Справа № 171/1375/24
Номер провадження 2/184/1033/24
05 грудня 2024 рокум. Покров
Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Томаша В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Попівніч Н.І.,
розглянувши у м. Покров цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник заявника: ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -
Позивач звернувся до Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області із вищевказаним позовом та просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти у розмірі заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати звернення до суду до досягнення останньою двадцяти трьох років, або припинення навчання. Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що Відповідач являється батьком позивачки. Він перебував у шлюбі з її матір'ю ОСОБА_4 . Позивачка проживає разом з матір'ю та знаходиться на повному її забезпеченні, відповідач проживає окремо за іншою адресою. Після закінчення школи позивачка вирішила вступити до Криворізького національного університету, на денну форму навчання, на платну основу, де і продовжує навчання. Через навчання ОСОБА_1 не може працювати та утримувати себе фінансово, а тому потребує матеріальної допомоги. Наведене стало підставою для звернення до суду із даним позовом.
Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій зазначив, що згоден з позовом частково та має можливість сплачувати аліменти, але не частину, як просить позивач, а 1/8 частину заробітку та доходів кожного місяця, оскільки є інвалідом, в зв'язку з чим, потребує додаткових затрат. Просить розглянути справу за його відсутності.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Як слідує з позовної заяви та встановлено в судовому засіданні, батьком ОСОБА_1 є відповідач по справі, ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження.
Згідно довідки № 01/33-86 від 12 квітня 2024 року, встановлено, що ОСОБА_1 є студенткою Криворізького національного університету, денної форми навчання, навчається на платній основі.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла повноліття.
Через навчання ОСОБА_1 не може працювати та утримувати себе фінансово, а тому потребує матеріальної допомоги.
Згідно з ч.2 ст.27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до положень ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою ст.157 цього Кодексу.
Правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 Сімейного кодексу України.
Згідно приписів ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Із аналізу положень зазначеної норми права вбачається, що обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують вчитися виникає лише при наявності в сукупності таких юридичних фактів: досягнення дитиною 18 років, але не більше 23 років; продовження навчання; потреба у матеріальній допомозі у зв'язку із навчанням; наявність можливості у батьків надавати допомогу.
При цьому суд враховує, що, особи, які досягли 18 років є повнолітніми, отримують повну дієздатність і можуть самостійно піклуватися про себе, якщо це потрібно. Тому законодавець і передбачив, з одного боку, обов'язок батьків утримувати повнолітніх сина або доньку, які продовжують навчання, оскільки, це дозволить їм отримати освіту, але передбачив, що такий обов'язок виникає лише тоді, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу, так як було б нерозумним ставити в скрутне матеріальне становище одну повнолітню людину в цілях утримання іншої повнолітньої працездатної людини.
Відповідно до ч.1 ст.200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 цього Кодексу.
Як вбачається із ч.1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Також, суд враховує положення постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі, наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Зазначена правова позиція висловлена у Постановах Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі №225/1447/16-ц та від 17 квітня 2019 року у справі №644/3610/16-ц.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Сімейний кодекс України виходить із принципів рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину чи доньці, які продовжують навчання, зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх син (дочка).
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Разом з тим, судом при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу та проживання за місцем його знаходження (Постанова Верховного Суду України від 24.02.2016 року у справі №6-1296цс15).
Аналогічна правова позиція висвітлена в Постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі №761/10510/17.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі №748/2340/17 зроблено висновок по застосуванню ст.199 СК України, який полягає в тому, що «обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв'язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину)».
Відтак з системного аналізу вказаних норм слідує, що під час розгляду справ за позовом про стягнення аліментів на повнолітніх дітей, які продовжують навчання, підлягають доказуванню та встановленню обставини, зокрема, потреба повнолітньої дитини в матеріальній допомозі у зв'язку з продовженням навчання та наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Також, суд при вирішенні питання щодо розміру аліментів, приймає до уваги те, що позивач до суду не надала будь-яких належних та допустимих доказів на обґрунтування позову щодо стягнення з відповідача аліментів, а саме в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку або доходу.
Окрім цього, суд при вирішенні питання щодо розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, приймає до уваги те, що відповідач визнав позов позивача частково, а саме у розмірі 1/8 частини, оскільки є інвалідом у зв'язку з чим потребує постійного лікування .
Отже, суд встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, оцінивши докази у їх сукупності, дійшов до висновку про те, що повнолітня донька відповідача, яка навчається у навчальному закладі на денній формі навчання, не працює та не має інших доходів, які б були достатніми для належного забезпечення її навчання та побуту, а тому стягнення аліментів з батька на її утримання є необхідним, при цьому обов'язок з утримання дитини покладається на обох батьків, у зв'язку з чим, суд вважає необхідним стягувати з відповідача на користь позивача аліменти , яка продовжує навчання, у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку або доходу щомісячно, починаючи з дня звернення до суду з позовом, тобто з 05.06.2024 і до закінчення або припинення нею навчання, але не більше ніж до досягнення 23-річного віку.
З огляду на те, що позивач звільнена від сплати судових витрат при подачі позову про стягнення аліментів, а також враховуючи те, що відповідач не звільняється від сплати судового збору як інвалід 3 групи, а тому суд вважає що судові витрати у виді судового збору необхідно стягнути з відповідача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 141, 264-265, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , представник заявника: ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на користь доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Апостолове, Апостолівського району, Дніпропетровської області, ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , яка продовжує навчання, на період навчання у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дати звернення до суду, а саме з 05.06.2024 року і до закінчення або припинення нею навчання, але не більше ніж до досягнення 23-річного віку.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 в дохід держави (Отримувач коштів: ГУК ум.Київі/м.Київ/22030106; Кодотримувача (ЄДРПОУ)37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок: № UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повний текст рішення складено 05.12.2024р.
Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш