Справа № 369/15381/24
Провадження № 1-кс/369/2856/24
19.09.2024 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання т.в.о. заступника начальника СВ ВП №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024111380000977 від 18.09.2024 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,-
У вересні 2024 року до провадження слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 надійшло клопотання т.в.о. заступника начальника СВ ВП №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024111380000977 від 18.09.2024 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні слідчого відділу Бучанського РУП ГУНП в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12024111380000977 від 18.09.2024 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , 17.09.2024 близько 20 год. 00 хв., (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на порушення громадського порядку, вчинене групою осіб, разом із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , перебуваючи біля входу до ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у присутності інших осіб, усвідомлюючи при цьому, що вони знаходяться у громадському місці, керуючись мотивами явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, на фоні раптово виниклих не приязних відносин, почали наносити один одному тілесні ушкодження.
Попри неодноразові зауваження інших відвідувачів, працівників ресторану «Garden» та працівників поліції, які прибули на виклик про порушення громадського порядку, а також інших осіб, які намагалися припинити правопорушення, останні не реагували та продовжували здійснювати хуліганські дії групою осіб.
Через хуліганські дії ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які не припиняли їх тривалий час (приблизно годину), робота ресторану «Garden» припинилась о 20 год. 30 хв.
Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, а саме у хуліганстві, тобто у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб.
У вчиненні вказаного злочину обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, українець, уродженець Луганської області м. Луганськ, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 , зі слів раніше не судимий. Підозра ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами в своїй сукупності.
У даному випадку ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого у разі визнання його винною у вчиненні даного злочину, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до чотирьох років. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам: . переховуватися від органів досудового розслідування та суду; • незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Зокрема, ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що підозрюваний, усвідомлюючи можливість реального покарання за злочин у вчиненні якого підозрюється та який за ступенем тяжкості тяжким, санкція статті, передбачає покарання у разі визнання його винною, у вигляді позбавлення волі на строк до чотирьох років, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду.
На підставі викладеного, слідчий просив слідчого суддю, дане клопотання задовольнити та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця Луганської області м. Луганськ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , зі слів раніше не судимого, у межах строку досудового розслідування. Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, та зобов'язати його: не відлучатися із місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , окрім як за вимогою слідчого, прокурора та суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього. прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками у вказаному провадженні.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вимоги клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав наведених у клопотанні.
Підозрюваний та захисник у судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, просили застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Вислухавши сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього докази, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення із під варти. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Європейський суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Так, ні в самому клопотанні, ні прокурором у судовому засіданні не було наведено індивідуальних підстав для підтвердження необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
ЄСПЛ наголошує, що стаття 5 Конвенції гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим свободи або мати гарантії від продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у пункті 1 статті 5 Конвенції. Цей перелік винятків, встановлений у вищезазначеному положенні, є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме - гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи (див. рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), № 38717/04, пункт 26, з подальшими посиланнями).
Між тим, відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Враховуючи особу підозрюваної, а саме той факт, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше ні до адміністративної, ні до кримінальної відповідальності не притягувався, відсутність негативної репутації підозрюваного, а також те що прокурор не довів обставин, передбачених пунктом 3 частини першої статті 194 КПК України, а саме недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання слідчого та застосування більш м'якого запобіжного заходу підозрюваному, ніж той, який зазначений у клопотанні, а саме особистого зобов'язання, котрий згідно зі ст. 179 КПК України полягає у покладенні на підозрюваного зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання - відмовити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця Луганської області м. Луганськ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , зі слів раніше не судимого запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання в межах строку досудового розслідування до 18 листопада 2024 року включно.
Строк дії ухвали до 18 листопада 2024 року включно.
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із свідками у вказаному провадженні.
Роз'яснити, що у разі невиконання покладених на підозрювану обов'язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала в частині відмови в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_13