Справа №932/6705/24
Провадження № 3/932/3202/24
05 грудня 2024 року суддя Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Татарчук Л.О. розглянувши адміністративний матеріал, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП,-
Відповідно до протоколу серії ВАД№173286 від 09.07.2024 року, 09 липня 2024 року о 18.00 год. за адресою: АДРЕСА_2 , було встановлено ОСОБА_1 , який перебуває в розшуку ІНФОРМАЦІЯ_2 . На законну вимогу пройти до ІНФОРМАЦІЯ_2 від інспектора СЮП ВП ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Рожко М.В., не відреагував, при цьому висловлювався в грубій формі на адресу поліцейських, чинив фізичний опір та погрожував фізичною розправою.
У суді ОСОБА_1 провину у скоєнні вищевказаного адміністративного правопорушення не визнав.
Зазначив, що не проїхав із поліцейськими до РТЦК, так як оновив свої дані в «Резерв+», і не перебував в розшуку. При цьому, на його вимогу продемонструвати йому відомості того, що він у розшуку, поліцейські йому не надали. Також, він прохав поліцейських дочекатися його адвоката, на що вони не відреагували, і не надали на місці йому протокол затримання.
Поліцейські ОСОБА_2 та ОСОБА_3 силою витягли його за ноги з салону автомобіля, заламали, одягли кайдани, один з поліцейських став душити його.
Вважав, що своїми діями поліцейські спровокували його, не надавши чіткої відповіді на його питання щодо затримання та розшуку. Його дії не є злісною непокорою, спілкувався він із поліцейським ввічливо.
Дійсно, від підпису в протоколі відмовився.
Захисник - адвокат Тома В.П. просив закрити провадження по справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення за ст.185 КУпАП.
В обґрунтування вказаного зазначив, що розшук можливий тільки за ухвалою слідчого судді або суду у кримінальних провадженнях. Також, для того, щоб особа вважалась такою, що порушує правила військового обліку, відносно військовозобов'язаного керівник ТЦК повинен винести постанову щодо порушення військового обліку.
ОСОБА_1 неодноразово прохав поліцейських надати інформацію про розшук, але так відповіді не почув. Також, просив надати протокол затримання, який йому також не надали, але було застосовано поліцейськими фізичну силу по відношенню до ОСОБА_1 та спричинені тілесні ушкодження.
Вважав, що вимога поліцейських була незаконною та порушували права ОСОБА_1 .
Опитані у суді поліцейські ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пояснили, що як поліцейські, були задіяні при відпрацюванні встановлення осіб, які ухилились від мобілізації. Рухаючись по вул.Святослава Хороброго побачили двох чоловіків, як помітивши їх, пішли у зворотному напрямку та зайшли в провулок. Це викликало у них підозру. Підійшов до вказаних чоловіків, вони надали свої службові посвідчення, представились, попрохали чоловіків надати документи для перевірки. Перевіривши їх за внутрішньою базою, з'ясовано, що один із чоловіків ОСОБА_1 перебуває в розшуку в РТЦК за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210 КУпАП. Іншого чоловіка перевірив, вони відпустили. Вони запропонували ОСОБА_1 проїхати до РТЦК по вул.Панікахи, але останній відмовився і попрохав підійти до його автомобіля, щоб показати наявний договір з адвокатом. Вони надали ОСОБА_1 час поспілкуватися з адвокатом. Адвокат повідомив, що не зможе приїхати. Потім, ОСОБА_1 зателефонував іншим адвокатам. Зі спливом часу, вони знов повідомили ОСОБА_1 , що у разі відмови проїхати до РТЦК, його буде затримано. ОСОБА_1 нервував. Вони (поліцейські) неодноразово повідомляли йому, що у разі невиконання їх вимоги вийти з авто та проїхати до РТЦК, його буде затримано. Але, ОСОБА_1 відмовлявся вийти з автомобіля, а тому згідно зі ст.44 Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_1 було повідомлено про застосування до нього фізичної сили. Також, було повідомлено, що протокол затримання буде складено по прибуттю до мобілізаційного пункту по вул.Панікахи. ОСОБА_1 став вимагати надати йому зараз протокол затримання, при цьому відмовлявся виходити з автомобіля на їх неодноразову вимогу. Після чого, було прийнято рішення застосувати до ОСОБА_1 фізичну силу для того, щоб вивести його з автомобіля, та повідомлено, що будуть застосовані кайданки, так як він чинив опір. ОСОБА_1 намагався вирватися, розмахував руками та ногами, поводився агресивно, погрожував, висловлювався в їх бік нецензурно, і для того, щоб не завдати шкоди, відносно нього були застосовані кайданки. Надалі ОСОБА_1 був доставлений до мобілізаційного пункту.
Складений протокол ОСОБА_1 відмовився підписувати. У присутності понятих, відмова від підпису була засвідчена.
Інформацію з бази, вони не можуть показувати стороннім особам.
Опитаний у суді ОСОБА_4 пояснив, що ОСОБА_1 - його син. 09.07.2024 року приблизно о 17:00 йому зателефонувала ОСОБА_5 і попросила допомоги. Вона пояснила, що вони знаходяться на вул. Святослава Хороброго біля магазину «Спорт Мастер», до них під'їхали якісь люди, з ними почався конфлікт, внаслідок чого, в подальшому, почався напад, а ОСОБА_1 викручували руки. Через 15 хвилин він був на місці і побачив, що стоїть машина у якій відкриті двері, натомість з двох сторін якісь люди щось роблять всередині автомобіля. Він кинув сумку і на нього здійснив напад один із тих осіб, схопив за руки, проте він відбився. Той, який в чорній формі, став з ним говорити щоб він відійшов і не вживав жодних заходів. У той час, із машини дістали ОСОБА_1 . Він попросив їх припинити ці дії, оскільки не можна так з людиною і сказав ОСОБА_6 викликати поліцію. ОСОБА_5 повідомила до органів поліції, що на них був здійснений напад. ОСОБА_1 , спочатку стояв, а потім співробітники поліції провели його до машини, зробили підніжку і вклали його на асфальт. Так як вони при собі не мали кайданків, то поклали ОСОБА_1 на асфальт, заломивши руки. Вони просили надати допомогу - на що, співробітниками поліції було відмовлено.
Дослідивши матеріали справи, вислухав пояснення, суд приходить до наступного висновку.
Так, відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначені основні повноваження поліції.
Частинами 2, 4, 6 статті 62 «Про Національну поліцію», передбачено що, законні вимоги поліцейського є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.
Втручання в діяльність поліцейського, перешкоджання виконанню ним відповідних повноважень, невиконання законних вимог поліцейського, будь-які інші протиправні дії стосовно поліцейського мають наслідком відповідальність відповідно до закону.
Статтею 185 КУпАП передбачено відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Об'єктом цього правопорушення виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління. Об'єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції (або члена громадського формування з охорони громадського порядку чи державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку) при виконанні ним службових обов'язків. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Таке правопорушення повинно проявлятись у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівників поліції при виконанні службових обов'язків, або у відмові, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Вказане тлумачення викладено в Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011.
У відповідності до чинного законодавства, а також до п. 7 постанови Пленум Верховного Суду України «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» №8 від 26 червня 1992 року (зі змінами) роз'яснено, що злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, що адміністративна відповідальність за ст.185 КУпАП настає при відсутності застосування фізичної сили з боку винної особи.
Дане правопорушення обов'язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні ним службових обов'язків, оскільки вимога працівника правоохоронного органу або розпорядження це - акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, який має бути законодавчо обґрунтований.
Тобто, виражається у відмові від обов'язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень чи вимог поліцейського, або ж в непокорі, що виявляється в зухвалій формі, яка свідчить про прояв явної зневаги до органів та осіб, які охороняють суспільний порядок та діють від імені держави.
Відмова правопорушника проявляється в недвозначній формі словами, жестами, мовчанням, невиконанням вимог, намаганням до втечі та іншими діями чи бездіяльністю.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинив злісну непокору на законне розпорядження та вимогу поліцейських при виконанні ними свої службових обов'язків.
Суд вважає, що його провину, повністю доведено та підтверджується:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №173286 від 09.07.2024 року, з якого встановлено, що 09 липня 2024 року о 18.00 год. за адресою: м.Дніпро, вул.Святослава Хороброго, біля будинку №12а, ОСОБА_1 на законну вимогу пройти до РТЦК та СП від інспектора СЮП ВП ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Рожко М.В., не відреагував, при цьому висловлювався в грубій формі на адресу поліцейських, чинив фізичний опір та погрожував фізичною розправою;
- рапортами інспекторів СЮП ВП ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Фараона О. та ОСОБА_7 , відповідно до яких встановлено, що під час патрулювання по вул.Святослава Хороброго, було виявлено, зокрема ОСОБА_1 , після перевірки документів якого встановлено про те, що він перебуває у розшуку та має проїхати до мобілізаційного пункту по АДРЕСА_3 , на що останній після консультацій із адвокатами, відмовився. Роз'яснено ОСОБА_8 про можливість затримання в разі незгоди, запропоновано вийти з автомобіля, але ОСОБА_1 відмовився та став чинити опір. Після повідомлення про затримання о 17.53 год. ОСОБА_1 було повідомлено, що у разі невиконання вимог поліції, до нього буде застосована фізична сила. ОСОБА_9 надалі чинив пасивний опір, до нього працівниками поліції згідно рапорту було застосовано фізичну силу для того, щоб вивести з автомобіля, але останній став чинити активний опір. Далі ОСОБА_1 став погрожувати фізичною розправою, висловлюватися нецензурною лайкою. ОСОБА_1 було повідомлено про застосовування засобу «кайданки», так як останній поводився агресивно;
- поясненнями опитаних у суді інспекторів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які фактично підтвердили обставини правопорушення, наведені в складених рапортах;
- інформацією з протоколу АЗ№090091 про адміністративне затримання від 09 липня 2024 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 було затримано працівниками поліції 09.07.2024 року о 17.53 год. та доставлено до службового приміщення мобілізаційного пункту №1 в АДРЕСА_4 , у зв'язку із припиненням правопорушення, складанням протоколу про адміністративне правопорушення працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- відеозаписами, долученим до матеріалів справи захисником - адвокатом Тома В.П. та СЮП ВП ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, які було досліджено судом, на яких зафіксовано процес спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , під час якого було запропоновано йому проїхати до мобілізаційного пункту по АДРЕСА_3 , у зв'язку із перебуванням у розшуку, після чого особа, яка притягується до адміністративної відповідальності зазначив, що буде телефонувати адвокату. В подальшому ОСОБА_1 спілкувався по телефону, уникав від виконання законної вимоги працівника поліції добровільно вийти із автомобіля та проїхати до мобілізаційного пункту. Йому було повідомлено поліцейським, що у разі незгоди, його буде затримано. Але, в подальшому, ОСОБА_1 відмовлявся виходити з автомобіля та проїхати до мобілізаційного пункту, чим не виконав законну вимогу поліцейського. Після повідомлення про його затримання та застереження про можливість застосування до нього фізичної сили, ОСОБА_1 відмовився вийти з автомобіля. Після застосування сили, ОСОБА_1 затримано.
Доводи ОСОБА_1 про те, що він не поїхав із працівниками поліції до мобілізаційного пункту, так як він оновив дані в додатку «Резерв+» та не перебував у розшуку, судом не приймаються як підстава для закриття провадження у справі, оскільки дані аргументи не впливають на кваліфікацію дій ОСОБА_1 та не спростовують факту невиконання ним законної вимоги працівників поліції 09.07.2024 року.
При цьому, з відеозаписів встановлено, що ОСОБА_1 працівники поліції неодноразово пред'являли вимогу щодо необхідності вийти з автомобіля та проїхати з ними до мобілізаційного пункту, а також роз'яснено наслідки невиконання вимог працівників поліції, зокрема фізичної сили та спеціального засобу.
Однак, як встановлено з вищенаведених письмових доказів, відеозаписів, вказані неодноразові, повторені законні вимоги працівників поліції ОСОБА_1 не виконав, чим вчинив злісну непокору.
Вказане підтверджується також наданим протоколом про адміністративне затримання від 09.07.2024 року, з якою вбачається, що ОСОБА_1 було затримано 09.07.2024 року о 17.53 год., у зв'язку із вчиненням правопорушення, передбаченого ст.210 КУпАП та для складання протоколу про адміністративне правопорушення працівниками ТЦК та СП.
Та обставина, що працівниками поліції не надано на місці події ОСОБА_1 протокол затримання, як підстава відсутності складу та події адміністративного правопорушення судом не приймається, оскільки це не впливає на факт невиконання ОСОБА_1 законної вимоги поліцейського.
Також судом не приймаються доводи сторони захисту про те, що дії працівників поліції були неправомірними та порушували права ОСОБА_1 , так як відповідно до рапортів, 09.07.2024 року поліцейські здійснювали заходи, зокрема направлені на виявлення осіб, які ухиляються від призову за мобілізацією, військового обліку.
Про те, що ОСОБА_1 перебуває у розшуку РТЦК, поліцейські неодноразово повідомляли останньому та наполягали проїхати для з'ясування цих обставин до мобілізаційного пункту, і вказані вимоги ОСОБА_1 не виконав.
При цьому, відповідно до вказаних рапортів, поліцейські, виконуючи свої посадові обов'язки, діяли у відповідності із вимогами Закону України «Про Національну поліцію» та Наказу Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області № 1309 від 23.05.2024 року «Про посилення безпекових, превентивних, антитерористичних та контрдиверсійних заходів», були одягнені у однострій співробітників Національної поліції України, мали жетони, шеврони.
Пояснення ОСОБА_4 , як підстава закриття провадження за відсутністю складу правопорушення судом не приймаються, оскільки з оглянутого відеозапису вбачається, що даний свідок не був присутній на початку спілкування з поліцейськими, у той час коли останніми було запропоновано проїхати до мобілізаційного пункту, а також попередження, що в разі незгоди, його буде затримано.
Таким чином, приходжу до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП України.
В той же час, згідно ч.2 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - три місяці з дня його виявлення.
Як вбачається з матеріалів, адміністративні правопорушення мали місце 09.07.2024 року, а отже, на момент розгляду справи сплили строки, передбачені ч.2 ст.38 КУпАП.
Відповідно до ст.247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при закінченні на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі п.7 ст.247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст.ст.38, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.185 КУпАП - закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, визначених ч.2 ст.38 КУпАП.
Постанова судді може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Л.О. Татарчук