Справа № 203/6743/24
Провадження № 1-кс/0203/4099/2024
05 грудня 2024 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Полтаві, ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12024040000000823 від 25.05.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.1 ст. 114-1, ч.1 ст. 358, ч.1 ст. 366, ч.3 ст. 368 КК України
04 грудня 2024 року слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №12024040000000823.
Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що у провадженні слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Полтаві, перебуває кримінальне провадження, відкрите за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.1 ст. 114-1, ч.1 ст. 358, ч.1 ст.366, ч.3 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що на території Дніпропетровської області за попередньою змовою група осіб, на постійній основі, починаючи з 24.02.2022, налагодила протиправні схеми незаконного перетину державного кордону військовозобов'язаними громадянами України, шляхом видачі завідомо неправдивих офіційних документів, які сприятимуть видачі військово-облікових документів, зокрема довідок військово-лікарських комісій, що містять завідомо неправдиві відомості про військовозобов'язаних до військової служби за станом здоров'я з виключенням з військового обліку.
В ході досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інші співучасники злочину, на протязі тривалого часу, починаючи з 24.02.2022 з метою отримання неправомірної вигоди, сприяли встановленим слідством та невстановленим громадянам України в отриманні завідомо неправдивих офіційних документів, які стали підставою для визнання непридатними до військової служби за станом здоров'я, з виключенням з військового обліку, таким чином усунувши перешкоду у вигляді законодавчої заборони виїзду осіб призивного віку в пунктах пропуску через державний кордон України за межі держави під час дії воєнного стану, чим сприяли зниженню людського мобілізаційного ресурсу та перешкоджатимуть належному комплектуванню ЗС України та інших утворених до Законів України військових формувань.
У зв'язку з цим 03 грудня 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.1 ст. 114-1, ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 368 КК України. Оскільки санкціями ч.3 ст.332 та ч.3 ст. 368 КК України передбачено покарання з конфіскацією майна, з метою забезпечення можливої конфіскації майна необхідно накласти арешт на майно підозрюваного.
В судове засідання слідчий не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи належним чином. 05.12.2024 року слідчий надав до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності, клопотання підтримує у повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Зважаючи на те, що майно, про арешт якого просить слідчий не є тимчасово вилученим, а підставою заходів забезпечення слідчим визначена можлива майбутня конфіскація майна підозрюваного як виду покарання, слідчий суддя приходить до висновку про можливість розгляду цього клопотання без повідомлення підозрюваного та його захисника.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання слідчого, приходить до наступного висновку.
Відповідно ч. 1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Пунктом 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачено, що одним із заходів такого забезпечення є арешт майна.
Згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 ст.170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
В свою чергу в ч. 5 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Слідчим суддею встановлено, що 03 грудня 2024 року ОСОБА_6 відповідно до ст.ст. 277-278 КПК України повідомлено про підозру у:
- сприянні незаконному переправленню особи через державний кордон України шляхом надання порад, вказівок, надання засобів та усунення перешкод, вчиненому з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України;
- перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період (період дії воєнного стану), тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України;
- пособництві у вимаганні та одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.
Згідно інформаційної довідки №406083099 від 30.11.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 92,6 кв.м., житловою площею 63,5 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2956193412020, належить на праві власності ОСОБА_6 , ІПН НОМЕР_1 .
Зважаючи на встановлені обставини, приймаючи до уваги, що ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного і санкції статей, за якими пред'явлена підозра, передбачають покарання з конфіскацією майна, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав за ч. 2, ч. 5 ст. 170 КПК України для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту належного на праві власності підозрюваному майна для забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання за ч.3 ст.332 та ч.3 ст. 368 КК України, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню.
При цьому судом враховано, що право власності включає за змістом права (правомочності) володіння, користування, розпорядження майном, тому відчуження майна входить до складової розпорядження ним.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 131, 132, 170-174, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Полтаві, ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12024040000000823 від 25.05.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.1 ст. 114-1, ч.1 ст. 358, ч.1 ст. 366, ч.3 ст. 368 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке на праві приватної власності належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 92,6 кв.м., житловою площею 63,5 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2956193412020, заборонивши розпорядження вказаним майном.
Виконання ухвали про арешт майна доручити слідчому Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Полтаві, ОСОБА_3 , слідчим групи слідчих, які входять до складу слідчої групи, та прокурорам групи прокурорів Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, які входять до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні №12024040000000823.
Ухвала підлягає негайному виконанню відповідно до ст.175 КПК України з дня її постановлення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1