Справа № 202/21335/23
Провадження № 2/202/4775/2024
22 листопада 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,
за участю секретаря - Пеки Д.В.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У грудні 2023 року Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» в особі представника засобами поштового зв'язку звернулося до Індустріальногорайонного суду м. Дніпропетровська із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відповідно до якої просив стягнути з відповідача на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість у сумі 257 286,27 грн. та витрати зі сплати судового збору у сумі 3 859,29 грн.
Вимоги позовної заяви обґрунтовані наступним. Між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 03.05.2018 року на підставі кредитного договору № 2001027133801 видано кредитну картку з кредитним лімітом 21 000 грн., який на сьогодні складає 162 700 грн. Відповідач не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 10.08.2023 складає 257 286,27 грн., з яких: 162 665,53 грн. - заборгованість за кредитом; 94 620,74 грн. - заборгованість процентами. Позивач направив письмову вимогу (повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була. Відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов'язань та до теперішнього часу сума боргу за кредитним договором № 2001027133801 від 03.05.2018 року відповідачем не погашена. Вищенаведене зумовило позивача звернутись до суду з відповідною позовною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 грудня 2023 року, головуючим суддею у справі визначено судді Слюсар Л.П.
Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2024 року позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» задоволено.
26 липня 2024 року на адресу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про перегляд вищевказаного заочного рішення суду.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 вересня 2024 року заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2024 року скасовано і справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
03.09.2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому вказав на те, що відповідно до умов кредитного договору № 2001027133801 від 03.05.2018 року був виданий кредит строком на один рік, а саме з 03.05.2018 року до 30.05.2019 року на загальну суму 21 000,00 грн. з щомісячним погашенням, шляхом автоматичного списання позивачем з карткового рахунку процентів за користування кредитом та тіла кредиту. При цьому відсоток за користування кредитом становив 59,58% річних, що у грошовому еквіваленті на рік становить 5 383,78 грн. Загальна сума заборгованості перед позивачем склала 26 384,78 грн. А тому зазначений позивачем розмір позовних вимог - 257 296,27 грн. станом на 01.01.2023 року згідно наданої роздруківки не відповідає дійсності та є необґрунтованим, оскільки добросовісно виконував взяті на себе зобов'язання щодо погашення кредиту та процентів за ним зі страховими платежами, сплативши на користь на користь позивача 26 384,78 грн. Разом з позивач вважає, що між ним та банком було досягнуто домовленості шляхом мирного врегулювання спору, оскільки ним було здійснено погашення заборгованості по кредиту, що підтверджується довідкою банку вх. № DP3-50/4/28 від 14.03.2023 року, яку отримано ним при черговому звернені до відділення банку. Цією довідкою працівники банку запевнили, що будь-яка заборгованість по кредиту відсутня, а нарахований залишок за відсотками йому пробачать та будь-яких претензій банк не має.
Щодо збільшення кредитних лімітів, то доводи позивача щодо права Банку змінювати клієнту кредитний ліміт в односторонньому порядку спростовуються фактичними обставинами спірних правовідносин та відсутністю доказів.
Факт підписання позивачем Паспорту споживчого кредиту не свідчить про погодження між сторонами умов кредитного договору, які визначають плату за користування кредитними коштами у виді відсотків, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Нарахування відсотків є незаконними, з огляду на відсутність правових підстав для стягнення з нього на користь позивача заборгованості по відсотках за кредитним договором у розмірі 94 620,74 грн.
Посилання та доводи позивача щодо перебігу позовної давності є помилковими та спростовуються обставинами спірних правовідносин. Так, строк повернення кредиту згідно з умовами заяви № 2001027133801 від 03.05.2018 року закінчився 30.05.2019 року, а отже строк позовної давності за позовними вимогами про стягнення кредитної заборгованості сплив 30.05.2022 року, в той час як позивач звернувся до суду лише в листопаді 2023 року, тобто з пропуском трирічного строку давності. Будь-яких умов щодо досягнення домовленості між сторонами про збільшення строку позовної давності заява № 2001027133801 від 03.05.2018 року не містить.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у сумі 162 665,53 грн. та процентами за користування кредитом у сумі 94 620,74 грн. не підлягають задоволенню через сплив строку позовної давності. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача. Скасувати виконавчий лист Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18.04.2024 року, який ви даний на примусове виконання рішення від 12.03.2024 року по справі 202/21335/23.
03.09.2024 року від відповідача на адресу суду надійшла заява про застосування позовної давності, відповідно до якої просив суд застосувати позовну давність у справі та відмовити в задоволенні позову з підстав пропущення строку позовної давності.
11.09.2024 року від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якій вказали, що 03 травня 2018 року відповідач звернувся до Банку з метою отримання кредиту. Підтвердженням надання Відповідачу кредиту є: заява на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 2001027133801 від 03.05.2018 (надалі - Заява), яка була підписана відповідачем; паспорт споживчого кредиту від 03.05.2018, який також був підписаний відповідачем. Банк належним чином виконав свої зобов'язання - надав позивачу грошові кошти у повному обсязі. Ліміт кредитування - 21 000,00 грн. Відповідач погодився із запропонованими умовами кредитування, підписав Заяву, Паспорт споживчого кредиту та фактично отримав кредитні кошти. У Заяві, яка підписана відповідачем передбачено: клієнт (відповідач), підписанням цієї Заяви беззастережно підтверджує, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування (надалі за текстом - ДКБО), яка розміщена на сайті: pumb.ua в повному обсязі з урахуванням умов надання всіх послуг як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО так і послуг, що можуть бути надані в процес обслуговування; відповідач ознайомлений із ДКБО та цілком згоден з ним; всі умови ДКБО відповідачу зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення (розділ Заяви «Підтвердження та запевнення»). Протягом дії Заяви кредитний ліміт за Заявою збільшувався (довідка про збільшення кредитного ліміту додавалася до позовної заяви). Остання зміна кредитного ліміту за Заявою відбулася 26.05.2023 року.
Відносно правомірності збільшення кредитного ліміту зазначили, що правова підстава кредитування на умовах надання кредитної картки з відновлювальною кредитною лінією зазначена у ДКБО. Зокрема приєднання Клієнта до Публічної пропозиції Банку на укладення цього Договору є прямою та безумовною згодою Клієнта щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого та повідомленого Клієнту шляхом надіслання SMS-повідомленням на Номер мобільного телефону Клієнта.
Розмір Кредитного ліміту, встановлений Банком, повідомляється Клієнту шляхом надсилання йому SMS - повідомлення на Номер мобільного телефону Клієнта. У разі незгоди Клієнта із встановленим Банком розміром Кредитного ліміту, Клієнт протягом 30 (тридцяти) календарних днів повинен звернутися у відділення Банку, в якому була оформлена Заява на приєднання до Договору та особисто подати відповідну письмову заяву. У випадку, якщо Клієнт протягом вказаного строку не заявив про свою незгоду з розміром встановленого Банком Кредитного ліміту та/або здійснив першу Платіжну операцію та скористався Кредитним лімітом після отримання вказаного SMS-повідомлення Банку, згода Клієнта з умовами надання Овердрафту вважається підтвердженою.
Відповідач, приєднавшись до ДКБО надав згоду щодо зміни Кредитного ліміту, встановленого та повідомленого Клієнту шляхом надіслання SMS-повідомленням на Номер мобільного телефону Клієнта.
Протягом дії кредитного договору відповідач не надавав заперечень Банку, що не погоджується з розміром збільшеного кредитного ліміту, навпаки, активно користувався карткою після збільшення розміру кредитного ліміту, що підтверджується випискою з особового рахунку. Окрім того, ні на момент укладення кредитного договору, ні протягом строку його дії, відповідач не звертався до Банку про надання роз'яснень незрозумілих йому умов договору, або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору (ДКБО, Заяви), тим самим надав згоду на умови кредитування.
Стосовно Паспорту споживчого кредиту. 03.05.2018 відповідач, поряд із Заявою, підписав «Паспорт споживчого кредиту. Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит». Паспорт споживчого кредиту був підписаний до моменту підписання відповідачем Заяви. Мета підписання Паспорту - ознайомлення відповідача з детальними умовами кредитування. Паспорт споживчого кредиту був наданий відповідачу на ознайомлення і підписання на виконання вимог ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування».
Щодо розрахунку заборгованості, то останній має табличну форму та містить детальну інформацію відносно: графіку повернення тіла кредиту та процентів з розбивкою на суми та конкретні календарні дати; відомості щодо фактичної суми погашення Відповідачем кредиту з розбивкою на суми та конкретні календарні дати; залишок непогашеної суми за кожним платежем. Жодним нормативним актом, у тому числі нормативно-правовими актами НБУ не затверджений зразок документу «Розрахунок заборгованості». Розробка такого роду документу віднесена до компетенції кожної банківської установи.
Якщо Відповідач вважає, що розрахунок заборгованості не є відповідним, відповідач повинен надати власний контр-розрахунок з власними відрахуваннями. Наданий Розрахунок заборгованості Банк вважає належним та допустимим доказом із врахуванням висновків Верховного Суду.
Відповідно до Виписки з особового рахунку відповідача останній активно користувався рахунком та кредитними коштами: частково погашав заборгованість, переказував кошти, здійснював операції покупки через POS термінал, що підтверджує факт укладення та дії кредитним договору
Відносно процентів за користування кредитними коштами. Відповідач був обізнаний у тому, що грошові кошти надаються йому як кредитні і за користування кредитними коштами сплачуються проценти, тобто, відповідач, підписавши Заяву підтвердив згоду з усіма умовами договору, у тому числі з розміром процентів. У Заяві, а також у розділі 4 Паспорту споживчого кредиту передбачена умова про процентну ставку та її розмір.
Відносно дотримання Банком строку позовної давності. Повернення кредитів обумовлено щомісячними платежами, кожний з яких є самостійним зобов'язанням, строк позовної давності обчислюється окремо за кожним таким платежем.
11.03.2020 року постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211 впроваджено дію карантину на території України, дію якого завершено 01 липня 2023 року.
24.02.2022 року Законом України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257 - 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Кредитний договір укладено 03.05.2018. Звертають увагу, що відповідач фактично користувалася кредитною карткою і здійснював платежі до 07.07.2022 року, що відображено в розрахунку заборгованості та у Виписках по рахунку відповідача, які є належними та допустимими доказами. Оскільки Банк звернувся до суду 15.11.2023 та враховуючи норми «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, а також то факт, що станом на день розгляду судової справи термін дії воєнного стану продовжений, Банк дотримався строку позовної давності.
Звернули увагу, що відповідач не спростовує факт отримання кредиту, а також не спростовує наявність кредитної заборгованості та підстави її виникнення.
Просили задовольнити позовні вимоги Банку у повному обсязі.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в прохальній частині позовної заяви просив розглядати справу за відсутності представника банку.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав наведених у відзиві на позовну заяву. Вказав, що надана Банком довідка від 14.03.2023 підтверджує відсутність заборгованості та претензій у позивача до нього. Просив суд застосувати до позовних вимог позивача строк позовної давності та відмовити в позові.
Суд, заслухавши відповідача, дослідивши письмові докази в їх сукупності, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 03.05.2018 року між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 2001027133801, згідно з умовами якого останній отримав кредитну картку з кредитним лімітом 21 000,00 грн., який в подальшому (26.05.2023 року) збільшено до 162 700,00 грн., на строк 12 місяців, розмір річної процентної ставки 49 %, шляхом підписання заяви № 2001027133801 про приєднання до цього договору, та паспорту споживчого кредиту.
Як вбачається із заяви № 2001027133801 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 03.05.2018 року, з умовами якої погодився відповідач, про що свідчить наявність його власноручного підпису в ній, визначено основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту.
Зазначені умови також вказані в Паспорті споживчого кредиту. Інформації, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, який був підписаний 03.05.2018 року відповідачем до моменту підписання Заяви.
У матеріалах справи наявна Публічна пропозиція АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб із додатками, затверджена рішенням Правління АТ «ПУМБ», протокол № 694 від 06.03.2018, яка містить: предмет договору; порядок та умови укладення договору; порядок внесення змін до договору; строк дії та умови припинення договору; загальні умови надання послуг банку; загальні права сторін; відповідальність сторін та порядок вирішення спорів; обставини непереборної сили (форс-мажор); умови обслуговування карткових рахунків; правила користування, умови випуску та обслуговування карток; порядок здійснення розрахунків; умови надання кредитного ліміту у формі овердрафту та кредитної картки з відновлювальною кредитною лінією; умови надання споживчого кредиту; персональне обслуговування.
Пунктом 2.2.5 Розділу І Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (у редакції, що діє з 06.04.2018 року), затвердженої рішенням Правління АТ «ПУМБ» протокол № 694 від 06.03.2018 року, передбачено, що підписанням Заяви на приєднання до Договору, Клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення Договору Клієнт ознайомився з повним текстом Договору (в тому числі Тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами Договору.
Відповідно до п. 2.2.2, 2.4.1 розділу І Публічної пропозиції на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, дата набрання чинності договору визначається заявою на приєднання договору, якщо інше не передбачене умовами договору та/або заявою про приєднання до договору. Договір діє протягом невизначеного строку і може бути розірваний за ініціативою банку або за ініціативою клієнта у випадках закриття всіх карткових рахунків та інших рахунків, відкритих за цим договором та/або відмови від усіх послуг банку.
Згідно з п. 2.2.3 розділу І Публічної пропозиції, укладаючи цей договір, клієнт та банк приймають на себе всі обов'язки та набувають всіх прав, передбачених договором.
Відповідно до п. 5.1.6, 5.1.7 розділу І Публічної пропозиції, клієнт зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати банку вартість послуг, які надані банком та договором та інші платежі, відповідно до умов договору та встановлених тарифів. Сплачувати заборгованість по договору, проценти за користування кредитними коштами, оплачувати комісії та неустойку, а також виконувати зобов'язання з повернення кредиту, в тому числі простроченої заборгованості, на умовах, в строки та в розмірі, що передбачені цим договором.
Пунктом 4.3.6.4 розділу ІІ Публічної пропозиції встановлено, що змінити (зменшити, збільшити) розмір наданого кредитного ліміту або закрити кредитний ліміт взагалі за умови інформування клієнта шляхом направлення SMS-повідомлення на номер мобільного телефону. В SMS-повідомленні про зміну розміру кредитного ліміту банк повідомляє клієнту новий розмір кредитного ліміту. У разі незгоди клієнта із зміненим розміром кредитного ліміту, за винятком випадку, передбаченого п. 4.2.19 розділу ІІ цього договору клієнт протягом 30 (тридцяти) календарних днів повинен звернутися до банку та особисто подати відповідну письмову заяву. У випадку, якщо клієнт протягом вказаного строку не заявив про свою незгоду зі зміною розміну кредитного ліміту та/або здійснив першу платіжну операцію після отримання вказаного SMS-повідомлення банку згода клієнта зі зміною умов договору вважається підтвердженою.
Відповідно до п. 5.1.4. Розділу І Публічної пропозиції АТ «Перший Український Міжнародний Банк» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, клієнт зобов'язаний своєчасно та повністю відшкодовувати Банку сплачені ним кошти.
Згідно з п. 5.1.7. Розділу І Публічної пропозиції АТ «Перший Український Міжнародний Банк» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, клієнт зобов'язаний сплачувати заборгованість по договору, проценти за користування кредитними коштами, оплачувати комісії та неустойку, а також виконувати зобов'язання з повернення кредиту, в тому числі простроченої заборгованості, на умовах, в строки та в розмірі, що передбачені цим договором.
Як вбачається з матеріалів справи АТ «Перший Український Міжнародний Банк» свої зобов'язання перед відповідачем виконав.
З виписки по особовому рахунку за період з 03.05.2018 року по 10.08.2023 року вбачається, що відповідач ОСОБА_1 користувався кредитними коштами, здійснював часткове погашення заборгованості до липня 2022 року.
У порушення умов укладеного договору відповідач не виконував у повному обсязі свої зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 10.08.2023 року (включно) утворилася заборгованість у розмірі 257 286,27 грн., з яких: 162 665,53 грн. - заборгованість за кредитом; 94 620,74 грн. - заборгованість за відсотками, що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою по особовому рахунку відповідача.
Відповідачу було направлено письмову вимогу від 10.08.2023 року про виконання зобов'язання перед АТ «ПУМБ» та погашення заборгованості по кредитному договору № 2001027133801 від 03.05.2018 року, однак погашення заборгованості не здійснено.
Виниклі спірні правовідносини між сторонами у справі, регулюються наступними нормами права.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Сторонами при укладенні кредитного договору були досягнути усі істотні умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як встановлено у ч. 2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частино першою статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідач ОСОБА_1 не заперечував факт укладання кредитного договору № 2001027133801 від 03.05.2018 року.
Доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором, відповідачем по справі суду не надано.
Суд не приймає до уваги надані відповідачем Довідки відділення № 13 ПУМБ в м. Дніпро за вх. № DP3-50.4/28 від 14/03/2023 року та вх. № DP3-50.4/29 від 14/03/2023 року, які не спростовують наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором № 2001027133801 від 03.05.2018 року станом на 10.08.2023 року, а свідчать лише про стан рахунків відповідача, а саме залишок коштів на них.
Таким чином, ОСОБА_1 не виконав умови договору, чим порушив право позивача на кошти за кредитним договором.
Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності до позовних вимог позивача, слід зазначити наступне.
Главою 19 ЦК України визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.
Позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України).
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки (ст. 257 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Аналіз змісту наведених норм матеріального права у їх сукупності дає підстави для висновку, що до правових наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених статтею 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки.
Разом з тим, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARA-CoV-2» карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) був встановлений в Україні з 12.03.2020 року та діяв до 30.06.2023 року.
Також суд зазначає, що з 17.03.2022 набрав чинності пункт 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, яким передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діє на сьогодні.
Як вбачається із матеріалів справи кредитний договір укладено 03.05.2018 року, а позивач АТ «Перший Український Міжнародний Банк» звернувся із позовом до суду в грудні 2023 року, в межах строку позовної давності, тому суд не вбачає законних підстав щодо застосування строків позовної давності до позовних вимог позивача.
За змістом ч.ч.1, 2, 3 ст.12, ч.ч. 1, 2 ст.13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та їх обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до приписів ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтями 77,78 ЦПК України визначено поняття належності та допустимості доказів.
Відповідно до правил статті 78 ЦПК про допустимість доказів обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтями 81,82 ЦПК України встановлені правила звільнення сторони від доказування та розподілу обов'язків по доказуванню між сторонами.
За загальним правилом, встановленим ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов'язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.
Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту та простроченим відсоткам, в тому числі розмір і порядок їх нарахування, крім самого розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2001027133801 від 03.05.2018 року, посилався на заяву про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та Паспорт споживчого кредиту, які підписані відповідачем та є невід'ємними частинами спірного договору.
Як встановлено з матеріалів справи, зобов'язання відповідача, щодо сплати кредиту та відсотків за ним виконувались з порушенням умов договору.
Виходячи із вищевикладеного, аналізуючи надані докази та даючи їм правову оцінку, враховуючи встановлені судом наведені вище обставини, підтверджені доказами, які досліджені в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, та враховуючи, що відповідач належним чином не виконав умови кредитного договору, допустив прострочення платежів, суд вважає, що позов підлягає задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 2001027133801 від 03.05.2018 року, яка станом на 10 серпня 2023 року становить 257 286 (двісті п'ятдесят сім тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 27 (двадцять сім) коп., яка складається з наступного: 162 665,53 грн. - заборгованість за кредитом; 94 620,74 грн. - заборгованість за відсотками.
Підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати зазначеної суми або зменшення її розміру судом не встановлено.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами ст.141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 3 859,29 грн., у зв'язку із задоволенням позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 859,29 грн. на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 549, 611, 625, 626, 628, 629, 634,1049, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 13, 19, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, код ЄДРПОУ 14282829) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, код ЄДРПОУ 14282829) заборгованість за кредитним договором № 2001027133801 від 03.05.2018 року, яка станом на 10 серпня 2023 року становить 257 286 (двісті п'ятдесят сім тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 27 (двадцять сім) коп., яка складається з наступного: 162 665,53 грн. - заборгованість за кредитом; 94 620,74 грн. - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, код ЄДРПОУ 14282829) сплачений судовий збір у розмірі 3 859,29 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст складено 02.12.2024 року
Суддя Л.П. Слюсар