з середини жовтня місяця 2024 року по 04.12.2024 року невідома особа, перебуваючи поблизу території СБК «Бір», розташованого за адресою АДРЕСА_1 , в умовах воєнного стану, таємно, шляхом вільного доступу викрала 12 відрізків металевої профільної труби, чим завдала майнової шкоди потерпілому.
Відомості по даному факту внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024170490000489 від 05.12.2024, за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
05.12.2024 вищевказані 12 відрізків металевої квадратної профільної труби визнано речовими доказами по даному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом або знаряддям злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, частиною 1 якої визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Вимоги до змісту клопотання про накладення арешту на майно та строків його подання до суду визначені ст. 171 КПК України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано до слідчого судді, суду не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, зокрема, повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчим суддею встановлено, що звертаючись з клопотанням про накладення арешту на майно, оглянуте 05.12.2024 року слідчим дотримано вимоги ст. 171 КПК України.
Так, клопотання погоджене з прокурором та подане у встановлений ч.5 ст. 171 КПК України строк.
Також, слідчим суддею встановлено, що клопотання містить відповідне обґрунтування підстав та мету накладення арешту.
Метою накладення арешту на 12 відрізків металевої квадратної профільної труби є необхідність збереження даного речового доказу, який вилучено 05.12.2024 року та який може бути використаний як доказ у кримінальному провадженні, а також з метою забезпечення його від приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування та передачі.
Згідно з ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, слідчим доведена необхідність арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.
Крім того, слідчий суддя зазначає, що у відповідності до ч. 1ст. 174 КПК України власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю або частково за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні цього заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 107,131,132,170 - 175,309,369-372,395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції №4 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024170490000489 від 05.12.2024, за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на 12 відрізків металевої квадратної профільної труби розмірами - шириною грані 14 см, товщиною стінки 0,4 см та наступними довжинами: 205 см., 257см., 286 см., 290 см., 263 см., 281 см., 289 см., 273 см., 268 см., 283 см., 278 см., 287 см., передавши їх на відповідальне зберігання під розписку до вирішення питання по суті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_3 , з позбавленням права відчуження до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.
Виконання ухвали покласти на слідчого слідчого відділення відділення поліції №4 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали направити слідчому, прокурору, ОСОБА_5 .
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Зіньківського районного суду
Полтавської області ОСОБА_1