Справа № 216/5952/24
провадження №2/216/2443/24
29 листопада 2024 року Центрально - Міський районний суд м. Кривого Рогу у складі: головуючого судді: Бутенко М. В.
за участю
секретаря судового засідання: Кравець А.С.
без участі сторін та без застосування технічного запису
розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
22.08.2024 року до Центрально-Міського райсуду м. Кривого Рогу надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що сторони перебувають у шлюбі з 14.10.2014 року. Шлюб був зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Новокаховського міського управління юстиції у Херсонській області, актовий запис № 372. В шлюбі народилася дитина: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає разом з матір'ю та повністю знаходиться на її утриманні. 24.02.2022 року розпочалася відкрита військова агресія Російської Федерації проти Україні та м. Нова Каховка Херсонської області було окуповане російськими військами. Відповідно до Наказу МІНІСТЕРСТВА З ПИТАНЬ РЕІНТЕГРАЦІЇ ТИМЧАСОВІ ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ 22.12.2022 № 309 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 р. за № 1668/39004) "Про затвердження Переліку територій, на яки ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією" м. Нова Каховка Херсонської області віднесено до тимчасово окупованих російською федерацією території України з 24.02.2022 року. З березня 2022 року сторони проживають окремо. З грудня 2022 року позивачка разом з дитиною виїхала з окупації до Чеської Республіки, де вони з дитиною деякий час мешкали, дитина навчалася. На даний час позивачка проживає з дитиною в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. Сторони втратили один до одного почуття любові, взаєморозуміння, взаємоповаги та довіри, без чого неможливо існування сім'ї. З моменту фактичного припинення шлюбних відносин сторони мешкають окремо, спільне господарство не ведуть, єдиного подружнього бюджету не мають. Позивачка вважає подальше зберігання шлюбних відносин з відповідачем недоцільним, просить винести рішення, яким розірвати цей шлюб.
Окрім того, оскільки неповнолітня дитина сторін повністю знаходиться на утриманні позивачки, вона просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячно в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) відповідача, але гарантовано не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, у своїй позовній заяві зазначила, що позов підтримує, просить суд його задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи, просить суд не надавати строк на примирення.
Відповідач ОСОБА_2 повідомлявся судом, шляхом оголошення про розгляд справи на сайті суду, жодних заяв, клопотань, відзиву на заяву не надав, у зв'язку з чим суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, та зі згоди позивача, що відповідає положенням ст. ст. 280-282 ЦПК України.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини 8 статті178 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проаналізувавши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, судом встановлено наступні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 14.10.2014 року. Шлюб був зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Новокаховського міського управління юстиції у Херсонській області, актовий запис № 372. В шлюбі народилася дитина: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає разом з матір'ю та повністю знаходиться на її утриманні. 24.02.2022 року розпочалася відкрита військова агресія Російської Федерації проти Україні та м. Нова Каховка Херсонської області було окуповане російськими військами. Відповідно до Наказу МІНІСТЕРСТВА З ПИТАНЬ РЕІНТЕГРАЦІЇ ТИМЧАСОВІ ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ 22.12.2022 № 309 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 р. за № 1668/39004) "Про затвердження Переліку територій, на яки ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією" м. Нова Каховка Херсонської області віднесено до тимчасово окупованих російською федерацією території України з 24.02.2022 року. З березня 2022 року сторони проживають окремо. З грудня 2022 року позивачка разом з дитиною виїхала з окупації до Чеської Республіки, де вони з дитиною деякий час мешкали, дитина навчалася. На даний час позивачка проживає з дитиною в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. Сторони втратили один до одного почуття любові, взаєморозуміння, взаємоповаги та довіри, без чого неможливо існування сім'ї. З моменту фактичного припинення шлюбних відносин сторони мешкають окремо, спільне господарство не ведуть, єдиного подружнього бюджету не мають. Позивачка вважає подальше зберігання шлюбних відносин з відповідачем недоцільним, просить винести рішення, яким розірвати цей шлюб та стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини.
Викладені у позовній заяві обставини підтверджуються матеріалами справи.
Згідно ч. 1 ст. 3 Сімейного кодексу України, сім*я є первинним та основним осередком суспільства.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Статтею 51 Конституції України та згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ст. 112 ч.2 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до ст. 160 Сімейного Кодексу України, місце проживання дитини, визначається за спільною згодою батьків.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Як роз'яснено в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно із ст. 182 СК України при призначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно роз'яснень п. 17 Постанови ПВСУ № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, інших непрацездатних осіб, інші обставини, що мають значення для справи непрацездатних.
Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Датою подачі позову є 22.08.2024 року, і саме з цієї дати підлягають стягненню аліменти на утримання дитини.
Частиною 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони договору.
Дослідивши надані суду письмові докази, враховуючи проаналізовані норми права, а також те, що відповідач не скористався своїм правом і не подав відзив на позовну заяву, не спростував позовні вимоги, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі.
За приписами частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, та становить 1211,20 грн.
Отже з урахуванням наведеного з відповідача на користь позивачки підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн. за позовні вимоги про стягнення аліментів, від сплати яких під час подання позову згідно ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільняється позивачка.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 24, 56, 110, 112, 113,114,180,181,182, 191,192 Сімейного Кодексу України, Конституцією України, Постановою Пленуму Верховного суду України № 11 від 21 грудня 2007 року, ст.ст. 5-8, 12-19, 23, 89, 128, 133, 141,197, 206, 258-259, 263-265, 268, 280-283, 430ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 14.10.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Новокаховського міського управління юстиції у Херсонській області за актовим записом № 372, від якого у сторін є неповнолітня дитина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Після розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище, набуте у шлюбі « ОСОБА_4 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211, 20 грн.
Стягувати з відповідача ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Нова Каховка, Херсонської області, громадянство Україна, паспорт НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання невідоме, щомісячно аліменти на користь позивачки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_3 , ІПН НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактично мешкає: АДРЕСА_3 , на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) відповідача, але гарантовано не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову, з 22.08.2024 року.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду про стягнення аліментів допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Суддя М. В. БУТЕНКО