Справа № 214/4806/24
3/214/2154/24
Іменем України
02 грудня 2024 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Малаховська І.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Встановив:
До Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 298331 від 16.05.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, Відповідно до вищезазначеного протоколу, 16.05.2024 рок о 23-18 год. в м. Кривий Ріг по вул. Володимира Великого біля будинку 59 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Део Ланос д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння , запах алкоголю з порожнини рота , порушення мови та координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан виявлення алкогольного сп'яніння в встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на БК 799852. Від керування транспортним засобом відсторонений.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвокат Вязанкіна Н.П. в судовому засіданні обставини зазначені в протоколі не визнала. Суду пояснила, що ОСОБА_1 не вживав алкогольні напої 16.05.2024 року. вважає дії поліцейського, щодо зупинки транспортного засобу належного ОСОБА_1 не законними, оскільки він не жодних правил дорожнього руху не порушував. Поліцейський відразу підійшов до автомобіля, запитав вчиняв порушення водій, оглянув авто та запропонував водієві пройти огляд на стан сп'яніння. Без зазначення причин зупин, та без зазначення будь-яких ознак сп'яніння.
Наявний на ДВД диску відеозапис «Whats App Video 2024-05-20 at 10.11.08» просить суд визнати неналежним доказом у справу оскільки в протоколі серії ААД № 298331 від 16.05.2024 року відсутнє посилання у протоколі про адміністративне правопорушення на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис.
Тому, будь-яких доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин зазначених в протоколі, матеріали справи не містять.
З урахуванням викладеного, просить суд закрити провадження у справі, за відсутності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вислухавши адвоката Вязанкіну Н.П. дослідивши письмові та відеодокази, вважаю, що провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.130 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані сп'яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Відповідно до п. 2.5 Правил Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім того, судом врахованого, що згідно приписів ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України»(рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії»(рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії»(заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ч.1ст.130 КпАП України, суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі.
При цьому суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- та відеозапису..
На підтвердження обставин зазначених в протоколі інспектором до матеріалів справи долучено ДВД диск.
Судом під дослідження даного доказу встановлено, що на ньому маються два відео файли. Під час огляду відео файл «export …..», було встановлено, що він зафіксований на БК № 799852, на яку матуються посилання в протоколі. На даному відеозаписі зафіксована сама розмова інспектора з водієм та процедура розгляду. Однак відсутні дані про факт керування транспортним засобом Старовим В та відсутні дані про зупинку т.з.
Під час відтворення відеофайлу «Whats App Video 2024-05-20 at 10.11.08», було встановлено, що він зафіксований на пристрій, відомості про який відсутні в даному протоколі. Крім того, інспектор під час складання протоколу,взагалі не посилається на даний відеозапис як доказ, на підтвердження обставин зазначених ним в протоколі.
За таких обставин, суд погоджується з доводами захисника, що відсутність посилання інспектора в спірному протоколі на відеозапис Whats App Video 2024-05-20 at 10.11.08», як на доказ, та відсутність посилання на технічний засіб, яким його було знято, є підставою для визнання даного неналежним.
Таким чином, під час судового розгляду не встановлено факт керування ОСОБА_1 16.05.2024 року о 23-18 року транспортним засобом та факт його зупинка.
Також, судом враховано, що інспектором під час розмови з водієм не зазначено причини його зупинки, і ознаки сп'яніння, які б слугували підставою для вимоги пройти водія на стан алкогольного сп'яніння.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 298331 від 16.05.2024, за відсутності інших доказів, не може бути визнаний судом беззаперечним доказанім наявності в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Інших даних, в тому числі пояснень свідків, які б підтверджували, що ОСОБА_2 керував автомобілем до приїзду працівників поліції в справі не має.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що в ході розгляду справи належними доказами не підтверджено перебування у стані алкогольного сп'яніння особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та відповідно наявності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже, враховуючи, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до висновку про відсутність поставленого у вину працівником патрульної поліції в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що обставини, які викладені в протоколі не містять всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення необхідно закрити відповідно до вимог п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 33-35, ч.1 ст. 130, п. 7 ч. 1 ст. 247, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Постановив:
Провадження по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена упродовж десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя І.Б. Малаховська