справа № 361/6756/24
провадження № 3-в/361/33/24
06.12.2024 м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Сіренко Н.С. розглянувши заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення №361/6756/24 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить розстрочити виконання постанови суду у справі про адміністративне правопорушення щодо накладення на нього штрафу в розмірі 17000,00 грн., на загальний строк 10 (десять) місяців, зі сплатою щомісячно в дохід держави по 1700,00 гривень, у зв'язку з тяжким матеріальним становищем, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, направив до суду заяву про розгляд його клопотання без його участі, суддя вважає можливим розглянути заяву за його відсутності.
Дослідивши матеріали заяви та справи про адміністративне правопорушення, приходить до наступного.
З матеріалів справи вбачається, що згідно постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 24.07.2024 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
Відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, виконання судових рішень розглядається як невід'ємна частина судового розгляду в розумінні ст. 6 Конвенції. Європейський суд неодноразово робив висновок про те, що це право стало б ілюзорним у разі, коли б правова система держави допускала, щоб остаточне, обов'язкове, судове рішення залишалося невиконаним.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить спеціальних норм, що передбачають порядок та строки розстрочки сплати штрафу.
Враховуючи те, що Кодексом України про адміністративні правопорушення питання щодо порядку та строки розстрочки сплати штрафу не врегульовані, виникає необхідність застосування чинних процесуальних норм за аналогією, а саме, найбільш близької галузі кримінального процесуального права, та при вирішенні питання розстрочки штрафу слід керуватися ст. 53 КК України.
Відповідно до ч.4 ст. 53 КК України з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.
Відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Згідно ст. 304 КУпАП питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Враховуючи, вищевикладене, з урахуванням майнового стану ОСОБА_1 та наявність у нього на утриманні двох малолітніх дітей, суд приходить до висновку про задоволення заяви про розстрочку сплати штрафу в розмірі 17000,00 гривень на строк 10 (десять) місяців, тобто по 1700,00 гривень щомісячно.
Керуючись ст.ст. 300, 304 КУпАП, ст. 53 КК України, Законом України «Про виконавче провадження», суддя,
Заяву ОСОБА_1 про надання розстрочки зі сплати штрафу відповідно до постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 24.07.2024 по справі № 361/6756/24, провадження № 3/361/3449/24 - задовольнити.
Розстрочити ОСОБА_1 виплату несплаченої суми штрафу у розмірі 17000,00 гривень на строк 10 (десять) місяців, шляхом сплати щомісячно до першого числа наступного місяця в дохід держави по 1700,00 гривень, починаючи з грудня 2024 року.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Н.С.Сіренко