Постанова від 05.12.2024 по справі 292/1175/24

ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 292/1175/24

Номер провадження 2-а/292/10/24

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року с-ще Пулини

Червоноармійський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Лотуги В.Ф.,

при секретарі судового засідання Козачок Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративні правопорушення № 6/128,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , вимоги по якому уточнені у заявах від 30.09.2024, 17.10.2024, 22.10.2024, мотивуючи його тим, що 19 вересня 2024 року з банківської установи отримав смс повідомлення про арештований банківський рахунок. Цього ж дня звернувся до відділення Хорошівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області, де йому повідомили, що 18.09.2024 відкрито виконавче провадження на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 №6/128 від 04.07.2024.

У зв"язку з тим, що йому не було відомо про прийняте рішення, оскільки копія постанови від 04.07.2024 не вручалася, таку копію отримав у Хорошівському відділі ДВС у Житомирському районі Житомирської області.

Згідно постанови про адміністративне правопорушення №6/128 від 04 липня 2024 року винесену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , його притягнуто до відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено штраф в сумі 17000 грн. Несплата штрафу в строк, встановлений КУпАП, призвела до подвоєння суми штрафу та на даний час становить 34 000 грн.

Ознайомившись з постановою не погоджується з викладеним, оскільки у травні 2024 його було повідомлено, що 28.05.2024 він повинен з"явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 для оновлення даних. Він повідомив, що дані оновив у системі Резерв+, однак працівник ТЦК сказав, що дані ще не відображаються в системі, а тому його явка є обов"язковою.

28 травня 2024 року у зв"язку з поганим самопочуттям, а саме - скарги на болі в лівій гомілці, він звернувся до КНП "Лікарня" Пулинської селищної ради. В телефонному режимі повідомив працівника ІНФОРМАЦІЯ_1 , що не зможе сьогодні з"явитися для оновлення даних, у зв"язку з перебуванням у лікарні на прийомі у лікаря. Працівник ТЦК прийняв його повідомлення та наступну дату коли йому потрібно було з"явитися не повідомив.

26.06.2024 до нього приїхали працівники поліції та повідомили, що він перебуває у розшуку і доставили до ІНФОРМАЦІЯ_1 , де його направлено для проходження військово-лікарської комісії. По завершенню медичного огляду надано довідку, в якій серед переліку захворювань було варикозне розширення вен нижніх кінцівок. У ТЦК йому повідомили, що якщо він буде звертатися до лікаря для проведення операції має їх повідомити.

27.06.2024 зі скаргами та поставленим діагнозом: хронічна венозна недостатність був направлений до хірургічного відділення КНП "Черняхівське територіальне медичне об"єднання" Черняхівської селищної ради, де 01.07.2024 його госпіталізували та провели хірургічне втручання.

Довідку про перебування на стаціонарному лікуванні дочка віднесла до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На момент розгляду правопорушення, якого він не вчиняв та винесення постанови №6/128 від 04.07.2024, він перебував на стаціонарному лікуванні. Однак, працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 маючи його мобільний номер телефону, знаючи місце проживання не повідомили про день та час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Вважає дії відповідача неправомірними, а винесену постанову №6/128 від 04.07.2024, незаконною.

Просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №6/128 від 04.07.2024, складену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. та поновити строк звернення до суду для захисту прав.

Ухвалою суду від 22.10.2024 поновлено пропущений з поважних причин встановлений законом процесуальний строк звернення до суду позивачу ОСОБА_1 з адміністративним позовом, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд її призначений у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

31.10.2024 до суду від представника відповідача надійшла заява про продовження відповідачу строку для надання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 01.11.2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжено строк на подачу відзиву на адміністративний позов до 11 листопада 2024 року.

19.11.2024 від відповідача надійшла заява про поновлення процесуального строку для надання відзиву на позовну заяву та відзив на позовну заяву.

Приписами ч.1 ст.118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 119 КАС України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.

Згідно ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З викладеного вбачається, що поновленню підлягає лише строк встановлений законом, а строк визначений судом може бути лише продовжений і відповідно не може бути поновлений.

Згідно ухвали суду від 01.11.2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 було продовжено строк на подачу відзиву на адміністративний позов до 11.11.2024, однак відзив на позовну заяву від відповідача надійшов до суду через систему "Електронний суд" 19.11.2024, тобто після закінчення встановленого судом строку. Відповідачем заяви до суду про продовження строку на подання відзиву протягом визначеного судом строку, не подано.

Оскільки відзив на позовну заяву поданий з пропуском встановленого судом строку, а пропущений строк сплив і поновленню не підлягає, тому суд відзив до уваги не приймає.

Від позивача та відповідача будь-яких заяв та клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зі ст. 5 КАС України вбачається, що кожному гарантується право на захист його прав, свобод або законних інтересів.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що 04 липня 2024 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 винесено постанову №6/128 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладено штраф в розмірі 17000 грн.

За змістом постанови № 6/128 від 04.07.2024, ОСОБА_1 , як такий, що ухилявся від виконання військового обліку, 25.06.2024 розшуканий та доставлений органами Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. ОСОБА_1 було вручено повістку про виклик на 28.05.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_1 . У визначений час він не з"явився, але (з його слів) в телефонному режимі на номер чергового шостого відділу повідомив про неможливість прибути на вказану дату, так як проходить медичне обстеження. В подальшому не прибув у строк, що не перевищує сім календарних днів до відділу, а тому направлено звернення до поліції про розшук і доставку до ІНФОРМАЦІЯ_1 . З моменту вручення повістки і до моменту його розшуку та доставки, ОСОБА_1 самостійно до ІНФОРМАЦІЯ_1 , не з"явився. На момент складання постанови ОСОБА_1 не оспорив допущене порушення шляхом надання підтверджуючих документів, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення. Отже, ОСОБА_1 під час особливого періоду, маючи обов'язок з'являтися за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , порушуючи вимоги ч.1 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", ст.ст.23, 24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, не з"явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк визначений в повістці, протягом трьох днів від визначених у повістці дати та часу, (з його слів) повідомив в телефонному режимі про неможливість прибути вчасно, проте згідно журналу вхідних дзвінків телефону чергового ІНФОРМАЦІЯ_1 , за даний період не зафіксовано дзвінків з телефонного номеру ОСОБА_1 , а також відсутні інші докази, які можуть свідчити, що останній повідомляв про причини неявки. В подальшому не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 в строк, що не перевищує сім календарних днів. ОСОБА_1 до розгляду справи не надано документів, які б свідчили про поважні причини не прибуття. Своїми умисними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

У постанові зазначено, що її копію надіслано ОСОБА_1 поштовим оператором " ІНФОРМАЦІЯ_4 ".

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_5 від 18.09.2024 державного виконавця Хорошівського ВДВС у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), відкрито виконавче провадження з виконання постанови №6/128, виданої 04.07.2024 шостим відділом ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 34 000 грн.

Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №3282 КНП "Черняхівське ТМО", ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні з 01.07.2024 по 05.07.2024, з діагнозом: варикозне розширення вен нижніх кінцівок. ХВН 2 ст. та 02.07.2024 йому зроблено операцію.

З довідки №2862 від 01.07.2024, виданої КНП "Черняхівське територіальне медичне об"єднання" Черняхівської селищної ради, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дійсно знаходиться на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні з 01.07.2024.

Відповідно до медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_1 , останній 28.05.2024, 27.06.2024 та 19.08.2024 звертався до лікаря.

Згідно консультативного висновку, ОСОБА_1 06.05.2024 перебував на прийомі у лікаря ОСОБА_4 .

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.06.2024, ОСОБА_1 придатний до служби у військових частинах забезпечення, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв"язку, оперативного забезпечення, охорони.

Як вбачається з витягу з системи "Резерв+", ОСОБА_1 уточнив дані - 26.05.2024.

Згідно військового квитка серії НОМЕР_1 від 08.12.1989, виданого на ОСОБА_1 , останній прийнятий на облік 18.11.1991, 01.07.1993, знятий з обліку Богунським РВК 24.06.1993.

Відповідно до розписки на ім'я ОСОБА_1 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 08 год. 28.05.2024, він її одержав особисто, про що свідчить його підпис.

Згідно рапортів старшого офіцера відділення обліку мобілізаційної роботи та начальника відділу обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 10.06.2024, ОСОБА_1 не з"явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 після сповіщення, у зв'язку з чим необхідно направити матеріали до правоохоронних органів для проведення заходів розшуку та доставки військовозобов"язаного ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

10.06.2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до ГУНП в Житомирській області щодо доставлення громадянина, який вчинив адміністративне правопорушення за ст.210-1 КУпАП до ІНФОРМАЦІЯ_1 для складання протоколу про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 , який порушує законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, встановлені правила військового обліку.

Відповідно до журналу обліку доставляння військовозобов'язаних, які перебувають в розшуку шостого відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 , розпочатого 01.01.2024, мається запис під №86, що ОСОБА_1 25.06.2024 о 16 год. 15 хв. доставлено. У журналі в примітках зазначено - винесено постанову 6/128.

З повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП (в порядку ст.277-2 КУпАП) від 25.06.2024, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 викликає ОСОБА_1 , як особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП на 10 год. 30 хв. 04.07.2024 за адресою: АДРЕСА_1 . У повідомленні зроблено запис про те, що ОСОБА_1 ознайомлений з датою розгляду, проте підписувати та отримувати повідомлення відмовився в присутності свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Згідно роздруківки журналу викликів, за 26.06.2024 мається три вхідних викликів з телефону № НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 .

Відповідно до повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_1 №6/2745 від 23.07.2024 та копії конверту, ОСОБА_1 повідомлено про те, що в ІНФОРМАЦІЯ_1 за результатами розгляду справи про притягнення його до відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, винесено постанову №6/128 від 04.07.2024, направлено на його адресу її копію, роз"яснено порядок сплати штрафу та відповідальність за несплату.

Згідно ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення (ст.251 КУпАП) є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, а також іншими документами.

У відповідності до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ч.5 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких зокрема віднесено до ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Зі ст. 280 КУпАП вбачається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи зокрема про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (стаття 210-1). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно частин 7, 8 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують зокрема районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України. Діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки спрямовується Міністерством оборони України.

У частині 3 ст. 210-1 КУпАП визначена відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Згідно ч.1 ст. 210-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Вказана норма права є бланкетною, тобто закріплює лише загальні ознаки правила поведінки, а для встановлення цих ознак необхідно звертатися до положень інших нормативно-правових актів.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу", Закон України "Про оборону України", Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", "Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період", затверджений постановою КМУ від 16.05.2024 №560, "Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів", затверджений постановою КМУ №1487 від 30.12.2022, інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено на всій території України воєнний стан, який триває і по теперішній час.

З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 "Про загальну мобілізацію" на всій території України оголошено проведення загальної мобілізації.

Таким чином, з 24 лютого 2022 року на всій території Україні триває особливий період.

Відповідно до ч.10 ст.1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.

Згідно п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, вбачається, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до ст. 39 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Згідно ст. 1 Закону, мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

За приписами ч.2 ст.4 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Відповідно до частин 5, 6 ст.4 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. Рішення про проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через медіа.

Згідно ч.1 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до п. 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ №560 від 16 травня 2024 року, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

У пункті 23 Порядку визначено, що поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються:

перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;

смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

Відповідно до п.24 Порядку, у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Згідно пункту 3 додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Судом встановлено, що уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання законодавства з питань військового обов'язку, мобілізаційної підготовки та мобілізації, позивачу вручено повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 , що за адресою: АДРЕСА_2 , де датою прибуття визначено - 28.05.2024. Про отримання даної повістки позивач особисто підписався в розписці, про що свідчить відрізний корінець врученої повістки.

За таких обставин, виходячи з вищезазначених положень законодавства, позивач був зобов'язаний прибути за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 28.05.2024, проте, у визначений час він не з'явився.

З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 визнає факт неявки на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 28.05.2024. При цьому вважає причини неявки поважними, оскільки 28.05.2024 у зв'язку з поганим самопочуттям звертався до судинного хірурга КНП "Лікарня" Пулинської селищної ради, про що в телефонному режимі повідомив працівника шостого відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 , але про наступну дату прибуття йому ніхто не повідомив.

У той же час, позивач будь-яких доказів на підтвердження того, що він повідомив шостий відділ ІНФОРМАЦІЯ_1 в телефонному режимі, не надано, а його доводи спростовуються журналом вхідних викликів телефону ТЦК, згідно якого з номеру телефона НОМЕР_2 , який належить позивачу, 28.05.2024 дзвінків не було.

У медичній картці на ім'я позивача за 28.05.2024 є запис лікаря про скарги на болі в лівій гомілці. Встановлений діагноз: варикоз, хвороба вен лівої кінцівки. Рекомендована консультація судинного хірурга.

З огляду на викладене, надана копія медичної картки амбулаторного хворого підтверджує лише звернення 28.05.2024 до лікаря КНП "Лікарня" Пулинської селищної ради, однак не підтверджує хворобу ОСОБА_1 , яка б позбавили його можливості особисто прибути у визначений строк до ІНФОРМАЦІЯ_1 , який розташований в одному і тому ж населеному пункті - селищі Пулини, що і лікарня.

Будь-які інші дані чи докази, які б свідчили про неможливість прибуття позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 матеріали справи не містять і доказів позивачем не надано.

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що після того як йому було повідомлено, що він повинен 28.05.2024 з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 для оновлення даних, він повідомив, що дані оновив у системі «Резерв+», однак вказані обставини не звільняють військовозобов'язаного від виконання вимог щодо явки за повісткою до ТЦК, оскільки підстави для явки до ТЦК під час війни не обмежуються згаданими позивачем відомостями, які були ним своєчасно оновлені.

Таким чином, своїми діями (бездіяльністю) позивач порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку і мобілізацію, а саме вимоги ч. 1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», і тим самим під час особливого періоду вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Як вбачається зі ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Посилання позивача на те, що в день винесення оскаржуваної постанови - 04.07.2024, він перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні КНП "Черняхівське територіальне медичне об"єднання" Черняхівської селищної ради, про що його дочка надала до ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідну довідку, не підтверджено жодними доказами.

Крім того, варто зазначити, що оскаржуване рішення приймалось не шостим відділом, а саме керівником ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого і потрібно було повідомляти про поважність неявки на розгляд справи та клопотати про відкладення її розгляду за таких обставин, що позивачем зроблено не було.

Неможливість особистої участі у розгляді справи, незалежно від причин, що перешкоджали реалізації такого права, якщо про це ним не повідомлено ІНФОРМАЦІЯ_1 і не подано заяви про відкладення розгляду справи, не впливає на правомірність процедури розгляду.

Під час розгляду справи не встановлено порушення прав ОСОБА_1 щодо його участі під час розгляду справи, оскільки він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, однак не з'явився і про причини неявки ІНФОРМАЦІЯ_1 , не повідомив.

Вказане підтверджується повідомленням від 25.06.2024 на ім"я ОСОБА_1 , про виклик на 10 год. 30 хв. 04.07.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-3 КУпАП.

З огляду на викладене, у відповідача згідно ст.268 КУпАП, якою передбачено, що при розгляді справ про адміністративне правопорушення за ст.210-1 цього Кодексу, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, були всі підстави для розгляду матеріалів щодо ОСОБА_1 без його участі з прийняттям відповідного рішення.

Досліджені судом письмові докази, на переконання суду, свідчать про те, що ОСОБА_1 належним чином був повідомлений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 28.05.2024, однак на вказану дату не з"явився та не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 в строк, що не перевищує сім календарних днів, а був доставлений працівниками поліції лише 25.06.2024, тим самим позивач порушив вимоги законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Після розгляду справи ОСОБА_1 , відповідно до ст. 285 КУпАП, Укрпоштою надіслано копію постанови №6/128 від 04.07.2024.

Враховуючи вищевикладені вимоги закону, а також беручи до уваги зазначені обставини, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки останній будучи військовозобов'язаним не з"явився 28.05.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особливий період, тим самим порушив вимоги законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов'язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову (постанова Верховного Суду від 14.03.2018 по справі №760/2846/17; постанова Верховного Суду від 14.02.2018 по справі №536/583/17).

У відповідності до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши надані сторонами докази, суд доходить висновку, що відповідачем доведено належними, достатніми та допустимими доказами, законність оскарженої постанови, яка винесена у межах повноважень відповідача, в порядку та спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуваннях усіх обставин справи, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а доводами позивача, зазначеними в позовній заяві не спростовують викладені у постанові висновки.

Доводи позивача на які він посилається як на підстави незаконності та необґрунтованості оскаржуваної постанови, свого підтвердження під час розгляду справи не знайшли.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб"єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб"єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб"єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Обґрунтовуючи цю постанову, суд звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини, який вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

На підставі викладеного суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 72-77, 139, 241-246, 250, 255, 257-263, 286, 293 КАС України,-

УХВАЛИВ:

Постанову №6/128 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 04.07.2024 винесену т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а позовну заяву, без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться в м.Житомирі, ідентифікаційний код - НОМЕР_4 .

Суддя В.Ф.Лотуга

Попередній документ
123569029
Наступний документ
123569031
Інформація про рішення:
№ рішення: 123569030
№ справи: 292/1175/24
Дата рішення: 05.12.2024
Дата публікації: 09.12.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Пулинський районний суд Житомирської області
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (28.04.2025)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 25.09.2024
Учасники справи:
головуючий суддя:
БІЛА Л М
ЛОТУГА ВАСИЛЬ ФЕДОРОВИЧ
суддя-доповідач:
БІЛА Л М
ЛОТУГА ВАСИЛЬ ФЕДОРОВИЧ
суддя-учасник колегії:
ГОНТАРУК В М
МОНІЧ Б С