Справа № 190/1832/24
Провадження №1-кп/190/148/24
06 грудня 2024 року м. П'ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
потерпілого - ОСОБА_4
представника потерпілого - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041560000300 від 25.06.2024 року стосовно
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жовті Води, Дніпропетровської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, військовослужбовця у військовому званні «старший солдат», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 , має на утриманні двох неповнолітнії дітей, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимий,
по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень,
передбачених ч.2 ст.146, ч.1 ст.125 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_6 скоїв: незаконне викрадення людини, з корисливих мотивів; умисне спричинення легких тілесних ушкоджень, за наступних обставин.
25.06.2024 близько о 20:00 год. ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, приїхав на автомобілі ВАЗ 21013 державний номерний знак НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_8 на АЗС « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , де помітив раніше знайомого, молодшого оператора вищевказаної АЗС - ОСОБА_4 , який знаходився на робочому місці, а саме біля заправочної колонки № 7 та в цей час у ОСОБА_6 , у зв'язку з раніше виниклими між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 . боргових зобов'язань, на думку останнього, виник злочинний намір, направлений на незаконне позбавлення волі ОСОБА_4 з корисливих мотивів. Реалізуючи свій злочинний намір направлений на викрадення ОСОБА_4 , 25.06.2024 близько о 20 годині 01 хвилини ОСОБА_6 , продовжуючи знаходитись за вищевказаною адресою, діючи умисно, з корисливих мотивів, погукав ОСОБА_4 підійти до нього. Після того як ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_6 , який в цей час знаходився біля лівої сторони транспортного засобу ВАЗ 21013 державний номерний знак НОМЕР_3 , з метою придушення опору та волі ОСОБА_4 , ОСОБА_6 обхопив його за шию, силою підвів до задніх пасажирських дверей вище вказаного автомобіля. В подальшому ОСОБА_6 , продовжуючи утримувати ОСОБА_4 лівою рукою за шию, правою відчинив задні пасажирські двері з боку водія, розвернув останнього спиною до автомобіля та кулаком лівої руки наніс один удар в область живота ОСОБА_4 , заштовхнувши потерпілого на заднє сидіння автомобіля і силою закрив за ним двері. Виконавши усі дії направлені на незаконне викрадення потерпілого ОСОБА_4 , ОСОБА_6 сів за кермо, завів двигун автомобіля ВАЗ 21013 державний номерний знак НОМЕР_3 , та на вказаному автомобілі вони поїхали по автодорозі М-04 в бік напрямку м.П'ятихатки. Проїхавши близько 300 метрів по вказаній автодорозі, ОСОБА_6 зупинив вище вказаний автомобіль на узбіччі та продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, вийшов з автомобіля, після чого відкрив задні пасажирські двері з боку водія та утримуючи ОСОБА_4 за одяг, в який він був одягнений, всупереч волі останнього, наніс потерпілому не більше 7 ударів в різні частини тіла. Після вказаних дій потерпілий ОСОБА_4 , з метою збереження власного життя та недопущення вчинення відносно нього кримінальних правопорушень, покинув місце вчинення злочину.
Крім того, ОСОБА_6 близько о 20:00 годині., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, приїхав на автомобілі ВАЗ 21013 державний номерний знак НОМЕР_3 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_8 на АЗС « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , де помітив раніше знайомого,, молодшого оператора вищевказаної АЗС - ОСОБА_4 , який знаходився на робочому місці, а саме біля заправочної колонки № 7. В цей час у ОСОБА_6 , у зв'язку з раніше виниклими між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 . боргових зобов'язань, на думку останнього, виник злочинний намір направлений спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 . Реалізуючи свій злочинний намір направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , 25.06.2024 близько о 20 годині 01 хвилини ОСОБА_6 , продовжуючи знаходитись за вищевказаною адресою, діючи умисно, погукав ОСОБА_4 підійти до нього. Після того, як ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_6 , який в цей час знаходився біля лівої сторони транспортного засобу ВАЗ 21013 державний номерний знак НОМЕР_3 , з метою придушення опору та волі ОСОБА_4 , ОСОБА_6 обхопив його за шию, силою підвів до задніх пасажирських дверей вище вказаного автомобіля. В подальшому ОСОБА_6 , продовжуючи утримувати ОСОБА_4 лівою рукою за шию, правою відчинив задні пасажирські двері з боку водія, розвернув останнього спиною до автомобіля та кулаком лівої руки наніс один удар в область живота ОСОБА_4 , заштовхнувши потерпілого на заднє сидіння автомобіля і силою закрив за ним двері. Після чого сів за кермо, завів двигун автомобіля ВАЗ 21013 державний номерний знак НОМЕР_4 , та на вказаному автомобілі вони поїхали по автодорозі М-04 в бік напрямку м. П'ятихатки. Проїхавши близько 300 метрів по вказаній автодорозі ОСОБА_6 , зупинив вище вказаний автомобіль па узбіччі та продовжуючи реалізовувати злочинний намір вийшов з автомобіля, після чого відкрив задні пасажирські двері з боку водія та утримуючи ОСОБА_4 за одяг, в який він був одягнений, всупереч волі останнього наніс потерпілому один удар кулаком правої руки в область лівої скроні, у подальшому правою ногою у взутті наніс удар в ліву частину тулубу ОСОБА_4 , від чого останній втратив рівновагу та впав на землю, після чого знаходячись у положенні стоячи над ОСОБА_4 , який перебував у положенні лежачі на землі, правою ногою у взутті ОСОБА_6 хаотично наніс ОСОБА_4 не більше 7 ударів по тулубу, спині та різні частини голови ОСОБА_4 , спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді синця нерівної округлої форми в ділянці лівої скроні, поверхневого садна з синцем навколо в ділянці зовнішнього кута нижнього повіка правого ока, садна продовгуватої форми на шкірі спинки носу, поверхневих саднень в лобній ділянці голови в центрі, на шкірі підборіддя, та верхньої третини шиї по передній поверхні, садна продовгуватої форми уривчастого характеру в ділянці нижньо-зовнішнього кута правої лопатки, та як кожне окремо так і в своїй сукупності відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Підстава: «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом M3 України від 17 січня 1995 року № 6 пункт 2.3.2, підпункт б, пункт 2.3.5, що підтверджується висновком експерта №46 "Е" від 70 від 29.06.2024 року.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину свою в скоєних кримінальних правопорушеннях визнав повністю, однак від надання показів відмовився. Пояснив, шо все викладене в обвинувальному акті відповідає дійсності і кримінальні правопорушення вчинені ним саме за таких обставин, як зазначено в обвинувальному акті. В скоєному щиро кається, просить суд суворо його не карати. Цивільний позов потерпілого визнає в повному обсязі.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 суду пояснив, що приблизно один рік тому, він працював оператором АЗС «WOG». Коли ОСОБА_6 приїхав заправити автівку, він сказав щоб на 4-колонку поставили дизель, а ОСОБА_6 замість цього залили бензин. Через три дні ОСОБА_6 зателефонував на «гарячу лінію» і повідомив що автомобіль вийшов з ладу. Компанія «WOG» пропонувала йому відшкодувати збитки. Приблизно через чотири місяці ОСОБА_6 приїхав до нього та наказав віддавати йому кожного місяця по п'ять тисяч гривень. В той день, а саме 25.06.2024 року приблизно о 20 годині він перебував на роботі на АЗС «WOG». На заправку заїхав автомобіль - «Жигулі» зеленого кольору. Вийшов з-за керма ОСОБА_6 і запитав у нього: «Де мої кошти?». Він відповів ОСОБА_6 , що цим займається компанія. Тоді ОСОБА_6 підвів його до автомобіля і почав пхати його в салон. Він намагався чинити опір, однак ОСОБА_6 вдарив його в живіт і запхав в автомобіль. Потім ОСОБА_6 сів за кермо і поїхав. Не доїжджаючи до м.П'ятихатки, ОСОБА_6 зупинив автомобіль і разом із своїм другом почали бити його, поки він не пообіцяв їм, що знайде кошти. Після цього ОСОБА_6 ще декілька раз вдарив його. Всього йому було нанесено приблизно 20 ударів. Коли він повернувся на АЗС, працівниці АЗС вже викликали керуючу та працівників поліції.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_6 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених в обвинувальному акті та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, суд вважає можливим, відповідно до положень ст.349 КПК України, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, проти чого не заперечують прокурор, обвинувачений та потерпілий, правильно розуміючи зміст даних обставин і в них немає сумнівів у добровільності їх позиції.
Учасникам процесу роз'яснено, що в такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
За таких обставин суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_6 доведеною, а його дії в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.1ст.125 КК України за ознаками: незаконне викрадення людини, з корисливих мотивів; умисне спричинення легких тілесних ушкоджень, кваліфіковані правильно.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує ступінь суспільної небезпеки скоєних обвинуваченим кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до проступку та нетяжкого злочину, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем служби характеризувався незадовільно, але в скоєному щиро розкаявся.
До обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_6 , суд відносить визнання своєї вини, щире каяття в скоєному.
До обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_6 , суд відносить скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи тяжкість скоєного ОСОБА_6 , особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обставини, які обтяжують його покарання, суд вважає, що виправлення ОСОБА_6 можливе без ізоляції його від суспільства, застосувавши до обвинуваченого положення ст.75 КК України.
Вирішуючи питання щодо цивільного позову потерпілого, суд приходить до наступного.
Так, потерпілим ОСОБА_4 заявлено цивільний позов про відшкодування майнової та моральної шкоди. Під час розгляду справи потерпілий підтримав заявлені вимоги і просить їх задовольнити.
В процесі розгляду справи обвинувачений позовні вимоги потерпілого визнав, не заперечує щодо задоволення позову.
Відповідно до ч.5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
У відповідності до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У відповідності до ст.1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю,відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Враховуючи викладені обставини, з урахуванням позиції обвинуваченого, який позовні вимоги визнав в повному обсязі, суд вважає позов потерпілого ОСОБА_4 таким, що підлягає задоволенню.
Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст. 367, 368,373 КПК України суд, -
ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.146 КК України та призначити покарання:
-за ч.1 ст.125 КК України у виді 200 годин громадських робіт;
-за ч.2 ст.146 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_6 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 від відбування призначеного йому покарання звільнити з випробуванням, з іспитовим строком на 3 (три) роки.
У відповідності до ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_6 обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином 100000 гривень, в рахунок відшкодування моральної шкоди - 150000 грн., а всього стягнути 250000 (двісті п'ятдесят тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати, понесені на проведення експертизи в сумі 3029 (три тисячі двадцять дев'ять) гривень 12 коп.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 28.06.2024 року на мобільний телефон марки Fly FF236 Blak, в пластиковому корпусі.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 02.07.2024 року на мобільний телефон марки «Xiaomi Tehhnology».
Речові докази по кримінальному провадженню - мобільний телефон марки Fly FF236 Blak, в пластиковому корпусі (а.с.109-110), мобільний телефон марки «Xiaomi Tehhnology» (а.с.134-135), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 НОМЕР_6 державний номерний знак НОМЕР_3 , поліс № НОМЕР_7 , європротокол, заява про приєднання до договору (а.с.125-126, 127) - повернути ОСОБА_6 .
Речові докази по кримінальному провадженню - змиви з дверей, ручок автомобіля ВАЗ державний номерний знак НОМЕР_3 , з водійського керма та з ручки важеля перемикання швидкостей (а.с.106-108, 125-127, 136-138), - знищити.
Речові докази по кримінальному провадженню, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження (а.с.105, 123-124), - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений з урахуванням положень ч.2 ст.394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя П?ятихатського районного суду
Дніпропетровської області ОСОБА_9