Справа № 215/7358/24
2/215/2898/24
06 грудня 2024 року суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Науменко Я.О. ознайомившись з матеріалами позовної заяви представника позивача - адвоката Курдюмова Михайла Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЛІТ ФІНАНС», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича; приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
22.11.2024 адвокат Курдюмов М.М. звернувся до суду з позовною заявою в інтересах ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М.; приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька О.О., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Дослідивши матеріали позовної заяви встановлено, що дана позовна заява не відповідає вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а саме: до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Як вбачається з позовної заяви, позивач, звертаючись до суду, судовий збір не сплатила; в позові зазначила, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до преамбули Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Із пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості, зокрема, про те, яке право споживача, передбачено саме Законом України «Про захист прав споживача», порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що предметом спору є визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону України «Про нотаріат» та глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій. Таким чином, дія ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюється на правовідносини щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а тому в даному випадку позивач не звільнена від сплати судового збору. У даному випадку будь-яких цивільних правовідносин між заявником і нотаріусом не відбулось.
Отже, посилання позивача в позовній заяві про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим, оскільки, як вбачається з позову, вимоги щодо захисту прав споживачів позивачем до відповідача не заявляються.
Прохальна частина позову містить одну позовну вимогу немайнового характеру.
Згідно з п.п.2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру підлягає сплаті судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2023 року у розмірі 2 920 гривень.
Тобто, позивачу за подання позовної заяви, яка містить одну позовну вимогу немайнового характеру, необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Оскільки вищевказані недоліки перешкоджають подальшому розгляду справи, суд вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву, так як вона подана з порушенням вимог ст.177 ЦПК України. Позивачу слід надати строк для усунення виявлених недоліків шляхом надання оригіналу квитанції про сплату судового збору.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 95, 175, 177, 185, 353 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву представника позивача - адвоката Курдюмова Михайла Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЛІТ ФІНАНС», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича; приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для виправлення вказаних в ухвалі недоліків - десять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Попередити ОСОБА_1 , що у випадку не усунення недоліків позовна заява буде вважатись не поданою і буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.