Справа № 204/9300/24
Провадження № 3/204/3249/24
02 грудня 2024 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Приваліхіна А.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що мешкає у буд. АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, -
24 вересня 2024 року до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшла справа про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 вересня 2024 року справу передано у моє провадження.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 125904 від 09 вересня 2024 року зазначено, що 06 вересня 2024 року о 19 годині 43 хвилин у м. Дніпрі на вул. В.Антоновича, 87, в районі ЛЕП 24, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем BMW X4, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на регульованому перехресті з вул. Робоча, повертаючи ліворуч, не надала перевагу автомобілю Daewoo Lanos, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напрямку на зелений сигнал світлофора та скоїла з ним зіткнення. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 16.6 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
23 жовтня 2024 року на адресу суду надійшло клопотання адвоката Доманського В.П. (а. с. 23-25), з урахуванням заяви про виправлення (а. с. 22), про повернення адміністративного матеріалу для належного оформлення, зокрема з тих підстав, що протокол про адміністративне правопорушення від 09 вересня 2024 року складений відносно ОСОБА_1 не на спеціальному бланку, як того вимагають норми Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395.
У задоволенні клопотання про повернення адміністративного матеріалу для належного оформлення відмовлено зокрема з тих підстав, що аб. 2 п. 1 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, визначено, що за наявності технічної можливості протокол про адміністративне правопорушення складається в електронній формі з автоматичним присвоєнням йому відповідної серії та номера, який роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала. Пояснила, що вона виїхала на перехрестя з вул. Робоча на зелений сигнал світлофора, натомість, ОСОБА_2 перетинав дане перехрестя вже на забороняючий сигнал світлофору. Вказала, що вона вважає, що саме інший учасник події є винним у даній дорожньо-транспортній пригоді, тому, власне з цих переконань, вона і викликала працівників поліції на місце дорожньо-транспортної пригоди.
У судовому засіданні адвокат Доманський В.П. прохав суд провадження у справі закрити, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу та події адміністративного провадження. Обґрунтування надав аналогічні поясненням ОСОБА_1 . Зауважив, що його довірителька рухалася на зелений сигнал світлофору, а тому інший учасник події не міг рухатися також на дозволений сигнал світлофору, через що мав надати дорогу ОСОБА_1 , натомість цього не зробив.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення учасників справи, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, доходжу наступних висновків.
Згідно з вимогами ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Нормами ст. ст. 245, 280 КУпАП визначено, що під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 КУпАП, адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
При цьому, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є наявність причинно-наслідкового зв'язку між порушенням правил дорожнього руху та настанням дорожньо-транспортної пригоди.
У п. 26 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.
Згідно з пунктом 16.6 Правил дорожнього руху, повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.
При цьому, суд зазначає, що вимогами п. 16.1 ПДР визначено, що перехрестя, де черговість проїзду визначається сигналами світлофора чи регулювальника, вважається регульованим, тому на такому перехресті знаки пріоритету не діють.
В той же час, приписами п. 16.5 ПДР визначено, що у разі подання сигналу регулювальником або ввімкнення сигналу світлофора, що дозволяє рух, водій зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що завершують рух через перехрестя, а також пішоходам, які закінчують перехід.
Більш того, пунктом 10.11 ПДР визначено, що - у разі коли траєкторії руху транспортних засобів перетинаються, а черговість проїзду не обумовлена цими Правилами, дати дорогу повинен водій, до якого транспортний засіб наближається з правого боку.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що водій ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом Daewoo Lanos, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , перебуваючи на перехресті вул. Робочої з вул. В. Антоновича, закінчував маневр (проїзд даного перехрестя), а водійка ОСОБА_1 , яка керувала транспортним засобом BMW X4, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , повертаючи ліворуч на зелений знак світлофора, маючи перешкоду праворуч, тільки на нього виїжджала, повинна була дати дорогу транспортному засобу Daewoo Lanos, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 та можливість останньому завершити маневр.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши фактичні обставини справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, що передбачено ст. 124 КУпАП, доведена та повністю підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: обставинами, що зазначені у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕПР1 № 125904 від 09 вересня 2024 року; схемою місця ДТП від 06 вересня 2024 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 06 вересня 2024 року.
Зазначені докази є належними, допустимими, чіткими та достатніми, узгоджуються між собою та доповнюють один одного, що відповідає стандарту доказування «поза розумним сумнівом», про що зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», та можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту», про що ЄСПЛ вказав у своєму рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України».
При призначенні адміністративного стягнення, враховую характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, ступінь вини правопорушника, обставини, які пом'якшують покарання та які обтяжують покарання, його майновий стан та інші вимоги ст. ст. 33-35 КУпАП.
Обставин, що пом'якшують покарання, не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.
При накладенні стягнення, керуючись ст. 33 КУпАП, вважаю, що обставини правопорушення і його наслідки вказують на те, що стягнення на правопорушницю повинно бути накладене у виді штрафу на користь держави, яке відповідно до ст. 23 КУпАП, буде достатньою мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушниці, в дусі додержання Законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню нових правопорушень, як самою правопорушницею, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 33-36, 40-1, 124, 283-285 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу на користь Держави у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає суму у 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим, протягом 10 днів зо дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити правопорушниці, що у випадку несплати накладеного на неї штрафу у передбачений законом строк, до неї може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Суддя А.І. Приваліхіна