Справа № 636/8749/24
Провадження № 1-кп/638/2087/24
Іменем України
05 грудня 2024 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024220000000988 від 23.08.2024 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України,-
До Чугуївського міського суду Харківської області надійшов обвинувальний акт із доданими до нього реєстром матеріалів досудового розслідування, розпискою обвинуваченого про отримання копії обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України.
11.10.2024 ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області призначено підготовче судове засідання.
16.10.2024 ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області постановлено клопотання прокурора задовольнити та звернутися до Харківського апеляційного суду з поданням про вирішення питання визначення підсудності кримінального провадження №№12024220000000988 від 23.08.2024.
29.10.2024 ухвалою Харківського апеляційного суду подання Чугуївського міського суду Харківської області задоволено. Постановлено кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України, направити для розгляду до Дзержинського районного суду м. Харкова.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 14.11.2024 призначене підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні на 05.12.2024.
На підставі ухвали Чугуївського міського суду Харківської області від 16.10.2024 обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14.12.2024 включно без права внесення застави.
Під час підготовчого судового засідання не встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч.3 ст.314 КПК України. Обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України. Кримінальне провадження підсудне Дзержинському районному суду м. Харкова.
Прокурор ОСОБА_3 просила призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні.
Потерпіла ОСОБА_4 не заперечувала проти призначення справи до судового розгляду.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 не заперечували проти призначення справи до судового розгляду.
Судом проведена підготовка до судового розгляду, а саме визначено дату та місце проведення судового розгляду, яким є приміщення Дзержинського районного суду м. Харкова; з'ясовано можливість розгляду справи у відкритому судовому засіданні; з'ясовано питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.
У зв'язку з тим, що підготовка до судового розгляду завершена, підлягає призначенню судовий розгляд на підставі обвинувального акту.
Крім того, в судовому засіданні прокурор Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, ОСОБА_3 заявила клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 діб без можливості внесення застави.
В обгрунтування прокурор послалась на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України. Зазначила, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти життя особи.
Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України обгрунтований тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкція ч. 3 ст. 286-1 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинений злочин, ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, при цьому наслідки та ризик втечі для обвинуваченого у цьому випадку можуть бути визнані ним як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання. Крім того вказані обставини утворять складність явки або запізнення обвинуваченого до суду.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обгрунтований тим, що ОСОБА_5 , розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, може самостійно або заручившись підтримкою інших осіб, здійснити вплив на свідків у вказаному провадженні як умовляючи їх, так і шляхом підкупу, тим самим примусити останніх змінити свої показання або взагалі відмовитись від них.
Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, обгрунтований тим, що ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, може умисно симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового слідства. Зокрема, достовірність перевірки підстав неявки до органу досудового розслідування або суду вимагатимуть від сторони обвинувачення певного часу, що в свою чергу призведе до необґрунтованого затягування строків судового розслідування та створить можливість для ОСОБА_5 незаконно впливати на потерпілу, свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами. Прокурор вважає, що обрання більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не зможе запобігти вищезазначеним ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків і належну поведінку.
Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Обвинувачений у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника щодо вирішення клопотання про продовження запобіжного заходу.
Потерпіла підтримала клопотання прокурора про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд, заслухавши доводи прокурора, захисника та обвинуваченого, потерпілої, вивчивши клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дійшов наступних висновків.
Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 16.10.2024 обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14.12.2024 включно без права внесення застави.
Відповідно до ч.2 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України розгляд клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно зі статтею 9 Конституції України Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї (надалі Конвенція) є частиною національного законодавства України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Положеннями ст. ст. 5, 18 Конвенції передбачено, що нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення. Обмеження, дозволені згідно з цією Конвенцією щодо зазначених прав і свобод, не застосовуються для інших цілей ніж ті, для яких вони встановлені.
Пунктом 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" визначений термін "обґрунтована підозра", який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Згідно з вимогами ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання (продовження) запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, серед іншого - вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
Європейський суд з прав людини роз'яснює, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
На думку суду, прокурором доведено наявність ризиків на час судового провадження, що полягають у можливості ухилення від суду, впливу на свідків та потерпілу, з огляду на наступне.
Підставою продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд вважає наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити зазначені вище дії.
На наявність цих ризиків вказує те, що ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів» в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи. Таким чином, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у даному кримінальному правопорушенні, може сприяти переховуванню обвинуваченим від суду.
Справа розглядається на час розгляду даного клопотання у підготовчому засіданні, в подальшому під час судового розгляду можуть бути допитані свідки та потерпіла, тому існує ризик того, що обвинувачений буде мати можливість незаконно вплинути на потерпілу (яка є родичкою загиблої) або свідків з метою зміни показань, що не сприятиме об'єктивному розгляду справи.
З огляду на викладене, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, з метою запобігти ризикам, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів. Суд вважає, що менш суворий запобіжний захід не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченому. Відсутні підстави, які б спростували ті вагомі ризики, якими обгрунтовується подальше тримання під вартою.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
Оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, враховуючи положення ч. 4 ст. 183 КПК України, суд не вбачає підстав для визначення розміру застави обвинуваченому.
Керуючись ст.ст. 2, 159, 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 205, 321, 369-372, 392, 395 КПК України, суд,-
Призначити судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України.
Справу призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні суддею одноособово на 13.12.2024 року о 11 годині 45 хвилин в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова.
В судове засідання викликати учасників справи.
Клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» (№ 27) строком на 60 (шістдесят) днів, тобто, з 05 грудня 2024 до 02 лютого 2024 року включно без права внесення застави.
Строк дії ухвали в частині продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 02 лютого 2025 року включно.
Ухвала суду в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_5 - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_5 , іншим учасникам судового провадження та направити Державній установі "Харківський Слідчий Ізолятор" для відома і виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Суддя ОСОБА_1