Справа №295/17372/24
Категорія 82
2/295/3947/24
20 листопада 2024 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду міста Житомира Семенцова Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Житомирської окружної прокуратури про скасування арешту з квартири, -
У листопаді 2024 року до суду надійшла указана позовна заява, в якій позивач просить скасувати арешт, який накладений постановою старшого слідчого прокуратури міста Житомира Бабенкова О.Ю. без номера від 14 березня 2007 року, з квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві власності їй - ОСОБА_1 .
Позовна заява за змістом і формою повинна відповідати ст. ст. 175-177 ЦПК України.
При вирішенні питання прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в справі виявлено, що позовна заява не відповідає всім визначеним до неї вимогам.
Так, позивачем до позовної заяви не додано документу, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1211,20 грн.
Позивачу необхідно сплатити 1211,20 грн судового збору за заявлену вимогу немайнового характеру (банківські реквізити: отримувач коштів - ГУК у Жит.обл/Богун. р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37976485, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат), номер рахунку UA738999980313131206000006831, код класифікації доходів бюджету 22030101, Богунський районний суд міста Житомира) та надати до суду квитанцію про сплату судового збору.
Натомість у позивач надала клопотання про звільнення її від сплати судового збору.
Статтею 136 ЦПК України врегульоване питання відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати.
Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Також ч. 1 п. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати у разі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Підставою для звільнення сторони у справі від сплати судового збору є відсутність у неї доходу або його наявність у розмірі, що не перевищує мінімальні соціальні стандарти, встановлені законодавством для відповідної категорії громадян, а також за інших обставин, які не дають можливості здійснити оплату судових витрат.
Разом з тим, позивачем не надано до суду належних і достатніх доказів на підтвердження тяжкого матеріального стану на обґрунтування заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору, зокрема, доказів, які б містили інформацію про отримані нею доходи за попередній 2023 календарний рік.
Окрім того, у прохальній частині вказаного клопотання позивач просить звільнити від сплати судового збору ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не є учасником вказаних правовідносин.
Також слід звернути увагу позивача на те, що прохальна частина даного позову викладена у наступній редакції: «Скасувати арешт, який накладений постановою старшого слідчого прокуратури міста Житомира Бабенкова О.Ю. без номера від 14 березня 2007 року, з квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 .».
Відповідно до ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин підстави також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше - для визначення предмета доказування по даній справі.
Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред'явлений позов (належність відповідачів); що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (правова підстава позову); зазначення доказів, що підтверджують ці обставини. Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову до визначених осіб та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути чітким та зрозумілим, зокрема, для державного чи приватного виконавця.
Тобто, формулювання такої позовної вимоги, як скасування арешту не відповідає способам захисту судом цивільних прав та інтересів, передбаченим ст. 16 ЦК України.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 передбачено, що відповідачами в справі за позовною заявою про зняття арешту з майна є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби.
Отже, позивачу з урахуванням обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги, слід уточнити та конкретизувати зміст позовних вимог.
Дані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
За положеннями ст. 185 ЦПК України, якщо позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України та/або не сплачено судовий збір, вона підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, вказана позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 136, 175 - 177, 185 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Житомирської окружної прокуратури про скасування арешту з квартири залишити без руху та надати позивачу строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати семи днів з дня отримання позивачем даної ухвали.
Копію ухвали невідкладно направити позивачу.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заява буде вважаться неподаною та повернута заявнику зі всіма доданими документами. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку, визначеному ЦПК України, протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Л.М. Семенцова