Справа № 226/690/24
Провадження № 1-кп/932/557/24
29 листопада 2024 року м. Дніпро
Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська клопотання прокурораДонецької обласної прокуратури ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 у кримінальному провадженні за № 12023050000000440 від 14.07.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
У провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
19 вересня 2024 року було ухвалено рішення про призначення підготовчого судового засідання.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні зазначив, що справа підсудна Бабушкінському районному суду м. Дніпропетровська, підстав для закриття кримінального провадження не вбачається, угод не укладено, обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, на підставі ч. 2 ст. 314-1 КПК України досудова доповідь не складається, просила призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю сторін кримінального провадження.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 та обвинувачений зазначили, що угоди у цьому кримінальному провадженні не укладалися, кримінальне провадження підсудне Бабушкінському районному суду м. Дніпропетровська, клопотань про закриття кримінального провадження не має, досудова доповідь не складається, а тому не заперечували проти призначення справи до судового розгляду.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , виходячи з наступного.
Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_5 обвинувачується, зокрема, у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, вчинене повторно, а також незаконний збут психотропної речовини, особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України.
Оскільки судове слідство у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 не закінчено і потребує значного часу для розгляду, строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 необхідно продовжити.
Прокурор зазначає, що обвинувачений спроможний:
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від суду. Оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі від 6 до 10 років з конфіскацією майна;
- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - здійснювати спроби впливу на свідків, оскільки вони перед судом не допитані;
- п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення.
Окрім того, враховуючи тяжкість злочину щодо якого обвинувачується ОСОБА_5 , обставини кримінального правопорушення, дані про його особу, а також ризики, передбачені ст.177 КПК України, розмір застави згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України має бути залишений в силі в розмірі 78 (сімдесят вісім) прожиткових мінімумів для працездатної особи, що, на думку прокурора, буде відповідати принципам достатності та виваженості і буде гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання щодо обвинуваченого ОСОБА_5 із зазначених вище підстав та просив його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт.
Захисник ОСОБА_4 підтримав клопотання обвинуваченого та просив змінити запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт.
Прокурор просив відмовити у задоволенні клопотань обвинуваченого та захисника, посилаючись на наведені ним ризики у клопотанні.
Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, дійшов висновку, що клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підлягає задоволенню, з таких підстав.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 жовтня 2024 року було продовжено раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 .
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (частина друга статті 177 КПК України).
Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК однією з підстав для продовження строку тримання під вартою особи є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
На цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме, питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинною у вчиненні злочину.
Вирішуючи питання продовження строку подальшого тримання особи під вартою, суд має встановити продовження існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
Під час розгляду даного клопотання суд дійшов висновку, що ризики передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати.
Кримінальне правопорушення, за яким обвинувачується ОСОБА_5 , згідно зі ст. 12 КК України, віднесено до тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що загрожує обвинуваченому, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, позбавленням волі на строк від шести до десяти років позбавлення волі, без обрання іншої, альтернативної міри покарання.
Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення кримінального правопорушення, як вони викладені в обвинувальному акті, дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений з метою уникнення покарання, враховуючи його тяжкість, збільшує ймовірність ризику переховування обвинуваченого від суду. Окрім того, існує ризик впливу на свідків у кримінальному провадженні, оскільки судовий розгляд ще не розпочався, триває підготовчий судовий розгляд. Окрім того, враховуючи притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності (вирок Димитровського міського суду Донецької області від 29.11.2023), яким ОСОБА_5 було засуджено за ч. ст. 309 КК України до 1 (одного) року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік), суд дійшов висновку про наявність ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Доводи обвинуваченого та захисника щодо зміни запобіжного заходу, суд вважає непереконливими і необґрунтованими, оскільки стороною захисту не доведено належними та допустимими доказами зміни всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, зменшення або зникнення ризиків, які обумовлювали обрання запобіжного заходу. Також, наявність на утриманні обвинуваченого ОСОБА_5 двох неповнолітніх дітей, на думку суду, не може виступати безумовним фактом спростування або зменшення існуючих ризиків, оскільки під час вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення це також не стало стримуючим фактором для запобігання вчинення злочину.
Разом з цим, клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного із тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою АДРЕСА_1 за якою проживає його колишня дружини ОСОБА_7 , як внутрішньо переміщена особа, суд вважає таким, що не підлягає задоволенню, оскільки суд вважає, що такий запобіжний захід не зможе забезпечити належне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Відтак, обвинуваченому ОСОБА_5 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В даному аспекті суд зважає не лише на обсяг пред'явленого обвинувачення, а виходить і з тих позицій Європейського суду з прав людини, відповідно до яких розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так і під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою (рішення "Гафа проти Мальти" від 22.05.2018 № 54335/14).
Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи особу обвинуваченого, стадію судового провадження та ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на сьогоднішній день не зменшилися та продовжують існувати, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_5 заставу у розмірі сімдесяти восьми розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч. 3, 4 ст. 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на обвинуваченого такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду у провадженні якого перебуває кримінальне провадження; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Відповідно до ч. 1 ст. 315 КПК України якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.
Справа підсудна Бабушкінському районному суду м. Дніпропетровська.
Обвинувальний акт складено з дотриманням положень ст. 291 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 314-1 КПК України досудова доповідь не складається.
Підстави для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України - відсутні, тож слід призначити кримінальне провадження до судового розгляду суддею одноособово у відкритому судовому засіданні за участі сторін кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 197, 314, 369-372, 376, 395 КПК України, суд
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні №12023050000000440 від 14.07.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, на 06 грудня 2024 року о 09 год. 30 хв.
Клопотання прокурораДонецької обласної прокуратури ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою з утриманням його у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 27 січня 2025 року включно.
Установити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання ОСОБА_5 під вартою є 27 січня 2025 року включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі сімдесяти восьми прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 236 184 грн (двісті тридцять шість тисяч сто вісімдесят чотири гривні) 00 коп.
Установити, що у разі внесення обвинуваченим ОСОБА_5 , або іншою фізичною чи юридичною особою, застави у розмірі 236 184 грн (двісті тридцять шість тисяч сто вісімдесят чотири гривні) 00 коп. ОСОБА_5 підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_5 будуть покладені такі обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до суду у провадженні якого перебуває кримінальне провадження;
-не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у разі не з'явлення його за викликом до суду без поважних причин чи не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього, застава звертається у дохід держави.
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку в частині продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 .
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання копії.
Повний текст ухвали буде складено та проголошено 03 грудня 2024 року 08 год. 20 хв.
Суддя ОСОБА_1