Справа №295/14194/24
Категорія 387
1-кп/295/1021/24
06.12.2024 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
захисника - ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022240020000576 від 15.12.2022, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, не одруженого, з базовою середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 звернулася до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України.
Відповідно до клопотання захисника, яке вона усно уточнила в судовому засіданні щодо фактичних обставин відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, та проходячи її на посаді курсанта 4 навчальної роти 4 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 58, 59, 127-130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від обов'язків військової служби, 20.11.2022 самовільно залишив місце дислокації військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується по АДРЕСА_3 , та ухилявся від проходження служби до взяття його під варту 12.09.2024, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з обов'язками військової служби, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України - самовільне залишення військової частини військовослужбовцем понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Захисник в судовому засіданні подане клопотання підтримала, посилаючись на викладені в ньому обставини, просила звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст. 401 КК України, а кримінальне провадження закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Обвинувачений клопотання захисника підтримав, просив звільнити його від кримінальної відповідальності, зазначив, що має намір добровільно продовжити військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .
Прокурор не заперечував щодо задоволення клопотання захисника.
Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Частиною 1 ст. 285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч.5 ст.401 КК України особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Відповідно до абз.2 ч.2 ст.286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
З письмової згоди командира військової частини НОМЕР_2 від 08.11.2024 вбачається, що командування військової частини НОМЕР_2 не заперечує проти продовження проходження військової служби ОСОБА_4 у вказаній військовій частині.
Беручи до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності за статтями 407, 408 КК України не притягувався, добровільно висловив бажання продовжити проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , в матеріалах справи наявна письмова згода командира військової частини НОМЕР_2 про подальше проходження військовослужбовцем ОСОБА_4 військової служби у цій частині, суд дійшов висновку про наявність усіх підстав для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України, та закриття вказаного кримінального провадження.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 розуміє підстави та наслідки закриття провадження згідно з ч.5 ст.401 КК України; що він має право на повний судовий розгляд провадження з його вирішенням по суті, а також те, що звільнення його від кримінальної відповідальності за вказаною статтею буде здійснено з нереабілітуючих підстав.
Відповідно до вимог ст. 288 КПК України, у разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Процесуальні витрати та речові докази у провадженні відсутні. Арешт на майно у кримінальному провадженні не накладався.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 12.09.2024 стосовно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із заставою, який ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 22.10.2024 продовжений до 20.12.2024 включно.
Статтею 203 КПК України визначено, що ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Керуючись ч.5 ст.401 КК України, ст.ст. 203, 284, 285, 286, 288, 369, 372 КПК України, суд,-
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 задовольнити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності за ч.5 ст.407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, а кримінальне провадження №62022240020000576 від 15.12.2022 - закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Звільнити ОСОБА_4 з-під варти негайно після проголошення ухвали.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 після набрання цією ухвалою законної сили невідкладно прийняти ОСОБА_4 на військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .
Зобов'язати ОСОБА_4 після набрання цією ухвалою законної сили не пізніше 72 годин прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 після прибуття і продовження проходження військової служби ОСОБА_4 невідкладно повідомити суд та Житомирську спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Центрального регіону про результати виконання даної ухвали військовослужбовцем і факту прибуття до відповідної військової частини у встановлений ухвалою строк.
Ухвала суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_6