г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/2809/22
Номер провадження 1-кп/213/33/24
Іменем України
05 грудня 2024 року Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , за участю: секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченого - ОСОБА_4 , захисника: адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Інгулецького районного суду в м. Кривому Розі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру матеріалів досудового розслідування за № 12022041610000135, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в місті Кривому Розі Дніпропетровській області, громадянин України, має вищу освіту, офіційно не працевлаштований, має на утриманні двох дітей, не має інвалідності, не перебуває на обліках у лікарів психіатора та нарколога, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , не судимий,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України
Відповідно до положень ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком кожного громадянина України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. Згідно з положеннями Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2233-XII (зі змінами і доповненнями станом на 23.04.2022) військова служба у Збройних Силах України є державною службою особливого характеру, яка пов'язана із захистом Вітчизни.
Одним із видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період, на яку відповідно до ст.39 вказаного Закону призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.
Відповідно до Указу Президента України від 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» (в редакції від 23.05.2022) у зв'язку з військовою агресію Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який на даний час продовжено до 24.11.2022 року, та оголошено мобілізацію строком на 90 діб.
24.02.2022 ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі за текстом - ІНФОРМАЦІЯ_3 ) розпочато призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
ОСОБА_4 , будучи військовозобов'язаним та перебуваючи на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 (попередня назва - ІНФОРМАЦІЯ_5 ) з 28.07.2014 та відповідно до довідки військово-лікарської комісії №28/30 від 07.03.2022 визнаний придатним до військової служби.
08 березня 2022 року ОСОБА_4 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_6 , що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , де йому особисто вручено мобілізаційне розпорядження (бойова повістка) для відправки до відповідного підрозділу військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України у складі команди №902 на 11 березня 2022 року.
У свою чергу, ОСОБА_4 отримав відповідний документ, яким зобов'язано прибути до ІНФОРМАЦІЯ_6 для відправки у складі команди №902 та включений в поіменний список військовозобов'язаних для направлення до військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України. Зокрема будучи належним чином у встановленому законом порядку повідомленим працівником ІНФОРМАЦІЯ_6 про призов на військову службу під час загальної мобілізації, оголошеної Указом Президента України № 69-2022 від 24.02.2022. Однак, ОСОБА_4 достовірно знаючи, про мобілізацію, відповідно до Указу Президента України № 64-2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану на території України», у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою ухилення від призову за мобілізацією, без поважних причин, діючи умисно, з прямим умислом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи їх настання, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. ст. 1, 39 Закону України «;Про військовий обов'язок і військову службу України від 25 березня 1992 року № 2232-XII, ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII, та Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 69-2022 отримавши повістку не прибув у визначений час, а саме 11.03.2022, до ІНФОРМАЦІЯ_6 для відправлення до військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України у складі команди №902, а тому за таких обставин ухилився від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину за ст. 336 КК України не визнав, зазначив, що 07.03.2022р. отримав повістку, якою викликався до Інгулецького ОРТЦК на 08 березня 2022р., 08.03.2022р. з'явився, але через свято 8 березня відправок не було та його відправили додому, нових повісток не видавали та він більше ніде не розписувався. На 11.03.2022р. йому повістки не вручали, від мобілізації не ухилявся.
Незважаючи, на невизнання вини обвинуваченим,- винність обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення за ст. 336 КК України, за обставинами встановленими судом, знайшли своє підтвердження під час судового провадження сукупністю досліджених та проаналізованих судом доказів.
Вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення за ст. 336 КК України підтверджується показами свідків.
З показань свідка ОСОБА_6 встановлено, що командуванням було надано рапорт про ухилення ОСОБА_4 від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки ОСОБА_4 не з'явився за бойовою повісткою на 11.03.2022р., та не повідомив про поважність причин неявки. Пояснювала, що ОСОБА_4 з 2014 року переведений до списку військовозобов'язаних.
З показань свідка ОСОБА_7 встановлено, що він лікар та працює з 2022 року ВЛК, в його повноваження входить визначати стан людей викликаних на ВЛК. Обвинуваченого не пам'ятає.
Свідка ОСОБА_8 не видалось можливим допитати, у зв'язку з його мобілізацією до військової частини, переведенням в інше місце проходження військової служби. Від допиту свідка ОСОБА_9 сторона обвинувачення відмовилась, заперечень не надходило.
Вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення за ст. 336 КК України, підтверджується дослідженими в суді письмовими доказами:
Витягом з ЄРДР, відповідно до якого 27.05.2022р. за ст.336 КК України були внесені відомості (а.с. 1,3 т2).
Громадянин України ОСОБА_4 отримував Тимчасове посвідчення №531/36, в якому міститься запис, що він 20.11.2013р. зарахований у запас по досягненню 25років (а.с.16 т2).
Громадянин України ОСОБА_4 отримав військовий квиток НОМЕР_2 , та відповідно до якого він 20.11.2013р. за ст. 18 п.1.2 (по дос. 25р.) зарахований у запас.
Відповідно до Витягу з книги протоколів засідань комісії з питань призову Протокол 23 від 20.11.2013р. громадянин ОСОБА_4 , 1989р.н., рішенням комісії з питань призову згідно з Положенням про ВЛК та медичний огляд у ЗСУ звільнено від призову на строкову військову службу на підставі ст. 18 п.1,2 ЗУ Про військовий обов'язок і військову службу, по досягненню 25 річного віку (а.с.82 т2). Відповідно до Акту від 30.06.2019р. було здійснено знищення особових справ призовників, які досягли 25-ти річного віку і не проходили в/служби, термін зберігання яких закінчився, та вказано у переліку №80 ОСОБА_4 (а.с.83-84 т2). ОСОБА_4 при постановці на облік військовозобов'язаних в 2014 році проходив ВЛК для визначення його придатності для проходження військової служби, підтверджуючі документи знищені шляхом спалення у зв'язку з військовою агресією РФ. (а.с.26 т2).
Відомості відносно військовозобов'язаного ОСОБА_4 внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (на підтвердження додається облікова карта); термін зберігання особової справи ОСОБА_4 закінчився, особова картка на ОСОБА_4 була знищена (на підтвердження надано акт). Роз'яснюють, що відповідно до п.1 Порядку виготовлення, видачі та знищення тимчасового посвідчення військовозобов'язаного, затвердженого наказом МОУ від 21.11.2017р. №610 - тимчасове посвідчення військовозобов'язаного є документом, що посвідчує особу військовозобов'язаного і є документом, що посвідчує особу військовозобов'язаного, який перебуває у запасі осіб офіцерського складу або осіб рядового, сержантського і старшинського складу та визначає належність його власника до виконання військового обов'язку. Згідно п.3 вказаного порядку, тимчасове посвідчення видається військовозобов'язаним, які взяті на військовий облік військовозобов'язаних та яким присвоєно первинні військові звання офіцерського складу запасу; втратили військові квитки; не проходили військову службу та не мають військово-облікової спеціальності. ОСОБА_4 було видано тимчасове посвідчення військовозобов'язаного замість військового квитка, оскільки військовозобов'язаний ОСОБА_4 не проходив строкову військову службу та був взятий на облік військовозобов'язаних на підставі ст18 п.1 ч2 ЗУ Про військовий обов'язок та військову службу, по досягненню 25 річного віку та зарахований в запас (а.с.177,178,179,180-181 т1, а.с. 81 т2).
Повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_6 від 26.05.2022р., відповідно до якого звернулись до ВП №6 з повідомленням про ухилення від мобілізації ОСОБА_10 , який 07.03.2022р. пройшов ВЛК, був визнаний придатним до військової служби. 08.03.2022р. ОСОБА_4 було вручено повістку про явку на 11.03.2022р. на збірний пункт до ІНФОРМАЦІЯ_6 та заформований в команду №3011 для відправлення в війська. Військовозобов'язаний ОСОБА_4 не з'явився на збірний пункт до ІНФОРМАЦІЯ_6 для відправлення у війська, на телефонні дзвінки не відповідає, причини неявки не повідомив. Вважають, що ОСОБА_4 навмисно та свідомо ухиляється від призову на військову службу під час мобілізації (а.с.6-7 т2).
Відповідно до Картки обстеження та медичного огляду ОСОБА_4 , Довідки ВЛК від 07.03.2022р., останній придатний до військової служби (а.с.10 т2).
ОСОБА_4 викликався до ІНФОРМАЦІЯ_6 на 08.03.2022р. о 08:00 годин (а.с.122 т2 - повістка).
Відповідно до Розписки, ОСОБА_4 отримав повістку на своє ім'я 08.03.2022р. Також в розписці зазначено команда №3011, ВОС 902 (а.с.13). В судовому засіданні оглядався речовий доказ - корінець розписка про отримання обвинуваченим повістки 08.03.2022р. (а.с.79 т2).
Відповідно до записів у Військовому квитку ОСОБА_4 - останній 07.03.2022р. медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 визнаний придатним до військової служби, та призваний 11.03.2022р. на підставі Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022р. по мобілізації. (а.с.14-15 т2).
Відповідно до Поіменного списку військовозобов'язаних, які призвані на військову службу при мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_3 у команду № НОМЕР_1 , команда направляється в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 . Час прибуття 9:00 годин 11.03.2022р. Під номером 8 вказано ОСОБА_4 (а.с.27-29 т2). При дослідженні даного документу встановлено, що прізвища сімох солдатів, в т.ч ОСОБА_4 закреслені, та у відмітці про чисельність прийнятих чоловік вказано 20, тобто встановлено, що ОСОБА_4 11.03.2022р. не з'явився у зв'язку з чим не був фактично прийнятий у команду 3011 11.03.2022р.
Під час проходження у 2022р. ВЛК ОСОБА_4 визнано придатним до військової служби, скарг та письмових клопотань не надходило. 11.03.2022р. у зв'язку з призовом на військову службу по мобілізації відповідно до наказу начальника ОРТЦК та СП військовозобов'язаного ОСОБА_4 було знято з військового обліку, але на відправку до військової частини НОМЕР_1 не прибув (а.с.26 т2).
З 24.02.2022р. та станом на 08.03.2022р. ІНФОРМАЦІЯ_3 не вівся журнал реєстрації відвідувачів у зв'язку з великим прибуттям добровольців по мобілізації, а також у зв'язку з близькою дислокацією військ РФ, а саме на межі Широківського району біля м. Кривий Ріг. Вказують, що 08.03.2022р. ОСОБА_4 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_6 , де ОСОБА_4 було вручено повістку про явку на 11.03.2022р. на збірний пункт до ІНФОРМАЦІЯ_6 та заформований у команду №3011 для відправлення в війська, що підтверджується особистим підписом на корінці (розписка) від повістки ОСОБА_4 . Знаходження ОСОБА_4 в ІНФОРМАЦІЯ_4 08.03.2022р. також підтверджується рапортом майора ОСОБА_8 від 18.04.2022р. за вх№921 (а.с.207 т1)
Відповідно до Рапорту начальника мобілізаційного відділення майора ОСОБА_8 від 18.04.2022р., виявлено факти ухилення від призову за мобілізацією військовозобов'язаними: 1. ОСОБА_4 . Дана особа пройшла медичну комісію та ВЛК визнаний придатним до військової служби за призовом під час мобілізації, в результаті чого вони отримали повістки для з'явлення до збірного пункту для відправлення у війська. Але не прибув на збірний пункт до ІНФОРМАЦІЯ_6 для відправлення у війська, причини неявки не повідомили, на телефонні дзвінки не відповідають (а.с.12).
Протоколом про отримання зразків для експертизи від 07.07.2022р. відповідно до якого у ОСОБА_4 було відібрано зразки підпису (а.с.55).
Висновком експерта від 08.09.2022р., відповідно до якого підпис розташований в графі «(підпис)» корінця про отримання повістки від 08.03.2022р. виконаний ОСОБА_4 (а.с.69-73 т2).
Постановою від 15.09.2022р., відповідно до якої визнано в якості документів особову картку № НОМЕР_3 , накази про прийняття на роботу, заяву на прийом на роботу, накази про переведення, заяви на переведення, наказ про припинення трудового договору; оригінал картки обстеження та медичного огляду від 07.03.2022р., оригінал довідки ВЛК від 07.03.2022р.; зразки підпису обвинуваченого (а.с.74-75,75а, 76,79 т2,)
Суд критично відноситься до показів обвинуваченого, що він не викликався до ІНФОРМАЦІЯ_6 на 11.03.2022р., та до невизнання вини за ст. 336 КК України, оскільки дані твердження не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні при дослідженні письмових доказів, спростовуються показами свідків, суд вважає, що таким чином обвинувачений бажав ввести суд в оману, вибрав такий спосіб захисту, та в такий спосіб бажав уникнути передбаченої законом відповідальності.
Щодо тверджень сторони захисту (а.с.58,109 т1, а.с.123 т2) про недоведеність, що обвинувачений не є військовозобов'язаним, не підлягає мобілізації, щодо відсутності повістки на 11.03.2022р., та відсутність розпорядження, суд зазначає, що матеріали справи містять відомості, що ОСОБА_4 є військовозобов'язаний, - рішення, дії, бездіяльність ТЦК та СП обвинуваченим в судовому порядку не оскаржувались. Наявні підтвердження проходження 07.03.2022р. Недогарським ВЛК та визнання його придатним до військової служби. Висновок ВЛК не оскаржувався, скарги не подавались, тому твердження обвинуваченого в частині непридатності за станом здоров'я не заслуговують на увагу. Наявні матеріали справи та показання допитаних свідків підтверджують виклик ОСОБА_4 на 11.03.2022р. на 09:00 годину до ІНФОРМАЦІЯ_6 для зарахування у команду №3011, команда направляється в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , про що ОСОБА_4 поставив свій підпис у розписці. Також підтверджується неявка ОСОБА_4 у вказану дату та час до збірного пункту, що не оспорював обвинувачений, та підтверджено матеріалами справи.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження. Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст. 336 КК України за ознаками: ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, в особливий період.
Обговорюючи питання про міру покарання ОСОБА_4 , суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, те що він скоїв нетяжкий злочин, дані про особу обвинуваченого, який позитивно характеризується, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває на обліку. Обвинувачений не працює, не одружений, має двох малолітніх дітей, 2016 та 2017 р.н.. Освіта вища. Раніше не судимий. Інвалідності не має, вказував суду про наявність захворювань сольовий діатез, у зв'язку з чим має проблеми з нирками та суставами; гострий двусторонній гаймороетмоідіт, гострий пієлонефрит, гострий простатит, ОД-контузія, рани кон'юктиви. Має місце проживання та реєстрації. Відповідно до Досудової доповіді ризик небезпеки для суспільства середній, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення середній.
Відповідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" вказано, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з кваліфікації злочинів (ст.12 КК України), а також особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного із співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали тощо).
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання не встановлено; у відповідності зі ст. 66 КК України обставини, що пом'якшують покарання - наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, стан здоров'я обвинуваченого. Суд вважає відсутні підстави для застосування ст. 69 КК України. Суд вважає необхідним призначити покарання у вигляді позбавлення волі.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення (ст. 336 КК України нетяжкий злочин), враховуючи особу обвинуваченого, те що він раніше не судимий, позитивно характеризується, має на утриманні двох дітей, має захворювання, наявні декілька пом'якшуючих обставин які вказані вище, відсутні обтяжуючі обставини, враховуючи невчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень за час досудового слідства та судового розгляду, не заперечення щодо подальшої мобілізації, суд вважає наявна можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, тобто наявні підстави для застосування ст. 75,76 КК України, та звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати. Витрати на залучення експерта стягнути з обвинуваченого, цивільні позови не заявлялись, питання речових доказів вирішити відповідно ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 373-377 КПК України суд, -
Визнати ОСОБА_4 винним за ст. 336 КК України і призначити покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням строком на 2 (два) роки.
На підставі п.1,2 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 : - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід не обирати. Витрати на залучення експерта стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в сумі 1510,24грн.
Речові докази: розписку, зразки підпису, картку обстеження та довідку ВЛК - залишити зберігатись в матеріалах справи.
Матеріали кримінального провадження досудового розслідування залишити в матеріалах даного кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку учасниками судового провадження.
Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили та його виконання. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно вручається обвинуваченому та прокурору.
Роз'яснюється право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Заявляти клопотання про доставлення до суду апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1