Єдиний унікальний номер: 379/1102/24
Провадження № 3/379/661/24
05 грудня 2024 рокум.Тараща
Суддя Таращанського районного суду Київської області Зінкін Володимир Іванович,
за участі захисника Реви І.О.,
розглянувши матеріали справи, що надійшли від батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП НП України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , українця, громадянина України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого ТОВ «Журавлиське», раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
08.09.2024 о 23 год 16 хв у с. Юшків Ріг Білоцерківського району Київської області по вул. Кооперативна, 20, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом DAEWOO Lanos TF69Y н.з. НОМЕР_2 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Alkotest Drager АРНК-0534. Результат огляду позитивний 1,08 проміле, тест № 3699, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що 08.09.2024 він з товаришем ОСОБА_2 відпочивав на озері приблизно з 16-ї години. Близько 17-ї години ловили рибу, він випив дві пляшки слабоалкогольного напою «БірМікс», кожна об'ємом 0,5 літра. Думав, що алкоголь за пару годин вийде з організму та можна буде сідати за кермо. Приблизно о 23-й годині їхали додому. Їх зупинили працівники поліції у с. Юшків Ріг, не пояснили причину зупинки, попрохали відкрити багажник і надати страховий поліс. Запитали, чи не вживав алкоголь, запропонували пройти огляд на «Драгері». Чи називав працівник поліції ознаки сп'яніння, не пам'ятає. Він подув у драгер, який показав позитивний результат. Поліцейські склали постанову про відсутність страхового полісу і протокол по ст. 130 КУпАП. У лікарню не пропонували їхати, сказали, що вже пізно. Він не погодився з результатом, не думав, що покаже такий результат. В кінці працівники поїхали, а він так само сів за кермо і поїхав додому.
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що він є товаришем ОСОБА_4 . Дату точно не пам'ятає, він відпочивав разом з ОСОБА_4 біля ставка. Спілкувалися години дві. При спілкуванні пили слабоалкогольний напій «БірМікс», оба вживали його. Випили по дві баночки кожен. Це було близько 20-ї години. Крім «БірМіксу» нічого не вживали. До цього ОСОБА_4 алкоголь не вживав. Потім ОСОБА_4 хотів підвезти його додому в с. Юшків Ріг. Вони сіли в автомобіль «Ланос», який належить ОСОБА_4 , за кермом був ОСОБА_4 , і поїхали. В центрі с. Юшків Ріг коло магазини їх зупинили працівники поліції, причину зупинки не озвучили. У ОСОБА_4 не було страховки. Працівники поліції запропонували пройти огляд на стан сп'яніння на місці. ОСОБА_4 погодився. Свідок був поруч, але не дивився, як ОСОБА_4 проходив «Драгер». Результати огляду не чув, у спілкування не вникав. Не пам'ятає, чи казав щось ОСОБА_4 щодо результатів тесту. Не пам'ятає, чи погодився, чи не погодився ОСОБА_4 з результатами тесту. До того, як продував «Драгер», працівники поліції пропонували проїхати на огляд у лікарню. В результаті працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначила, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України зважаючи на таке:
І.Щодо відсутності підстав для зупинки транспортного засобу.
Для того, щоб виявити вказане правопорушення, той чи інший транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, в противному випадку протиправність зупинки, за умови відсутності задокументованого порушення Правил дорожнього руху може поставити під сумнів подальші дії працівників поліції. З матеріалів справи видно, що жодної з наведених підстав для зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 у працівників поліції в даному випадку не було. Зазначає, що її підзахисному взагалі не було повідомлено причину зупинки ТЗ, що підтверджується наявним в матеріалах справи відеозаписом подій. Звертає увагу суду на те, що рапорт працівника поліції також не містить посилання на причину зупинки ТЗ її підзахисного, відтак наразі не видається за можливе встановити з якою метою та на підставі чого автомобіль під керуванням ОСОБА_1 взагалі було зупинено. Разом з тим, з відеозапису подій не вбачається таке порушення правил дорожнього руху, яке візуально могло буди встановлено поліцейськими в процесі руху автомобіля, матеріали справи не містять відомостей, що схожий за описом автомобіль перебуває в розшуку, немає відомостей про причетність ТЗ її підзахисного до ДТП, візуально технічних несправностей ТЗ не має. Окрім того, ТЗ зупинено не в комендантську годину. Одночасно з цим з відеозапису подій вбачається, що під час перевірки документів у її підзахисного поліцейськими встановлено відсутність у останнього при собі чинного поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в зв'язку з чим (згідно з наявним відеозаписом) було складено адміністративні матеріали. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази притягнення її підзахисного до адміністративної відповідальності за порушення п.2.1ґ ПДР України, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.126 КУпАП. Звертає увагу суду на те, що відсутність даного поліса працівниками поліції було встановлено вже в ході спілкування із водієм, після зупинки транспортного засобу. Тобто, із матеріалів справи не вбачається, що її підзахисний допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які транспортний засіб під його керуванням слід було зупинити.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про дорожній рух» на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України пред'явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат "Зелена картка") або пред'явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на паперовому чи електронному носії або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), інші документи, що визначені законодавством.
Відповідно до з п.21.2 ст.21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» контроль за наявністю договорів страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод. Що стосується пред'явлення полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» чітко визначає, що контроль за його наявністю здійснюється у двох випадках:
-при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху;
-при оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод...
Таким чином, приписами наведених вище норм визначено лише два випадки, коли поліцейський може перевірити договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів: при складанні протоколу щодо порушень ПДР; при оформленні дорожньо-транспортної пригоди.
Зазначає, що поліцейські вимагали у її підзахисного чинний страховий поліс (не чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса), що не узгоджується з диспозицією частини 1 статті 126 КУпАП.
Отже, у діях ОСОБА_1 в цілому відсутній склад правопорушення, передбачений ч.1 ст.126 КУпАП.
Таким чином, підстав для подальшого проведення огляду на стан сп'яніння у поліцейських не було.
З огляду на те, що підстав для зупинки транспортного засобу, визначених ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейським не зазначено, то зупинка транспортного засобу та наступні дії інспектора поліції не відповідають вимогам ст. 35 Закону України «Про національну поліцію». Дана обставина взагалі ставить під сумнів законність складання протоколу про адміністративне правопорушення.
II. Щодо наявності/відсутності у підзахисного ознак сп'яніння.
Згідно з Інструкцією про порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, визначено, що ознаками алкогольного спяніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. З Розділу 1 Інструкції). Звертає увагу суду на те, що на відеозаписі подій (файл 477961) до виявлення та встановлення ознак сп'яніння у її підзахисного (о 23 год 20 хв) наявний діалог між поліцейськими: Перший поліцейський: «зробимо перевірку?» Другий поліцейський: «угу». Вказане свідчить, що дійсною підставною зупинки ТЗ її підзахисного було оформлення адміністративних матеріалів за ч.1 ст.130 КУпАП, адже вже о 23год 25 хв другий поліцейський, звертаючись до її підзахисного, сказав: «ану вийдіть» (з автомобіля) та після проведення тесту на тремтіння пальців рук (який виявився негативним) та перевірки запаху з порожнини рота запропонував проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Що стосується виявлених у її підзахисного ознак сп'яніння у вигляді запаху алкоголю з порожнини рота, вираженого тремтіння пальців рук, поведінки, що не відповідає обстановці, то вказані ознаки спростовуються наявним в матеріалах справи відеозаписом подій. Щодо поведінки, що не відповідає обстановці, по по-перше, ОСОБА_1 на відеозаписі о 23 год 26 хв таку поведінку заперечив («якій обстановці?» - «тій, що зараз відбувається»), а по-друге, він поводився спокійно, адекватно відповідав на запитання поліцейських, не виявляв агресії, орієнтувався в просторі та часі, зберігав критичне мислення, на відеозаписі спостерігається нормальний рівень активності, включаючи моторику та мовлення, координація рухів не порушена в цілому. Руки останнього не тремтять під час попереднього огляду на стан сп'яніння. Відтак, на думку захисниці ОСОБА_5 , виявлені та озвучені поліцейськими ознаки є цілком надуманими. Що стосується виявленої ознаки у вигляду запаху алкоголю з порожнини рота, то з даного приводу захисниця зазначає наступне. Як вбачається з наявного в матеріалах справи відеозапису подій, ОСОБА_1 декілька разів зазначає, що випив (щоправда не зазначає за скільки часу до зупинки ТЗ поліцейськими) 2 банки слабоалкогольного напою «Вееrміх». Згідно з відомостями на пакуванні напою вбачається, що вміст спирту в 500 мл напою становить 2,5%. В своєму складі напій містить ароматизатори ( «Лимон», «Малина», «Манго» та ін.). Стандартна пляшка пива об'ємом 0,5 л з вмістом алкоголю 5% містить орієнтовно 0,5 проміле алкоголю. Тобто 1 л слабоалкогольного напою «Вееrміх» містить теж 0,5 проміле алкоголю. Як зазначає ОСОБА_1 та може підтвердити свідок, напої останні вживали орієнтовно о 17-18 годині, тобто з моменту вживання і до моменту зупинки ТЗ поліцейськими минуло орієнтовно 6 годин. Як відомо, 0,5 л пива з вмістом алкоголю 5% повністю виводиться з організму за 2-3 години в залежності від ваги та статі. Аналогічним є розрахунок для 1 л слабоалкогольного напою «Вееrміх». Отже, за зазначених умов залишків алкоголю в крові ОСОБА_1 станом на 23 год 17хв не могло бути. Одночасно з цим, запах алкоголю в цілому після вживання ароматизованих алкогольних напоїв «Вееrміх» не відчувається, оскільки сам напій має запах здебільшого ароматизованих солодких напоїв. Отже, незрозуміло яким чином поліцейський відчув взагалі запах алкоголю з порожнини рота ОСОБА_1 за наведених обставин. Описані в Інструкції ознаки наркотичного чи іншого сп'яніння водія повинні бути очевидними, а не удаваними, яку даному випадку. Отже, на думку захисниці, дії поліцейських свідчать про умисел на складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1
III. Направлення на огляд в заклад охорони здоров'я.
Зазначає, що ОСОБА_1 направлення не вручалося, було надане лише для підписання «за те, що проходив на місці» (відеозапис о 00 год 31 хв ), відомостей про відмову її підзахисного пройти огляд в закладі охорони здоров'я не містить. На думку захисниці, поліцейські не мали наміру супроводжувати ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я, що зафіксовано на відеозаписі ще о 23 год 26 хв (діалог між поліцейськими: «...до лікаря?»-«та ні, ми не встигнемо»). Окрім того, її підзахисному взагалі не було роз'яснено право та процедуру проходження огляду в закладі охорони здоров'я у разі незгоди з результатом освідування на місці зупинки ТЗ, а його згодою/незгодою з результатом огляду, на думку захисниці, ніхто не цікавився. Вважає, що якщо б поліцейські розцінили відповідь ОСОБА_1 як згоду з результатами проведеного ними огляду та порушення вимог п.2.9. А ПДР України жодних підстав направляти водія для проведення такого огляду у закладі охорони здоров'я у них не було б. Окрім того, озвучена на відеозаписі пропозиція огляду в закладі охорони здоров'я о 23 год 25 хв не супроводжувалася врученням направлення, саме ж направлення складене о 23 год 28хв, тобто після пропозиції пройти огляд на місці зупинки або в закладі охорони здоров'я (що не відповідає вимогам закону). Крім того, ОСОБА_1 згідно з наявним в матеріалах справи направленням було направлено для огляду до Таращанської МЛ, тоді як такого закладу не існує. Натомість право проводити огляди на стан сп'яніння надано КНП Таращанської міської ради «Таращанська міська лікарня».
IV. Відсторонення від керування ТЗ
Згідно з положеннями ч.1 ст.266, 265-1 КУпАП ОСОБА_1 мав бути відсторонений від керування транспортним засобом працівниками поліції. Доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та тимчасового затримання автомобіля матеріали справи не містять. Таким чином ОСОБА_1 , всупереч вимогам ч.1 ст.266 КУпАП не було відсторонено від керування транспортним засобом у встановленому законом порядку. У відповідності до вимог ст.265-2 КУпАП при тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання ТЗ, форма якого визначена порядком тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1102. Звертає увагу суду на те, що матеріали справи не містять акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, ані запису про відсторонення ОСОБА_1 від керування ТЗ. Відповідно до ч.5 та 6 ст.266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
V. Щодо належності та допустимості інших доказів вчинення адміністративного
правопорушення.
В матеріалах справи міститься акт огляду на стан наркотичного (в подальшому виправлено на алкогольного) сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Зазначає, що така форма акту взагалі не визначена чинним законодавством. Окрім того, вказаний документ не містить посилання на нормативний акт, яким таку форму затверджено. Окрім того, підпис на вказаному акті ОСОБА_1 поставив не за згоду з результатом, про яку його ніхто не запитував, а на вимогу поліцейського, як і на протоколі про адміністративне правопорушення та в чеку драгера. Зазначає, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом його вчинення. Такий протокол по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду вже зафіксованого правопорушення.
Оскільки протокол про адміністративне правопорушення через недотримання процедури фіксування стану сп'яніння є недійсним (недопустимим доказом), тому і усі інші похідні від нього докази, є недопустимими доказами (правова концепція «отруєного дерева» (або «ефект доміно»), яка знайшла своє відображення у чисельних рішеннях ЄСПЛ (справи «Гефген проти Німеччини» (Gafgen V. Germany), від 30.06.2008); «Яременко проти України» (Yaremenko v. Ukraine), від 30.04.2015), згідно якої визнання одного доказу недопустимим має наслідком невизнання доказами всіх фактичних даних, одержаних на його підставі («отруєне дерево дає отруйні плоди»), тобто матеріали, отримані в результаті використання недопустимого матеріалу, самі є недопустимими як докази.
Враховуючи зазначене, просила закрити провадження по справі в зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Суд, заслухавши пояснення, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_3 , захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши їх у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складення протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, 08 вересня 2024 року о 23 год 16 хв у с. Юшків Ріг Білоцерківського району Київської області по вул. Кооперативна, 20, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом DAEWOO Lanos TF69Y н.з. НОМЕР_2 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Alkotest Drager АРНК-0534. Результат огляду позитивний 1,08 проміле, тест № 3699, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР.
Вказане свідчить про те, що вказаний протокол складений відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, із зазначенням факту неправомірних дій особи, і має усі дані, необхідні для вирішення справи.
Пунктом 2.9 а Правил дорожнього руху встановлено що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортними засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно зі ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Перевіркою виконання вказаної норми закону встановлено наступне. Так, у присутності захисниці Реви І.О., в судовому засіданні, було відтворено відеозаписи з нагрудних бодікамер працівників поліції, що надійшли разом з матеріалами справи, з яких вбачається, що працівниками поліції був зупинений ОСОБА_1 та у нього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння. Працівник поліції запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, роз'яснив порядок проходження огляду на стан сп'яніння. ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», результат якого 1,08 % проміле. Працівник поліції продемонстрував ОСОБА_1 результат на приборі «Драгер» та озвучив його (а.с. 7 диск 2/2, камера 476291, час: 23-52), на що ОСОБА_1 кивком голови погодився. Працівник поліції констатував, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_1 повторно погодився кивком голови. Як вбачається з переглянутого відеозапису, ОСОБА_1 не висловлював незгоду з результатами огляду на приладі «Драгер».
Означений відеозапис з нагрудної бодікамери поліцейського є належним доказом, та наданий його об'єм достатній для перевірки фактичних обставин справи.
Не зважаючи на те, що ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав, його вина у скоєнні правопорушення, підтверджується:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №892140 від 09.09.2024 року;
відеозаписом з нагрудних камер № 477961, № 476291;
актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
результатом тестування приладом Alkotest Drager АРНК-0534 № 3699, який становить 1,08 проміле;
Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.254 КУпАП.
В протоколі, відповідно до п. 9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції (далі - Інструкція), в графі "дата, час, місце вчинення і суть вчиненого адміністративного правопорушення" викладена суть адміністративного правопорушення, яка відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у ч.1 ст.130 КУпАП, за якою складено протокол.
Відповідно до норм діючого законодавства, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів, суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумцій факту.
Приймаючи дане рішення, суддя керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Зокрема, винуватість водія поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи в їх сукупності. Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням судді, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.
Досліджені обставини, норми Кодексу України про адміністративні правопорушення та Правил дорожнього руху України свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбачено ч.1ст.130 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення, відеозапис не містять розбіжностей, а інші матеріали справи підтверджують фактичні обставини справи.
Вказані докази є узгодженими між собою, отримані в установленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності.
Будь-яких фактів щодо неправильності складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Таких даних не встановлено і в ході судового розгляду справи.
Показання свідка ОСОБА_3 суд оцінює критично, оскільки він є товаришем ОСОБА_1 , отже є заінтересованою особою. Крім того, показання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 суперечать оді одному щодо часу вживання слабоалкогольного напою.
Інші доводи сторони захисту не спростовують наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 .
За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами.
Правопорушення, за вчинення якого притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 входить до глави 10 «Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв'язку» та належить до правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у зв'язку із чим при прийнятті рішення суд не бере до уваги особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_1 стягнення в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП та статті 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 1, 9, 23, 33, 38, 130 ч. 1, 266, 268, 276-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Отримувач коштів - ГУК у Київ.обл/м. Київ/21081300 ЄДРПОУ - 37955989, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок IBAN - UA488999980313030149000010001, код класифікації доходів бюджету - 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн
Реквізити: стягувач - Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код стягувача (за ЄДРПОУ): 26255795, отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класи Роз'яснити правопорушнику його обов'язок сплатити штраф не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 34000 грн, а також витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу до Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено
Суддя: В. І. Зінкін