Справа № 344/4412/23
Провадження № 2/352/1060/24
06 грудня 2024 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі судді Олійника М.Ю. розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Олійника М.Ю. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця Івано-Франківського округу Ткачука Любомира Михайловича, Державного підприємства «СЕТАМ», Акціонерного товариства «Сенс Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськмінерал-цемент», Суб'єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування звіту про незалежну оцінку вартості арештованого нежитлового приміщення та земельної ділянки; визнання недійсним договору купівлі-продажу майна та скасування арешту на майно,
В провадженні Тисменицького районного суду Івано-Франківської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця Івано-Франківського округу Ткачука Любомира Михайловича, Державного підприємства «СЕТАМ», Акціонерного товариства «Сенс Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськмінерал-цемент», Суб'єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування звіту про незалежну оцінку вартості арештованого нежитлового приміщення та земельної ділянки; визнання недійсним договору купівлі-продажу майна та скасування арешту на майно.
Ухвалою від 07 жовтня 2024 року суд залишив позов ОСОБА_1 без розгляду.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 26 листопада 2024 рокуухвала Тисменицького районного суду Івано-Франківської області була скасована, а справа направлена в суд першої інстанції для продовження розгляду.
05 грудня 2024 року позивач ОСОБА_1 подав заяву про відвід судді Олійника М.Ю., оскільки на його думку наявні обставини, що викликають сумнів в неупередженості судді. Заява про відвід мотивована тим, що суддя після отримання справи за підсудністю з Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області не призначив підготовче судове засідання, а також відклав справу на 05 вересня 2024 року, тобто у період відпустки представника позивача. Окрім того, ухвала про залишення позову без розгляду була скасована апеляційним судом, що на думку позивача виключає подальшу участь судді Олійника М.Ю. в розгляді справи.
Відповідно до ч.1-3 ст.40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Згідно з ч. 7 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Статтею 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішує спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Тобто, окрім прямо визначених підстав для відводу, самовідводу судді, передбачених у статтях 36, 37 і 38 ЦПК України, відвід судді може бути заявлений й з інших підстав (п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України). У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об'єктивності судді у стороннього спостерігача.
Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків, вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (пункти 1.2, 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23).
У пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що наявність безсторонності згідно пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (BELUKHA v. UKRAINE, N 33949/02, § 49 - 52, ЄСПЛ, від 09 листопада 2006 року).
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості, зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше.
Підставою для відводу позивач ОСОБА_1 зазначає, що на його думку наявні обставини, що викликають сумнів в неупередженості судді.
У відповідності до ст. 39 ЦПК України, відвід має бути мотивованим.
Проте, заява позивача ОСОБА_1 не містить обґрунтувань його сумніву в неупередженості судді Олійника М.Ю., а фактично ними висловлюється незгода із процесуальними рішеннями та діями судді.
Згідно ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Сумніви у неупередженості повинні ґрунтуватися на фактичних обставинах, а не припущеннях.
Аргументи, якими ОСОБА_1 обґрунтовує свою заяву про відвід судді Олійника М.Ю. не викликають обґрунтованих сумнівів у об'єктивності судді, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості.
Підстав для задоволення заяви про відвід судді, що передбачені ст. 36 ЦПК України, не встановлено.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Керуючись ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд
Визнати необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Олійника М.Ю.
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Олійника М.Ю. передати на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Максим ОЛІЙНИК