Справа № 645/5237/24
Провадження № 1-кп/638/1965/24
05 грудня 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова
у складі головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
з участю прокурора: ОСОБА_3 ,
з участю обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
з участю захисника обвинуваченого: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221190000954 від 04.07.2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, з середньою технічною освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого статтею 198 Кримінального кодексу України,-
11.10.2024 року до Дзержинського районного суду м. Харкова з Харківського апеляційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221190000954 від 04.07.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого статтею 198 Кримінального кодексу України.
Останнє підготовче судове засідання по справі призначене на 05.12.2024 року.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки обвинувальний акт не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, а саме складено з порушенням вимог пункту 5 частини 2 статті 291 КПК України. Клопотання обґрунтовано тим, що обвинувачення ОСОБА_4 сформульоване не конкретно, в ньому містяться положення, які суперечать один одному, що не дає змоги визначити характер дій по суті кримінального правопорушення, у вчиненні яких він обвинувачується та формулювання висунутого обвинувачення не відповідає правовій кваліфікації інкримінованого кримінального правопорушення. А тому вказане унеможливлює якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред'явленого обвинувачення і порушує право обвинуваченого на захист. Окрім цього, обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику вручено слідчим СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 , а не прокурором, який затвердив обвинувальний акт або іншим прокурором, який включений до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні, що є порушенням частини 1 статті 293 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника, просив суд його задовольнити.
Прокурор Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначила, що на підставі обвинувального акту є можливість призначити судовий розгляд та заперечувала проти задоволення клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки воно необґрунтоване, а також додатково повідомила, що від прокурора було надано доручення слідчому про вручення обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування.
Вислухавши думки учасників підготовчого судового провадження по викладених у статті 315 КПК України питаннях, вивчивши обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування та розписку про отримання обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування, письмове клопотання сторони захисту, обговоривши їх у підготовчому судовому засіданні, суд приходить до наступних висновків.
З норм статті 314 КПК України вбачається, що після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п'яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.
Підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду. Після виконання вимог, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, головуючий з'ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.
У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: 1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу; 2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу; 3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; 4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; 5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; 6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.
Відповідно до статті 315 КПК України, якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду. З метою підготовки до судового розгляду суд: 1) визначає дату та місце проведення судового розгляду; 2) з'ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; 3) з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; 4) розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні. 5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду. Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно з вимогами статті 316 КПК України після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду. Судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.
Так, після отримання обвинувального акту суд зобов'язаний перевірити його на відповідність вимогам статті 291 КПК України, з'ясувати достатність фактичних і юридичних підстав для прийняття одного з рішень, передбачених частиною 3 статті 314 КПК України, та вирішити питання, пов'язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду. Завданням підготовчого провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду.
Згідно з пунктом 13 частини 1 статті 3 КПК України, обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
При цьому слід враховувати, що відповідно до частини 1 статті 2 Кримінального кодексу України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, а згідно частини 1 статті 11 Кримінального кодексу України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Відповідно до частини 2 статті 291 КПК України, обвинувальний акт має містити: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.
Для суду обвинувальний акт є правовою підставою для призначення підготовчого судового засідання, судового розгляду, визначення його меж. Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення і лише в його межах (частина перша статті 337 КПК).
Згідно частини 4 статті 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 складений у відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України і поверненню прокурору не підлягає, адже на даній стадії, тобто на стадії підготовчого провадження, суд не може вдаватися до аналізу деталізації обставин вчинення кримінального правопорушення-злочину. З приводу тих недоліків, про які йде мова у клопотанні захисника обвинуваченого, суд вважає їх такими, що не перешкоджають призначенню судового розгляду, оскільки відповідно до статті 338 КПК України прокурор має можливість змінити правову кваліфікацію та/або обсяг обвинувачення під час судового розгляду, якщо будуть встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.
Так, статтею 91 КПК України визначено, що доказуванню у кримінальному провадженні, підлягають подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження та інше.
За приписами частин 1, 2 статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до статті 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
Частинами 1, 2 статті 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
На підставі викладеного суд вважає, що розкриття сутності доказів стороною обвинувачення до початку судового розгляду кримінального провадження по суті, фактично поставить сторону захисту у нерівноправне положення, в порівнянні зі стороною обвинувачення, що суперечить принципам рівноправності та змагальності сторін під час судового розгляду, а також принципам верховенства права й неупередженості суду, безпосередності дослідження ним доказів, закріпленим КПК України.
Викладення в обвинувальному акті формулювання обвинувачення у вигляді, в якому воно було встановлено під час досудового розслідування, є правом слідчого, дізнавача, прокурора. В наданому до суду обвинувальному акті щодо ОСОБА_4 наведені слідчим дані дають уявлення стосовно складу кримінального правопорушення.
Крім того, конкретність та доведеність обвинувачення досліджуються під час судового розгляду та оцінюються судом в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення, а отже не можуть бути предметом оцінки під час підготовчого судового засідання. Також, у підготовчому судовому засіданні не підлягають розгляду судом питання, безпосередньо пов'язані зі змістом фактичних обставин кримінального правопорушення, формулювання обвинувачення, правової кваліфікації діяння, оскільки на цій стадії суд тільки встановлює відповідність процесуальної форми обвинувального акта вимогам, визначеним кримінальним процесуальним законом, з метою з'ясування можливості призначення справи до судового розгляду, під час якого вже буде досліджуватися суть обвинувачення.
Статтею 109 КПК України визначено, що реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом. Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.
Дослідивши доданий до обвинувального акту реєстр матеріалів досудового розслідування судом встановлено, що він містить номер та найменування процесуальних дій, проведених під час досудового розслідування, реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування, а отже відповідає встановленим законом вимогам.
Таким чином, обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні складений відповідно до вимог статті 291 КПК України, оскільки за змістом пункту 5 частини 2 статті 291 КПК України усі необхідні реквізити обвинувального акту, направленого до суду у цьому кримінальному провадженні, зазначені у його тексті слідчим та прокурором, який затверджував зазначений акт, включаючи, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які орган досудового розслідування вважав встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення за нормами КК України та формулювання самого обвинувачення.
До того ж, як прямо передбачено законом, фактичні обставини кримінального правопорушення викладаються в такій формі і в такому об'ємі, в тому числі щодо способу вчинення кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими за результатами проведеного досудового розслідування.
Посилання сторони захисту на неконкретність обвинувачення, суд вважає необґрунтованими, оскільки в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення викладаються так, як їх було встановлено під час досудового розслідування, при цьому суд позбавлений процесуальної можливості вимагати від сторони обвинувачення вказувати ті обставини, які не були нею встановлені.
На думку суду, формулювання обвинувачення викладено в обвинувальному акті так, як це вважав за необхідне прокурор, при цьому суд не може вийти за межі підготовчого судового засідання, під час якого фактичні обставини справи не досліджуються.
У той час як питання доведеності кримінального правопорушення, правильності його кваліфікації, в тому числі щодо його об'єктивної та суб'єктивної сторони, а також питання того, чи уповноважений суб'єкт вручав підозру обвинуваченим, суд має вирішувати під час розгляду справи по суті та ухвалення вироку в нарадчій кімнаті.
За нормами чинного кримінального процесуального закону під час підготовчого судового засідання суд не дає оцінки фактичним обставинам, доказам та правовій кваліфікації кримінального правопорушення, визначеного обвинувальним актом, оскільки ці питання вирішуються на стадії судового розгляду та оформлюються відповідним судовим рішенням.
Щодо посилання сторони захисту про вручення обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування неуповноваженою на те особою, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 293 КПК України одночасно з переданням обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до суду прокурор зобов'язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику, захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Якщо провадження здійснюється щодо юридичної особи, копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування надаються також представнику такої юридичної особи.
Як вбачається з розписки про отримання копій обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування та цивільного позову, захисником обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_5 зазначено, що в порушення вимог статті 293 КПК України, зазначені документи вручено слідчим, який не уповноважений на вчинення вказаних дій.
Як було зазначено у судовому засіданні, прокурор Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_7 уповноважила слідчого ОСОБА_6 провести процесуальну дію, а саме вручити обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудових розслідувань підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику ОСОБА_5 , про що скласти відповідну розписку.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з пунктом 9 частини 2 статті 40 КПК слідчий уповноважений здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Аналізуючи ці норми КПК України, суд вважає, що прокурор, який здійснює процесуальне курівництво, може уповноважити слідчого на здійснення такої процесуальної дії як вручення копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, враховуючи, що норми КПК України такої заборони не містять.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав порушення вимог статті 293 КПК України, та обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування стороною обвинувачення було вручено без порушення вимог чинного законодавства.
Таким чином, клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору є необґрунтованими і задоволенню не підлягає.
Провадження за обвинувальним актом підсудне цьому суду. Підстав для закриття провадження чи його направлення прокурору для проведення досудового провадження немає.
Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, відсутні, відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 у судове засідання.
Зазначене судове засідання з урахуванням виду правопорушення, слід проводити у відкритому судовому засіданні із урахуванням принципів відкритості та гласності, суддею одноособово
Коло осіб, які беруть участь у судовому розгляді є наступним: обвинувачений, захисник, прокурор.
Вирішуючи питання щодо кола осіб у учасників судового провадження, про виклик в судове засідання осіб для їх допиту, суд виходить з часу надходження матеріалів провадження до суду за клопотанням прокурора, забезпечення принципу змагальності сторін та їх рівності у наданні доказів згідно положень статті 22 КПК України, а тому вважає за необхідне на даній стадії судового провадження задовольнити позиції прокурора, висловленій у відповідному списку.
З урахуванням викладеної думки суду, на даний час є недоцільним витребування будь-яких документів чи речей.
Сторони не позбавлені права заявити повторні клопотання щодо виклику для допиту осіб, витребування документів чи речей, зокрема, і під час безпосередньо судового розгляду згідно положень статті 350 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314-316, 369, 372 КПК України,-
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту - відмовити.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221190000954 від 04.07.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого статтею 198 Кримінального кодексу України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 16 грудня 2024 року о 10 годині 00 хвилин.
Викликати для участі у судовому засіданні прокурора, обвинуваченого, захисника, а також осіб для допиту як свідків в частині погодженої позиції прокурора.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 05.12.2024 року.
Головуючий: