Справа № 405/7360/24
провадження № 1-кс/405/3417/24
04.12.2024 м. Кропивницький
Слідчий суддя Ленінського районного суд м. Кіровограда ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання до
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слуцьк Мінської області Білорусь, громадянина України, одруженого, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 23.10.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024120000001187,
29.11.2024 до Ленінського районного суду м. Кіровограда старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання до підозрюваного ОСОБА_4 .
Мотивуючи клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання слідчий вказав, що органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Крім цього, зазначив про існування ризиків, які передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість їх запобігання у разі не застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.
Прокурор в судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання підтримав, за обставин, які в ньому викладені.
Підозрюваний та його захисник не заперечували відносно задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.
Заслухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, якими обґрунтовується необхідність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Як вбачається з досліджених матеріалів клопотання, слідчими відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 23.10.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024120000001187 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
20.11.2024 ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, відповідно до якої, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 23.10.2024 в сутінки здійснював рух на транспортному засобі «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_8 , та рухався по проспекту Соборному, зі сторони вул. Діброви у напрямку вул. Першотравнева, в м. Олександрія Кіровоградської області. Здійснюючи рух в межах населеного пункту, водій ОСОБА_4 проявив власну необережність та недбалість до забезпечення елементарних вимог безпеки дорожнього руху, чим грубо порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3. (б, д) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №? 1306 (далі ПДР, п. 1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов?язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за… технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху), позбавивши себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати транспортним засобом, щоб мати можливість постійно контролювати напрямок свого руху.
Під час подальшого руху, на вищевказаному транспортному засобі, близько о 18 год. 15 хв., водій ОСОБА_4 , рухаючись ділянкою дороги з достатньою видимістю нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожньою розміткою 1.14.1 ПДР («зебра») та дорожніми знаками п. 5.38.1 ПДР (п. 5.38.1 «пішохідний перехід»), порушуючи вимоги п. 18.1 ПДР (п. 18.1 Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека), не впевнився у відсутності пішоходів на пішохідному переході, яким може бути створена небезпека для руху.
Таким чином, маючи об?єктивну можливість виявити перешкоду для руху, водій ОСОБА_4 не відреагував на зміну дорожньої обстановки, яка полягала у виході пішохода на проїзну частину дороги, та не вжив жодних заходів для зменшення швидкості керованого ним транспортного засобу, чим грубо порушив вимоги п.п. 12.1 та 12.3 ПДР (п. 12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; п. 12.3 У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об?єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об?їзду перешкоди), у результаті чого в межах пішохідного переходу, напроти Олександрійської міської ради, що за адресою просп. Соборний, 59, м. Олександрія, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка здійснювала рух справа-наліво відносно напрямку руху транспортного засобу.
Тобто, свідоме порушення водієм ОСОБА_4 вищезазначених вимог ПДР, перебувають у прямому причинно-наслідковому зв?язку із дорожньо-транспортною пригодою, у результаті якої пішохід ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження, які призвели до смерті останньої.
За практикою Європейського суду з прав людини розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у статті 5 (підпункт «с» пункту 1) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Також ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, відповідно обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року ЄСПЛ зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Надані слідчим докази, а саме: протокол огляду місця ДТП від 23.10.2024, протокол огляду місця події від 23.10.2024; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 24.10.2024; протокол огляду предмету та відеозапису від 25.10.2024; висновок експерта від 07.11.2024 №СЕ-19/112-24/13544-ІТ та від 14.11.2024 №2053/24-27 за результатами проведення інженерно - транспортної експертизи, протокол допиту підозрюваного від 20.11.2024, свідчать про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Слідчий суддя також вважає, що прокурором та слідчим обґрунтовано наведений перелік ризиків, що передбачений п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься тяжкого злочину, оскільки за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, а тому ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку може бути визнаним як менш небезпечним, ніж покарання та процедура його відбування. Такий висновок слідчого судді узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
Має під собою підґрунтя й зазначений прокурором та слідчим ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно прямо чи через третіх осіб впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні, що зможе призвести до зміни їх показань або відмови від давання показань.
Враховуючи, що досудове розслідування наразі триває, ОСОБА_4 може впливати на свідків та потерпілих, а також, шляхом застосування підкупу, шантажу та погроз, тим саме матиме можливість перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом впливу на нього.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків та потерпілих слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.
При застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує також обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 одружений, пенсіонер, не має утриманців, має постійне місце проживання, раніше не судимий, відомостей про стан здоров'я та характеризуючих даних відносно підозрюваного сторонами не надано, наявні вагомі докази про вчинення ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, у вчиненні якого він підозрюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Враховуючи обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри за ч. 2 ст. 286 КК України, встановлення ризиків, які передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, на тому рівні, щоб запобігти їх вчиненню можливо шляхом застосування запобіжного захід у вигляді особистого зобов'язання, слідчий суддя вбачає достатність підстав для задоволення клопотання слідчого.
На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 40, 131, 132, 176-178, 182-184, 194, 196 - 197, 206, 309, 395 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання до ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на ОСОБА_4 строком до 20.01.2025 наступні обов'язки:
1)прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою;
2)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3)утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими у кримінальному провадження, як особисто так і через третіх осіб з приводу обставин дорожньо-транспортної пригоди.
Під розпис повідомити підозрюваного ОСОБА_4 про покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 .
Вручити копію цієї ухвали прокурору, підозрюваному, захиснику негайно після її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_11