Справа № 215/5030/24
2/215/2218/24
06 грудня 2024 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Камбул М.О.,
при секретарі судового засідання - Савельєвої Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УЮТ-2011» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Стислий виклад позиції позивача.
06.08.2024 ТОВ «УЮТ-2011» звернулося з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просило стягнути солідарно з відповідачів борг в розмірі 8135,46 грн., інфляційні збитки в розмірі 63,30 грн., 3 % річних в розмірі 14,48 грн., оскільки останні не сплачують за житлово-комунальні послуги, внаслідок чого виникла заборгованість, а також просить стягнути понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 3028,00 грн.
Відповідач ОСОБА_1 , є власником майна та споживачем послуг, що надаються позивачем, однак вчасно не сплачує за надані послуги, внаслідок чого виникла заборгованість за період з 01.07.2021 по 01.07.2024 на суму 8135,46 грн. за послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкової території, за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, у зв'язку із простроченням виконання своїх зобов'язань, позивач просить стягнути інфляційні збитки у розмірі 63,30 грн., 3% річних у розмірі 14,48 грн. та понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 3028 грн.
Заяви, клопотання учасників справи.
В судове засідання представник позивача ОСОБА_3 не з'явилася, надала заяву в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та просить суд розглядати справу за її відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, згідно поштового повідомлення, а.с. 28-29, а також за допомогою оголошення про виклик відповідача, яке було опубліковано на сайті Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, а.с. 36, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило, відзив на позов до суду не надавав.
Процесуальні дії у справі.
11.09.2024 ухвалою суду відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог відносно ОСОБА_2 .
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи по суті на 09-00 год. 07.11.2024, за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
На підставі ст.ст. 280, 281 ЦПК України, 06.12.2024 Тернівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області постановлено ухвалу про заочний розгляд даної цивільної справи, оскільки існує сукупність умов, передбачених нормами ч.1 ст. 280 ЦПК України.
Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, 01 листопада 2013 року між управлінням благоустрою та житлової політики (замовник) та ТОВ “УЮТ-2011» (управитель), було укладено договір про надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд. Мета договору управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд на території відповідного району, створення мешканцям будинку належних умов проживання шляхом якісного обслуговування та ремонту житлового фонду, надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території в обсягах та межах визначених відповідними угодами, згідно з діючими стандартами, нормативами, нормами і правилами (а.с. 11-13).
У додатку 1 акта прийняття-передачі будинків, споруд або групи будинків і споруд до договору про надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд, зокрема вказано, що замовник передає, а управитель приймає функції управління, зокрема у будинку розташованому по АДРЕСА_2 (а.с. 12).
Оскільки відповідач своєчасно та в повному обсязі за надані послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової територій не сплачував, тому виникла заборгованість, яка становить 8135,46 грн., за період з 01.07.2021 по 01.07.2024, що підтверджується наданим розрахунком (а.с. 10).
Згідно наданого позивачем розрахунку, інфляційні втрати за період з 21.07.2021 по 21.02.2022 складають 63,30 грн., та 3 % річних складають 14,48 грн. (а.с. 8, 9).
Судом не було відхилено жодного доказу наданого позивачем.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, визнавши їх достатніми для вирішення справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Між сторонами по справі склались правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач житлово-комунальних послуг - індивідуальний або колективний споживач.
Згідно п. 12 ч. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.
Управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб, що передбачено п. 14 ч.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Утримання майна власників квартир (будинку та прибудинкової території) здійснюється ними шляхом оплати всіх витрат по утриманню експлуатуючій організації.
Відповідно до ст.360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів, а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном. Власники несуть відповідальність за своєчасність здійснення платежів на рахунок управителя незалежно від використання приміщень особисто чи надання належних їм приміщень в оренду, якщо інше не передбачено договором.
Згідно ст. 68 ЖК України, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Відповідно до ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Згідно ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідно до вимог ст.ст. 11, 526 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частинами 1, 2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).
Згідно п.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов'язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.
Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг, які вони отримують та користуються ними (постанова Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13).
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону.
Отже, у спорі, пов'язаному із стягненням заборгованості по оплаті за спожиті житлово-комунальні послуги підлягають встановленню обставини щодо підстав, кількості, якості надання комунальних послуг, а також щодо розміру фактичної заборгованості споживача.
Так, судом встановлено, що, звертаючись до суду позивач вказував, що відповідач ОСОБА_1 є власником приміщення за адресою: квартира АДРЕСА_3 , проте ТОВ «УЮТ-2011» до суду не надано відомостей про право власності на об'єкт нерухомого майна, не зазначено відомостей про відповідача (його дати народження, РНОКПП), щоб суд мав можливість перевірити дані обставини та отримати витяг з реєстру права власності на нерухоме майно самостійно, що свідчить про те, що до суду не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження викладених обставин у позові.
Крім того, згідно відповіді Центру адміністративних послуг «ВІЗА» виконавчого комітету Криворізької міської ради від 11.09.2024, за відомостями реєстру Криворізької міської територіальної громади відсутня інформація щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 19), що свідчить про те, що відповідач ОСОБА_1 не зареєстрований за спірною адресою.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
З вищевикладеного виходить, що відповідач не зареєстрований за спірною адресою, та з наданих позивачем доказів не вбачається, що він є власником спірного майна, та споживачем послуг, які надавав позивач.
Аналізуючи вищевикладені норми права, додані докази до матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження права вимоги до відповідача ОСОБА_4 , а саме що останній є споживачем послуг наданих позивачем, власником спірного майна, зареєстрованим за вказаною адресою (тощо), тому суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.
Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір, який був сплачений при зверненні до суду не відшкодовується.
На підставі Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 67, 151 ЖК України, ст.ст. 322, 360, 526, 625, 634 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 164, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «УЮТ-2011» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його складання.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем заочне рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Відповідачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст заочного рішення складено та підписано 06 грудня 2024 року.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УЮТ-2011», код ЄДРПОУ 37861681, місцезнаходження за адресою: 50081, м. Кривий Ріг, мкр-н 5-й Зарічний, 8а.
Відповідач: ОСОБА_1 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 .
Суддя: