Справа №639/1219/24
Провадження №2/639/745/24
(заочне)
05 грудня 2024 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Труханович В.В.,
за участю секретаря - Яременко В.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Харкова в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 639/1219/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Сергієнко Наталя Вікторівна про встановлення факту не проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання такою, що не прийняла спадщину, -
01 березня 2024 року до Жовтневого районного суду м. Харкова позовною заявою звернулась ОСОБА_1 , в особі свого представника адвоката Мухіна Олега Миколайовича, до ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Сергієнко Наталя Вікторівна про встановлення факту, що має юридичне значення, згідно якої просила суд: встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, яка прийняла спадщину за своїм чоловіком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер чоловік ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , що на день смерті був зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , в зв'язку із чим відкрилась спадщина на все спадкове майно яке належить спадкодавцю. Заповіту після себе ОСОБА_4 не залишив, спадкоємцями першої черги за законом після його смерті залишились: дружина, ОСОБА_1 , та його дочка ОСОБА_3 .
23 серпня 2023 року, за заявою ОСОБА_1 , Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сергієнко Наталія Вікторівна, була відкрита спадкова справа № 38/2023 за ОСОБА_4 .
Дочка ОСОБА_4 - ОСОБА_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , однак у вказаному будинку не проживає, так як ще у 2010 році виїхала на постійне проживання до російської федерації і з того часу на територію України не поверталася.
Таким чином, з заявою про прийняття спадщини за ОСОБА_4 звернулась лише позивач (дружина), ОСОБА_1 .
19 січня 2024 року Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сергієнко Наталія Вікторівна позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на все спадкове майно, оскільки, спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняло дві особи ОСОБА_1 та ОСОБА_3 шляхом постійно проживання разом із спадкодавцем на день смерті.
У зв?язку з вищевикладеним, позивач не має можливості одержати свідоцтво про право на спадщину за законом на все спадкове майно, яке відкрито після смерті її чоловіка ОСОБА_4 , без встановлення судом факту, що позивач є єдиним спадкоємцем за законом, який прийняв спадщину після його смерті.
Отже, всі вищевикладені обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 05 березня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Сергієнко Наталя Вікторівна про встановлення факту, що має юридичне значення. Призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 22 квітня 2024 року клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено.
Витребувано у Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію щодо перетинання державного кордону України за період з 01 січня 2010 року по 15 червня 2023 року стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянство Україна, яка зареєстрована: АДРЕСА_1 ;
- у Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Сергієнко Наталі Вікторівни: завірену копію спадкової справи № 38/2023 після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Клопотання представника позивача про виклик та допит свідків -задоволено.
Викликано в судове засідання в якості свідків: ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 .
22 липня 2024 року від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову, згідно якої просив суд: встановити факт не проживання ОСОБА_3 разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати ОСОБА_3 такою, що не прийняла спадщину після ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 12 серпня 2024 року клопотання представника позивача про зміну предмету позову задоволено.
Прийнято до розгляду заяву про зміну предмету позову у справі № 639/1219/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Сергієнко Наталя Вікторівна про встановлення факту, що має юридичне значення.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 вересня 2024 року закрито підготовче провадження у цивільній справі № 639/1219/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Сергієнко Наталя Вікторівна про встановлення факту, що має юридичне значення. Призначено справу до судового розгляду в судове засідання.
Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Мухін О.М., який діє на підставі Ордеру на надання правничої допомоги від 17.11.2023 №17/11/23-М, в судовому засіданні позов підтримали, просили його задовольнити посилаючись на обставини викладені у рішенні вище.
Відповідач по справі в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце слухання справи повідомлена належним чином, причина неявки суду не відома. Клопотання про відкладення справи до суду не надходили. Відзив на позовну заяву до суду також не надходив.
Третя особа приватний нотаріус ХМНО Сергієнко Н.В. в судове засідання не з?явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутності та рішення прийняти на розсуд суду.
У зв'язку з цим, суд, згідно вимогам ч. 4 ст. 223 та ст. ст. 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, проти чого не заперечував представник позивача по справі.
Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Згідно із ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У відповідності до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В судовому засіданні було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що Чугуївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції складено актовий запис № 568 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.9).
На момент смерті ОСОБА_4 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.25).
Стаття 1220 ЦК України передбачає, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з
якого вона оголошується померлою.
Так, 15 червня 2023 року відкрилась спадщина на все спадкове майно, яке належало за життя ОСОБА_4 .
Позивач ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про шлюб, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 27 липня 2022 року, серія НОМЕР_2 (а.с.10).
Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 є донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , що підтверджується витягом з Свідоцтва про народження (а.с.117).
Отже, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у відповідності до вимог ч.1 ст.1261 ЦК України є спадкоємцями за законом першої черги після померлого ОСОБА_4 .
Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина 1 ст. 12 68 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. |
Згідно ч. 2 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Як було встановлено судом заповіту після себе ОСОБА_4 не залишив, спадкоємцями першої черги за законом після його смерті залишились: дружина, ОСОБА_1 , та його дочка ОСОБА_3 .
23 серпня 2023 року, за заявою ОСОБА_1 , Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сергієнко Наталія Вікторівна, була відкрита спадкова справа № 38/2023 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 .
Судом встановлено, що 23 серпня 2023 року за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сергієнко Н.В. відкрито спадкову справу № 38/2023 до майна померлого ОСОБА_4 1960 року народження (а.с. 61-131).
19 січня 2024 року Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сергієнко Н.В. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв'язку з тим, що у матеріалах справи наявні заява дружини спадкодавця - ОСОБА_1 , про прийняття спадщини, та документи про зареєстровану разом за спадкодавцем його дочку - ОСОБА_3 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 03.10.2005 року по теперішній час). Тобто спадкоємцями, які прийняли спадщину є дружина - ОСОБА_1 та дочка - ОСОБА_3 , відповідно до ст. 1268 ЦК України. Згідно ст. 1267 ЦК України частки у спадщині є рівними, а тому частка ОСОБА_1 у спадщині становить (одну другу) (а.с. 20-21).
Згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Тобто, будь-яка особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.
Подібні висновки щодо застосування частини третьої статті 1268 ЦК України викладені у постановах Верховного Суду: від 10 квітня 2020 року у справі № 355/832/17 (провадження № 61-27212св19), від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17 (провадження № 61-39308св18), від 02 квітня 2021 року у справі № 191/1808/19 (провадження № 61-6290св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 204/2707/19 (провадження № 61-15380св20), від 19 травня 2021 року у справі № 937/10434/19 (провадження № 61-3620св21).
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
З матеріалів спадкової справи № 38/2023 до майна померлого ОСОБА_4 1960 року народження вбачається, що у встановлений частиною першою статті 1270 ЦК України шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини звернулась дружина померлого ОСОБА_1 . Інших заяв про прийняття спадщини або відмову від її прийняття матеріали спадкової справи не містять.
Як вбачається з будинкової книги та довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.25).
За вищевказаною адресою на день смерті також був зареєстрованим її батько - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Отже, судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_4 та спадкоємець ОСОБА_3 на день відкриття спадщини були зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з тим, представник позивача в судовому засіданні повідомив, що дочка ОСОБА_4 - ОСОБА_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , однак у вказаному будинку не проживає. З усних повідомлень відомо, що у 2010 році ОСОБА_3 виїхала на постійне проживання до російської федерації і з того часу на територію України не поверталася.
Як вбачається з акту від 12 лютого 2024 року, затвердженого майстром ділянки № 20 приватного сектору Новобаварського району м. Харкова Мироненко Т.І. № 01, ОСОБА_3 , 1989 року народження за адресою: АДРЕСА_1 не проживає з 2010 року та по теперішній час (а.с.23).
Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_8 пояснила, що є рідною сестрою ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , що вона та її брат є співвласниками будинку АДРЕСА_1 . За вказаною адресою були зареєстровані її померлий брат - ОСОБА_4 , його перша дружина та їх спільна донька - ОСОБА_3 . Потім, ОСОБА_4 розлучився зі своєю першою дружиною, яка знялась з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . Донька ОСОБА_3 вийшла заміж та у 2010 році виїхала на постійне проживання до російської федерації і з того часу на територію України не поверталася. Зазначила, що її брат ОСОБА_4 проживав зі своєю другою дружиною у місті Чугуєві, де і помер. На похованні ОСОБА_4 його донька ОСОБА_3 присутня не була.
Свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які є сусідами по АДРЕСА_1 , також підтвердили факт не проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , зазначивши, що остання у 2010 році виїхала на постійне проживання до російської федерації і з того часу на територію України не поверталася.
На підтвердження вищевикладених обставин судом було направлено запит до Державної прикордонної служби.
Як вбачається з відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби від 22.04.2024, відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином України ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в період з 08.11.2017 по 15.06.2023 в Базі даних не виявлено. Відповідно до пункту 17 Положення про базу даних, інформація про осіб, які перетнули державний кордон України, в?їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території зберігається протягом 10 років з дня її внесення. Зберігання в базі даних інформації з персональними даними осіб впродовж 10 років здійснюється з 08.11.2017, оскільки до набрання чинності Положення, інформація про осіб, які перетнули державний кордон України зберігалася у Базі даних протягом 5 років, в порядку визначеному наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 25.06.2007 № 472 (а.с. 47).
Отже, в судовому засіданні встановлено та підтвержено належними доказами, що ОСОБА_3 тривалий час, втому числі і на час вікриття спадщини не проживала за адресою своєї реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 .
При цьому, позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні повідомила, що її чоловік ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично проживав разом з нею у її квартирі за адресою: АДРЕСА_2 з 2012 по день смерті.
Як вбачається, з довідки Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гагаріна-28» від 12.12.2023, що ОСОБА_1 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , та її чоловік, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживав за адресою: АДРЕСА_2 з 2012 по 2022 роки (а.с.22).
Крім того, 21.04.2018 між пацієнтом ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та лікарем Чугуївського міського центру первинної допомоги медико-санітарної допомоги було укладено декларацію № 0000-КХКХ-284Х про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу (а.с. 227-228).
Згідно лікарського свідоцтва про смерть № 75 від 15 червня 2023 року, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Чугуїв, Чугуївського району, Харківської області (а.с. 226).
Таким чином, судом достовірно встановлено, що спадкодавець ОСОБА_4 на час відкриття спадщини постійно проживав у м. Чугуїв Харківської області, хоча залишався бути зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, судовим розглядом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_4 та спадкоємиця ОСОБА_3 на час відкриття спадщини фактично не проживали разом за однією адресою реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 . Також, спадкоємиця ОСОБА_3 з заявою про прийняття спадщини не зверталась.
Так, при розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати: місце відкриття спадщини, коло спадкоємців, які прийняли спадщину, законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини. Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.
Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України є необхідним встановлення місця проживання спадкодавця і спадкоємця.
Так, частиною першою статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Положення статті 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.
Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Зазначена норма відображає загальний принцип недискримінації за ознакою наявності чи відсутності реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.
За змістом пунктів 3.21 та 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.
Верховний Суд у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17 (провадження № 61-39308св18) вказав, що частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.
Отже, оскільки відповідач ОСОБА_3 в житловому будинку у АДРЕСА_1 була зареєстрована, проте не проживала, а сама по собі реєстрація місця проживання не може вважатися саме місцем проживання та свідчити відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України про своєчасність прийняття спадщини, тому ОСОБА_3 як спадкоємець не прийняла своєчасно спадщину, що відкрилася після смерті батька, а отже, не набула права на спадкове майно.
Такі висновки відповідають правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постановах від 27 лютого 2019 року у справі № 471/601/17-ц (провадження № 61-38452ск18), від 10 квітня 2020 року у справі № 355/832/17 (провадження № 61-27212св19) та від 19 травня 2021 року у справі № 937/10434/19-ц (провадження № 61-3620св210).
За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищевикладене, судом достовірно встановлено та підтверджено належними та допустими доказами факт не проживання спадкоємиці ОСОБА_3 із спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер15.06.2023 на час відкриття спадщини.
Разом з цим, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).
На підставі викладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позов вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5 , 13, 76-81, 133, 141, 223, 259, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1217, 1220, 1223, 1261, 1268, 1269, 1270, 1273 ЦК України, суд
Позовну заявуОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Сергієнко Наталя Вікторівна про встановлення факту не проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання такою, що не прийняла спадщину - задовольнити.
Встановити факт не проживання ОСОБА_3 разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати ОСОБА_3 такою, що не прийняла спадщину після ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 06.12.2024
Найменування сторін
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
Третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Сергієнко Наталя Вікторівна, місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Суддя В. В. Труханович