Справа № 404/9075/24
Номер провадження 2-з/404/70/24
06 грудня 2024 року Кіровський районний суд м. Кіровограда
в складі: головуючого судді - Мохонько В.В.,
за участі секретаря - Галушко Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому заяву представника позивача про забезпечення позову по справі №404/9075/24, провадження 2/404/2493/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя,-
У жовтні 2024 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання спільною сумісною власністю будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , визнання за ОСОБА_1 права власності на частку будинку загальною площею 36,1 кв. м., житловою площею 13,7 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30.10.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
04.12.2024 року представник позивача звернулась до суду із заявою про забезпечення позову, якою просить накласти арешт на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснювати відчуження даного домоволодіння.
Вказує, що відповідач одноособово користується будинком, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а також неодноразово наголошувала, що вона є власником спірного майна, в зв'язку з чим є небезпека того, що без відома позивача вищевказаний будинок може бути відчужений.
Вважає, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи та не застосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступного.
У відповідності до положень частини першої ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 151 ЦПК України визначено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Згідно ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» роз'яснено судам, що при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовних вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Згідно зазначених норм закону завданням забезпечення позову є застосування судом, в провадженні якого перебуває справа, заходів щодо захисту матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання у майбутньому прийнятого судового рішення за її позовом.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. Саме по собі вжиття таких заходів без наміру власника відчужити майно та заборона його відчуження жодним чином не впливає на правовий статус прав і законних інтересів.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Такі висновки також сформовані колегією суддів Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 17.10.2018 року у справі № 183/5864/17-ц (6-846цс16).
Відповідно до ч. 3 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Види забезпечення позову перелічені в ч. 1 ст. 150 ЦПК України.
Закон не містить вказівки на те, які конкретно види забезпечення позову і за якою позовною вимогою можуть застосовуватись, не вказані пріоритетні заходи забезпечення позову. Саме тому суд повинен керуватись конкретними обставинами справи, враховуючи також і обґрунтування своєї заяви ініціатором забезпечення позову. Вони повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Враховуючи вище викладене, суд вважає, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає, так як представник позивача належним чином не обґрунтувала доцільність забезпечення даного позову та не надала відповідних доказів такої необхідності, зокрема, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову.
Тому, представником позивача необґрунтовано та не доведено наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлені представником позивача вимоги щодо забезпечення позову є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. 149-153, 353 ЦПК України,суд, -
У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову по справі №404/9075/24, провадження 2/404/2493/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 06.12.2024 року.
Суддя
Кіровського районного суду
м. Кіровограда Віталіна МОХОНЬКО