Справа №345/6014/24
Провадження № 2/345/1543/2024
06.12.2024 м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі судді Миговича О.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін і без проведення судового засідання цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту,
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Позов мотивує тим, 10.06.2020 року між ТзОВ «Лінеура Україна» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір №810009 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Даний Договір укладено в електронній формі на умовах Пропозиції (оферти) укладення договору про надання кредиту (далі - Оферта), що опублікована на веб-сайті www.credit7.ua, підписана електронним цифровим підписом та акцептована ОСОБА_1 10.06.2020 року шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст.3, ст.12, п.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», ч.1 ст.205 ЦК України). Відповідач здійснивши дії, спрямовані на укладання кредитного договору шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої в подальшому було перераховано грошові кошти у розмірі 3000 грн., на поточний/картковий рахунок НОМЕР_1 вказаний відповідачем при оформленні Договору.
На умовах Кредитного договору (розділу 1) кредитодавець надав відповідачу грошові кошти у гривні на умовах передбачених Договором у розмірі 3000грн., а відповідач зобов'язався повернути позику та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.
Кредитодавець свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору.
22.02.2021року ТзОВ «Лінеура Україна» та ТзОВ «СІРОКО ФІНАНС» уклали договір факторингу №015-220221 , яке в свою чергу відступило право вимоги на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «АРТЕМІДА-Ф» на підставі договору факторингу №20240205/1 від 05.02.2024р.
Згідно Договору факторингу №20240205/1 від 05.02.2024 р., та у відповідності до ст.512 ЦК України, Товариства зобмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «АРТЕМІДА-Ф» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТзОВ «Лінеура Україна», включно і до ОСОБА_1 (порядковий номер згідно реєстру прав вимоги 12).
У зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором, станом на 21.10.2024 р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 10 470,79 грн., а саме: 3000 грн. - залишок заборгованості за тілом, 5985,00 грн. - залишок заборгованості по процентам за користування коштами, 1485,79 грн. - інфляційне збільшення.
З метою досудового врегулювання спору, через істотне порушення відповідачем умов договору, позивач, який набув право вимоги, скерував на адресу відповідача повідомлення про порядок погашення заборгованості по кредитному договору. Оскільки відповідач добровільно не виконав умов кредитного договору, позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
Просить позовні вимоги задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «АРТЕМІДА-Ф» суму заборгованості за договором №810009 від 10.06.2020 в розмірі 10 470,79 грн., та судові витрати по справі.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25.10.2024 відкрито спрощене позовне провадження, запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.
Представник позивача ОСОБА_2 в подав до суду заяву в якій не заперечує проти заочного розгляду справи та ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався та у судове засідання не з'явився з невідомих для суду причин, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до повного задоволення, виходячи з наступних підстав.
Із змісту ст.12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною першою статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ч.3 ст.1079 ЦК України фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Згідно зі ст.1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.
Статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Судом встановлено, що 10.06.2020 року між ТзОВ «Лінеура Україна» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір №810009 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (а.с.15-21).
Даний Договір укладено в електронній формі на умовах Пропозиції (оферти) укладення договору про надання кредиту (далі - Оферта), що опублікована на веб-сайті www.credit7.ua, підписана електронним цифровим підписом «Лінеура Україна» та акцептована ОСОБА_1
10.06.2024 року шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст.3, ст.12, п.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», ч.1 ст.205 ЦК України). Укладення Кредитного договору здійснювалось сторонами за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Позивача, доступ до якої забезпечувався Відповідачу через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Відповідача здійснювалася при вході Відповідача в Особистий кабінет, шляхом перевірки Позивачем правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого Позивачем на номер мобільного телефону Відповідача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Відповідно до пункту 14 Положення про застосування електронного підпису та електронної печатки в банківській системі України, затвердженого постановою Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про застосування електронного підпису в банківській системі та електронної печатки в банківській системі України" використання удосконаленого електронного підпису, удосконаленої електронної печатки та простого електронного підпису здійснюється на підставі договору між банком і клієнтом, який укладається в письмовій формі (у вигляді паперового документа з власноручними підписами сторін або як електронний документ із кваліфікованим електронним підписом) після проведення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до вимог законодавства України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
Відповідач здійснив дії спрямовані на укладання кредитного договору шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої в подальшому було перераховано грошові кошти у розмірі 3000 грн., на поточний/картковий рахунок НОМЕР_1 вказаний відповідачем при оформленні Договору.
На умовах Кредитного договору (розділу 1) кредитодавець надав відповідачу грошові кошти у гривні на умовах передбачених Договором у розмірі 3000грн., а відповідач зобов'язався повернути позику та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.
Позикодавець свої зобов'язання за кредитним Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами договору.
Відповідно до листа ТзОВ «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР» №35-2802 від 28.02.2024 було перераховано 10.06.2020 грошові кошти у розмірі 3000 грн., на рахунок НОМЕР_1 платіжну картку клієнта (а.с.52).
22.02.2021року ТзОВ «Лінеура Україна» та ТзОВ «СІРОКО ФІНАНС» уклали договір факторингу №015-220221 від 22.02.2021 р., яке в свою чергу відступило право вимоги на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «АРТЕМІДА-Ф» на підставі договору факторингу №20240205/1 від 05.02.2024р (а.с.23-28,34-41).
Згідно Договору факторингу №20240205/1 від 05.02.2024р та у відповідності до ст.512 ЦК України, Товариства зобмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «АРТЕМІДА-Ф» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТзОВ «Лінеура Україна», включно і до ОСОБА_1 (порядковий номер згідно реєстру прав вимоги 12) (а.с.51).
Згідно розрахунку заборгованості від 21.10.2024 заборгованість відповідача перед позивачем становить 10 470,79 грн., а саме: 3000 грн. - залишок заборгованості за тілом, 5985,00 грн. - залишок заборгованості по процентам за користування коштами, 1485,79 грн. - інфляційне збільшення (а.с.53).
Згідно вимог ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 цього Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Згідно з вимогами ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи те, що відповідач не подала спростування, суд оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, приходить до висновку що позовні вимоги слід задовольнити.
Крім цього, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір в розмірі 2 422грн. 40коп.
Також представник позивача просить стягнути судові витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.
Вирішуючи дане клопотання по суті зазначає наступне.
Так, положеннями ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4).
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 8 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надані: договір №20241011.3 від 11.10.2024 року та орієнтований розрахунок.
При цьому для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи, що дана цивільна справа не є справою значної складності, відповідно до ст.19 ЦПК України відноситься до малозначних справ, які розглядаються у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, об'єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є незначним, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу у загальній сумі 7000 грн є завищеним і неспівмірним із предметом даного позову, в зв'язку з чим наявні підстави для застосування положень ч. 5 ст.137ЦПК України щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 3000 грн, які підлягають стягненню з відповідача. На переконання суду, в даному випадку такий розмір витрат на правничу допомогу буде достатнім, пропорційним і справедливим, а також не становитиме надмірного тягара для відповідача.
Керуючись ст. ст. 141, 258-259, 265, 268, 279, 280-284, 289, 354 ЦПК України,суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «АРТЕМІДА-Ф» (код ЄДРПОУ 42655697, реквізити ІВАN № НОМЕР_3 у АТ «ОТП Банк» МФО банку 300528) суму заборгованості за договором №810009 від 10.06.2020 в розмірі 10 470,79 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «АРТЕМІДА-Ф» 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40коп судового збору та правничу допомогу адвоката в сумі 3000, 00 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищевказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.