Провадження № 1кп/932/941/24
Справа № 233/5002/24
Іменем УКРАЇНИ
06 грудня 2024 року Бабушкінський районний суд
м.Дніпропетровська
у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Дніпро обвинувальний акт та додатки до нього відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Донецької обл., м.Костянтинівка, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України, -
У провадження Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України.
Прокурор в суді заявив клопотання про продовження застосування обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як на даний час не відпали ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від суду, оскільки він обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі від 5 до 8 років, він може змінити місце фактичного мешкання, виїхати на тимчасово окуповану територію України. Крім того, оскільки на теперішний час збройні сили РФ продовжують ведення агресивної війни проти України, останній може продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується та вчинити інші протиправні дії. На підставі викладеного, з урахуванням положень абзацу 8 ч.4 ст.183 КПК України, просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком на 60 днів. Проти задоволення клопотання сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу на домашній арешт заперечував.
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 та заявив клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки обвинувачений має міцні соціальні зв'язки, та має на утримані батька-інваліда.
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, оскільки його сім'я виїхала з м.Костянтинівка та проживає у Полтавській області і він хоче повернутися до сім'ї. Він має на утримані батька-інваліда, над яким він здійснює опіку, та сина-інваліда. Підтримав клопотання захисника.
Вислухавши думку учасників процесу, суд вважає необхідним клопотання захисника ОСОБА_4 залишити без задоволення, клопотання прокурора задовольнити та продовжити застосування обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з тих підстав, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, які враховувались судом при обранні ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на час розгляду у суді кримінального провадження не відпали.
Обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні злочину проти основ національної безпеки України, скоєного в умовах воєнного стану, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, і з врахуванням тяжкості пред'явленого обвинувачення і суворості покарання, яке може бути призначено у випадку доведеності його вини, особи обвинуваченого, а також стадії процесу, оскільки ОСОБА_5 може змінити місце фактичного мешкання, перетнути держаний кордон поза пунктами пропуску, виїхати на тимчасово окуповану територію України, реально існує обґрунтований ризик, що він буде переховуватися від суду.
Також, оскільки на теперішній час агресивні дії держави-агресора, Російської Федерації, продовжуються, враховуючи характер кримінального правопорушення, яке інкримінуються ОСОБА_5 , під час воєнного стану в Україні, реально існує ризик, що обвинувачений ОСОБА_5 продовжить кримінальні правопорушення, у яких обвинувачується та вчинить інші протиправні дії.
Суд вважає, що ризики, які враховувалися судом при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цей час не зменшилися, залишаються реальними та продовжують існувати, враховуючи зміст пред'явленого ОСОБА_5 обвинувачення, а також тяжкість кримінального правопорушення, характер та обставини протиправних діянь, в яких він обвинувачується, його особистість, що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.
Оцінюючи вищевказані обставини, суд, також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема про те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту та суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Крім того, ризик втечі має оцінюватися у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Також, суд враховує характер кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому ОСОБА_5 , яке має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому та практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Посилання захисту, що обвинувачений ОСОБА_5 має на утримані батька-інваліда, над яким здійснює опіку, та сина-інваліда, суд не може вважати підставою для зміни запобіжного заходу, так як вищезазначені обставини з урахуванням серйозності обвинувачення та обставин скоєння злочину, та суворості покарання, яке може бути призначено обвинуваченому у разі доведеності його вини, не свідчать про наявність у обвинуваченого ОСОБА_5 перешкод або інших стримуючих факторів щодо можливості ухилитися від суду.
З урахуванням вищевикладеного та стадії судового провадження, коли докази судом не досліджувались, підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який, не вбачається, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи, в тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити належну поведінку обвинуваченого, а обраний ОСОБА_5 запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінуються, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
На підставі викладеного, суд вважає необхідним клопотання сторони захисту залишити без задоволення, клопотання прокурора задовольнити та продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
З урахуванням положень ст.ст.182, 183 КПК України, суд не вбачає підстав для визначення обвинуваченому застави, як альтернативного запобіжного заходу, з врахуванням обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення, вчиненого в умовах воєнного стану.
Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 194, 370, 372 КПК України, суд,-
Клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, - залишити без задоволення.
Клопотання прокурора задовольнити та продовжити застосування обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 03 лютого 2024 року, включно.
На ухвалу може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду до ухвалення судового рішення по суті протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя
Бабушкінського районного суду ОСОБА_1
м.Дніпропетровська