Справа № 203/3456/24
Провадження № 2/0203/1441/2024
КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
06 грудня 2024 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Колесніченко О.В.,
за участю секретаря Погрібного О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу у паперовій формі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У липні 2024 року позивач, ТОВ «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, м. Київ), з підстав прострочення зобов'язання за кредитним договором пред'явив через суд вимоги на предмет стягнення з відповідача, ОСОБА_1 , заборгованості в розмірі 27 400 грн.
В обґрунтування позову зазначається, що 01 грудня 2020 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0554-0726, відповідно до умов якого відповідач здійснив дії, спрямовані на укладення договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням реквізитів банківської картки, на рахунок якої відповідачу перераховано грошові кошти в сумі 10 000 грн. строком на 10 днів з фіксованою процентною ставкою 2% від непогашеної суми кредиту за кожен день користування, річна процентна ставка 730%.
28 жовтня 2021 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс » та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 02/10/2021, відповідно до умов якого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі до відповідача за договором про споживчий кредит № 0554-0726 від 01 грудня 2020 року.
09 листопада 2021 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було підписано Реєстр боржників № 1, відповідно до якого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» відступив (передав) на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» своє право заборгованості за кредитними договорами згідно реєстру, в тому числі і за кредитним договором № 0554-0726 від 01 грудня 2020 року, що укладений між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 .
Свої зобов'язання за договором відповідач належним чином не виконує, у зв'язку із чим утворилась заборгованість перед позивачем за кредитним договором № 0554-0726 від 01 грудня 2020 року в розмірі 27 400 грн., що складається із заборгованості за основним зобов'язанням в розмірі 9 400 грн. та заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги в розмірі 18 000 грн.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача свою користь заборгованість за вищевказаними договорами в загальному розмірі 27 400 грн., а також судові витрати, що складаються зі сплати судового збору за пред'явлення цього позову в розмірі 3 028 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 9 000 грн.
Відповідач свій відзив не подала, маючи у повному обсязі можливість реалізувати надані Законом процесуальні права на заперечення для спростування аргументів позовної заяви; про жодні причини неможливості подання доказів письмово суду не повідомляла.
З відкриттям спрощеного позовного провадження за ухвалою суду від 11 липня 2024 року з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду цієї справи по суті на засадах диспозитивності проведена її письмова підготовка без виникнення процесуальних ускладнень та без потреби у витребуванні доказів чи у сприянні в поданні доказів іншим чином.
У судове засідання не з'явилися всі учасники справи, і про причини своєї неявки відповідач не повідомив та про розгляд справи в його відсутність не клопотав, на підставі чого без фіксування судового процесу технічними засобами проведений заочний розгляд справи згідно з ст. ст. 280, 281 ЦПК України з урахуванням письмової згоди представника позивача, який в позові клопотав про розгляд справи за його відсутності, а також у разі неявки відповідача не заперечував проти ухвалення заочного рішення, що з'ясуванню обставин не перешкоджає.
Суд, дослідивши зібрані докази, відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України дійшов висновку про вирішення справи в межах заявлених вимог за наявними в ній матеріалами з задоволенням позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.
Судом встановлено, що 01 грудня 2020 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0554-0726, відповідно до умов якого відповідач здійснив дії, спрямовані на укладення договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням реквізитів банківської картки, на рахунок якої відповідачу перераховано грошові кошти в сумі 10 000 грн. строком на 10 днів з фіксованою процентною ставкою 2% від непогашеної суми кредиту за кожен день користування, річна процентна ставка 730% (а.с. 5, 6-11).
Договір укладено в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Паспорт споживчого кредиту містить інформацію щодо суми кредиту, строку договору і строку кредитування, а також розмір процентної ставки та вказаний документ підписаний електронним цифровим підписом відповідача (а.с. 11 зворот - 12).
Згідно довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про зарахування суми кредиту №0554-0726 від 01 грудня 2020 року видача коштів за кредитним договором № 0554-0726 від 01 грудня 2020 року здійснювалася за допомогою системи «LIQPAY» на платыжну катрку ввідповідача № 535528*35 в розмірі 10 000 грн. (а.с. 13 зворот - 14, 15).
Таким чином з договору та його додатків вбачається, що між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем у відповідності до вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.
Оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та відповідачка підписала його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07.10.2020 року у справі №132/1006/19 (провадження №61-1602св20), від 28.04.2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження №61-2903св21), від 01.11.2021 року у справі №234/8084/20 (провадження №61-2303св21), від 14.06.2022 року у справі №757/40395/20 (провадження №61-16059св21), від 08.08.2022 року у справі №234/7298/20 (провадження №61-2902св21).
Так, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, відповідач уклала із ТОВ «Укр Кредит Фінанс» електронний договір та підписала такий у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
28 жовтня 2021 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу №02/10/2021 та 09 листопада 2021 року підписано реєстр боржників №1, відповідно до умов яких на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» було відступлено право вимоги за укладеним із відповідачем кредитним договором.
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого згідно наданої довідки та розрахунку станом на 04 червня 2024 року утворилась заборгованість в сумі 27 400 грн., що складається із заборгованості за основним зобов'язанням в розмірі 9 400 грн. та заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги в розмірі 18 000 грн. (а.с. 16-17, 19).
Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того є роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто (ст.ст. 525-527 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що відповідач припустився порушення умов договорів щодо своєчасної сплати сум кредиту, внаслідок чого за ним утворилася зазначена заборгованість.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).
Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що відповідач не надала суду відзив на позов та будь-які докази, що спростовують обставини, на які посилається позивач, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 27 400 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 грн.
Розглядаючи вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь судових витрат на правову допомогу у розмірі 9 000 грн., суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, тому суд враховує його при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач 15 лютого 2024 року уклав із Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» в особі керуючого адвоката Бердюг Тетяни Вікторівни договір про надання правової допомоги № 15-02/2024 відповідно до умов якого вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, яка є невід'ємними додатками до договору та сума визначена актом про надання юридичної допомоги цього договору є гонораром адвокатського об'єднання за надання юридичної допомоги (а.с. 33-35, 36).
Згідно витягу акту № 1 про надання юридичної допомоги від 03 червня 2024 року, що є невід'ємною частиною до договору про надання правничої допомоги № 15-02/2024 від 15 лютого 2024 року Адвокатське об'єднання «Лігал Ассістанс» надало ТОВ «Факторинг Партнерс» наступні юридичні послуги: надання усної консультації з вивченням документів (2 години) - 3 000 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі в суд (2 години) - 6 000 грн. Оплата послуг за договором про надання правової допомоги підтверджується платіжною інструкцією № 422780443 від 10 червня 2024 року (а.с. 35 зворот).
Таким чином, з огляду на предмет позову, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн., що буде достатнім, пропорційним, співмірним складності справи та вартості фактично наданої правничої допомоги.
Керуючись ст. ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 279-282 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 96, офіс 521) з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), заборгованість за кредитним договором № 0554-0726 від 01 грудня 2020 року станом на 04 червня 2024 року в загальному розмірі 27 400 грн. (двадцять сім тисяч чотириста гривень), з яких основний борг 9400,00 грн. та 18000,0 грн. заборгованість за відсотками.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 96, офіс 521) з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), судовий збір в сумі 3 028 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн., а всього 6 028 грн. (шість тисяч двадцять вісім гривень).
Відповідач вправі подати до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська письмову заяву про перегляд цього заочного рішення протягом тридцяти днів, починаючи з наступного за днем складення повного рішення, з правом на поновлення такого пропущеного строку в разі подання цієї заяви протягом двадцяти днів з дня вручення копії повного заочного рішення суду.
Повне рішення складене та підписане 06 грудня 2024 року у день його складення і, починаючи з наступного за цим дня, набирає законної сили після спливу тридцяти днів, протягом яких може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного шляхом подання апеляційної скарги, а так само відповідачем - з наступного за днем постановлення ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.
Суддя О.В. Колесніченко