Справа №338/1390/24
05 грудня 2024 року Богородчанський районний суд
Івано-Франківської області
в складі: головуючого - судді Решетова В. В.,
з участю секретаря судового засідання Остапишин І. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,
ОСОБА_3 звернулась в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання.
Заявлені вимоги позивачка обґрунтовує тим, що відповідно до судового наказу Богородчанського районного суду від 08.10.2020 р. на користь ОСОБА_3 визначено аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітньої дочки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки від всіх видів заробітку, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину. Стягнення аліментів розпочато з 18 вересня 2020 року і продовжувалось до досягнення старшою дитиною повноліття.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вже досяг повноліття, однак продовжує навчатись (на разі є студентом ІІ курсу Івано-Франківського національному технічному університеті нафти і газу денної форми навчання).
Відповідач на утримання сина жодних коштів не надає, участі у додаткових витратах не бере. Водночас оплата навчання сина та пов'язані з цим витрати є значними. Самостійно забезпечувати сина, який продовжує навчання, їй складно.
Позивачка вказує, що відповідач є фізично здоровою, працездатною особою, а тому має змогу допомагати повнолітньому синові, який продовжує навчання.
З огляду на викладене, посилаючись на вимоги ст. 198, 199, 200 Сімейного кодексу України, позивачка просить ухвалити рішення про стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, в твердій грошовій сумі в розмірі 5000 грн щомісячно, до закінчення останнім навчання, але не більше як до досягнення 23-річного віку.
Також просить віднести судові витрат на рахунок відповідача.
Ухвалою від 03 жовтня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, направила на адресу суду заяву, відповідно до якої просить справу розглядати у її відсутність. Позов підтримує повністю та просить задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не поінформував, правом подання відзиву не скористався, заяв чи клопотань щодо розгляду справи від нього не надходило.
З огляду на викладене, відповідно до вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Горохолинською сільською радою Богородчанського району Івано-Франківської області.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , досяг повноліття, є студентом ІІ курсу, навчається на контрактній основі у Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу денної форми навчання, термін навчання для здобуття освіти з 01 версеня 2023 року до 30 червня 2027 року.
Частиною 1 ст. 180 Сімейного Кодексу України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з вимогами ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Статтею 200 Сімейного кодексу України закріплено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з роз'ясненнями, наданими у п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Таким чином, при вирішенні питання про стягнення аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, та визначення їх розміру має значення, зокрема, встановлення можливості надання батьками матеріальної допомоги, а також з'ясування потреби повнолітніх дочки, сини, які продовжують навчання, в отриманні такої допомоги.
Відповідно до положень ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Зазначена норма встановлює рівний обов'язок обох батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 Сімейного Кодексу України).
Відповідно до ст. 184 Сімейного кодексу України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Частиною першою статті 191 Сімейного кодексу України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
З огляду на викладене, враховуючи, що стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання та в цей період не має самостійного заробітку, тому потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років, є одним із способів захисту інтересів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таку допомогу крім позивачки має надавати також і відповідач, виходячи з рівного обов'язку батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання, та у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, відповідач не надав суду доказів, на підтвердження незадовільного стану його здоров'я та доказів, які б свідчили про неможливість надавати матеріальну допомогу на навчання сина, зважаючи на принцип диспозитивності цивільного судочинства, враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, починаючи з 02 жовтня 2024 року, стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,в розмірі 3000 грн щомісячно до 30 червня 2027 року (до закінчення навчання).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Щодо стягнення з відповідача понесених позивачкою судових витрат, суд зазначає наступне.
За змістом статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Розмір судового збору у даній справі відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір" становить 1211,20 грн, від сплати якого позивачка звільнена. Тому з ОСОБА_2 в дохід держави слід стягнути судовий збір у вказаному розмірі.
Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19) витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу адвоката, позивачем до суду надано договір про надання правової допомоги, укладений 26 вересня 2024 року та квитанцію №0575490 від 24.09.2024р. за складання позовної заяви, вартість якої складає 900 гривень.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Враховуючи вищезазначене, з огляду на те, що від відповідача не надходило клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд вважає витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 900,00 грн обґрунтованими.
На підставі викладеного, керуючись ст. 141, 191, 199 - 200 Сімейного кодексу України, ст. 263 - 265, 279, 354, 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, задоволтнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 3000 (трьох тисяч) гривень щомісячно.
Стягнення аліментів розпочати з 02 жовтня 2024 року і проводити до закінчення ОСОБА_4 навчання до 30 червня 2027 року, але не більше, ніж до досягнення ним 23 річного віку.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць звернути до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1211,20 грн судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 900,00 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Позивачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий В. В. Решетов