справа № 208/10555/24
№ провадження 1-кс/208/2590/24
Іменем України
22 листопада 2024 р. м. Кам'янське
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області ОСОБА_6 погоджене з прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Донецької обласної прокуратури ОСОБА_7 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Олександрія, Кіровоградської області, українця, громадянина України, маючого середньою спеціальну освіту, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -
Слідчий звернувся до суду із клопотанням погоджене з прокурором про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчинені тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, про що в ході досудового розслідування зібрані достатні наявні докази. У органу досудового розслідування є підстави вважати, що ОСОБА_5 , може переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню, експертів, на особу яка була залучена до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій, незаконно впливати на інших осіб які причетні до вказаного кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та продовжити вчиняти кримінальне правопорушення.
Таким чином встановлено, що у разі обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, неможливо запобігти спробам вчинити останнім вищезазначені дії, а саме ризики передбачені ст. 177 КПК України, а також неможливо забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків, оскільки підставами вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду є те, що наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечні, ніж покарання і процедура його відбування.
На протязі двох місяців досудового розслідування у кримінальному проваджені виконані всі можливі процесуальні дії.
Відповідно до вимог ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою повинно бути подано до суду стороною обвинувачення не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали.
Указаною статтею також закріплено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України, повинно містити виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
На теперішній час у сторони обвинувачення є об'єктивні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування у даному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, зокрема для виконання завдань кримінального провадження необхідно дослідити та зібрати об'єктивні данні для остаточного та беззаперечного доведення вини підозрюваного у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також встановити інших осіб, можливо постраждалих від його злочинних дій, та провести велику кількість процесуальних та з цією метою необхідно:
закінчити розсекречення матеріалів проведених негласних слідчих розшукових дій, зокрема клопотань, ухвал суду, протоколів складених за результатами проведення НСРД;
з урахуванням відомостей отриманих після розсекречення матеріалів НСРД повідомити ОСОБА_5 про зміну раніше повідомленої підозри у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 332 КК України;
провести судову експертизу відео-, звукозапису розмов підозрюваного ОСОБА_5 , які зафіксовані за допомогою спеціальних технічних засобів;
за наявності розглянути клопотання сторони захисту;
провести інші заходи, направлені на всебічне, повне і неупереджене дослідження всіх обставин кримінального провадження;
виконати вимоги, передбачені ст. 290 КПК України;
виконати вимоги, передбачені ст. 283 КПК України;
скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування;
виконати інші слідчі та процесуальні дії, які матимуть важливе значення для судового розгляду, ухвалення законного та вмотивованого рішення.
Завершення досудового розслідування без проведення вказаних процесуальних дій неможливо.
У зв'язку із зазначеним строк досудового розслідування по кримінальному провадженню постановою заступника керівника Донецької обласної прокуратури ОСОБА_9 продовжено до 28.12.2024.
Посилаючись на вказане, прокурор вважає, що відносно підозрюваного необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Прокурор підтримав в судовому засіданні клопотання слідчого щодо продовження відносно підозрюваного ОСОБА_5 , строку обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк досудового розслідування.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, просив застосувати домашній арешт або зменшити заставу до 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Підозрюваний ОСОБА_5 , в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, просив застосувати домашній арешт.
Слідчий суддя, вислухавши сторони, вивчивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
В судовому засідання встановлено, що 30.09.2024 відносно підозрюваного ОСОБА_5 слідчим суддею Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 26.11.2024, з визначенням розміру застави в розмірі 242240 грн., яку останній до теперішнього часу не вніс.
20.11.2024 р. строк досудового розслідування по кримінальному провадженню постановою заступника керівника Донецької обласної прокуратури ОСОБА_9 продовжено до 28.12.2024.
При обранні даного запобіжного заходу, слідчим суддею враховано, що заявлені ризики є реальними, та такими що знайшли своє підтвердження, а підозра є обґрунтованою зібраними доказами в ході досудового розслідування.
Таким чином, під час досудового розслідування встановлено реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_5 , у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню, експертів та особу, яка була залучена до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій, незаконно впливати на інших осіб, які причетні до вказаного кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та продовжити вчиняти кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання про продовження строку обраного запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує, обґрунтованість підозри ОСОБА_5 в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч. 3 ст. 332 КК України підтверджується наступними матеріалами зібраними в ході здійснення досудового розслідування:
заявою ОСОБА_10 від 01.08.2024 про вчинення кримінального правопорушення;
рапортами оперативних підрозділів;
протоколами допиту свідка ОСОБА_10 від 05.08.2024, 16.09.2024, 24.09.2024, який показав, що ОСОБА_5 запропонував йому за 10000 доларів США перетнути державний кордон України з Придністровською Молдавською Республікою, та в подальшому з цією метою вживав активних заходів щодо реалізації переправлення ОСОБА_10 через державний кордон України поза пунктами пропуску на виїзд з Придністровською Молдавською Республікою;
протоколом огляду від 08.08.2024, згідно якого було прослухано та складено стенограму аудіо файлу записаного 27.07.2024 року телефонної розмови абонентського номеру НОМЕР_1 , яким користується свідок ОСОБА_10 з абонентським номером НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_5 .
протоколом огляду від 10.09.2024, згідно якого оглянуто грошові кошти в сумі 4200 (чотири тисячі двісті) гривень, які необхідні для завдатку щодо переправлення останнього через державний кордон України до Придністровської Молдавської Республіки.
протоколом огляду від 16.09.2024, згідно якого оглянуто мобільний телефон свідка ОСОБА_10 , а саме листування в застосунку «WhatsApp» між свідком ОСОБА_10 та ОСОБА_5 , де міститься мова, щодо відправки завдатку еквівалентного 100 доларам США на банківську картку № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_5
протоколом про результати контролю за вчинення злочину від 10.09.2024, згідно якого зафіксована розмова та відеозапис направлення задатку в сумі 4200 грн., через термінал «Ibox» свідком ОСОБА_11 на банківську картку № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_5 , щодо переправлення останнього через державний кордон України до Придністровської Молдавської Республіки за грошову винагороду у сумі 10000 доларів США;
постановою від 16.09.2024 про використання заздалегідь ідентифікованих засобів під час проведення НСРД.
протоколом огляду від 17.09.2024, згідно якого оглянуті імітаційні грошові кошти в сумі 10000 доларів США купюрами по 100 доларів США у кількості 100 штук, залучені до провадження як ідентифіковані засоби;
протоколом огляду предмету від 16.09.2024, згідно якого оглянуто паперову квитанцію датовану 10.09.2024, щодо перерахування грошових коштів (завдатку) в сумі 4200 грн., на банківську картку № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_5
постановою про визнання речових доказів від 17.09.2024 року - квитанції, щодо перерахування грошових коштів (завдатку) в сумі 4200 грн., на банківську картку № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_5 постановою про уточнення анкетних даних від 20.09.2024.
протоколом огляду від 24.09.2024, згідно якого оглянуто грошові кошти в сумі 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень, які необхідні для оформлення документів, щодо переправлення останнього через державний кордон України до Придністровської Молдавської Республіки. протоколом огляду предмету від 25.09.2024, згідно якого оглянуто паперову квитанцію до платіжної інструкції, яка датована 24.09.2024, щодо перерахування грошових коштів в сумі 2500 грн., на банківську картку № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_5 , за оформлення документів, щодо переправлення останнього через державний кордон України до Придністровської Молдавської Республіки.
постановою про визнання речових доказів від 25.09.2024 року - квитанції щодо перерахування грошових коштів в сумі 2500 грн., на банківську картку № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_5 , за оформлення документів, щодо переправлення останнього через державний кордон України до Придністровської Молдавської Республіки.
протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПК України від 28.09.2024;
іншими матеріалами кримінального провадження, які в своїй сукупності, прямо, або опосередковано вказують на наявність у діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Підозрюваному та його захиснику належним чином було вручено клопотання про продовження строку досудового розслідування.
На даний час, органом досудового розслідування проводяться слідчі (розшукові) дії, спрямовані на отримання доказів, у зв'язку з чим для повного та неупередженого розслідування у кримінальному провадженні необхідно виконати наступне:
закінчити розсекречення матеріалів проведених негласних слідчих розшукових дій, зокрема клопотань, ухвал суду, протоколів складених за результатами проведення НСРД;
з урахуванням відомостей отриманих після розсекречення матеріалів НСРД повідомити ОСОБА_5 про зміну раніше повідомленої підозри у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 332 КК України;
провести судову експертизу відео-, звукозапису розмов підозрюваного ОСОБА_5 , які зафіксовані за допомогою спеціальних технічних засобів;
за наявності розглянути клопотання сторони захисту;
провести інші заходи, направлені на всебічне, повне і неупереджене дослідження всіх обставин кримінального провадження;
виконати вимоги, передбачені ст. 290 КПК України;
виконати вимоги, передбачені ст. 283 КПК України;
скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування;
виконати інші слідчі та процесуальні дії, які матимуть важливе значення для судового розгляду, ухвалення законного та вмотивованого рішення.
Проведення зазначених слідчих (розшукових) та процесуальних дій необхідно для забезпечення повноти та неупередженості досудового розслідування, а тому для їх проведення потребується додатковий час.
Зазначені матеріали матимуть істотне значення для досудового розслідування та судового розгляду.
Направлення обвинувального акту до суду без їх проведення недоцільно, оскільки це може негативно вплинути на всебічне, повне і неупереджене дослідження всіх обставин та подій за яких вчинено злочин.
Для проведення зазначених слідчих та процесуальних дій необхідний строк не менше двох місяців, оскільки лише після розсекречення значної кількості матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, можливо призначення судової експертизи відео-, звукозапису, яка триває не менше місяця.
Обставинами, що перешкоджали здійснити ці слідчі та процесуальні дії раніше є їхній значний обсяг, задіяння кількох уповноважених органів для їх здійснення, тривалий розгляд судами клопотань, поданих стороною обвинувачення, триває проведення судових експертиз, значний проміжок часу, який сплинув після передачі кримінального провадження за підслідністю до Олександрівського РВП ГУНП в Кіровоградській області (м. Олександрія) та неефективна діяльність останніх під час здійснення слідства у переданому їм кримінальному провадженні, що в свою чергу через фактично зайняту споглядальну позицію не призвела, до встановлення всіх обставин інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Особлива складність кримінального провадження зумовлена тяжкістю кримінального правопорушення, необхідністю здійснення великого об'єму проведення слідчих (розшукових) дій, необхідністю отримання значної кількості висновків судових експертиз, отриманням та опрацюванням великого об'єму документів, які мають значення для кримінального провадження.
При вирішенні вказаного питання судом приймалось до уваги те, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя, тяжкість можливих наслідків уникнення від слідства і серйозність пред'явленого обвинувачення, необхідність попередити тиск на свідків. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний та соціальний стан особи.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно вимог ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчинення особою правопорушення або втечу після його вчинення.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання неможливості виконання завдань кримінального провадження, передбачені ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так у рішенні ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (пункті 175) зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також див. рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, SeriesA, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).
При розгляді вказаного клопотання, слідчий суддя виходить з того, що в наявності обґрунтована підозра про вчинення ОСОБА_5 , злочину передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, та на даній стадії слідчий суддя не надає оцінку доказам щодо їх достатності та допустимості.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому слідчий суддя керується практикою ЄСПЛ, а саме тим, що оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії), § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови) § 58).
Рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Як відображено у рішеннях ЄСПЛ, аргументи на користь і проти звільнення не можуть бути «загальними та абстрактними» (Boicenco v. Moldova (Бойченко проти Молдови) § 142; Khudoyorov v. Russia (Худойоров проти Росії), § 173), але повинні стосуватись специфічних фактів і особистих обставин заявника, які виправдовують його тримання під вартою Aleksanyan v. Russia (Алексанян проти Россії), § 179).
А тому в ході розгляду клопотання, встановлено його обґрунтованість та наявність заявлених ризиків, що пов'язано з характеризуючими даними підозрюваного, складу кримінального правопорушення в межах якого йому пред'явлено підозру, тяжкість можливого покарання у разі доведення винуватості ОСОБА_5 , відсутність стійких соціальних зв'язків, джерела доходу.
Ч.3 ст.197 КПК України передбачає, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого підчас досудового розслідування неповинен перевищувати: 1) шести місяців-у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_5 , необхідно продовжити обраний найсуворіший запобіжний захід, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов'язків.
Лише обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, у тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень.
Застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт, будуть недостатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як виходячи зі змісту ст. ст. 179-182 КПК України, вони не позбавляють у повній мірі підозрюваного можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії.
Згідно з п. 36 Рішення Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко при проти України», суворість покарання , яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду.
Окрім цього, відповідно до вимог ч. 4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
Так, з урахуванням того, що розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину також те, що злочин вчинений без застосуванням насильства або погрозою його застосування, суд вбачає підстави для продовження визначеної застави.
У двомісячний строк завершити досудове розслідування неможливо внаслідок особливої складності вказаного кримінального провадження, оскільки для досягнення його завдань необхідно виконати перелічені слідчі та процесуальні дії, які матимуть важливе значення для судового розгляду, ухвалення законного та вмотивованого рішення, а тому клопотання є обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.176-179, 184, 186, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області ОСОБА_6 погоджене з прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Донецької обласної прокуратури ОСОБА_7 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, задовольнити.
Продовжити у рамках кримінального провадження № 12024050000000514 від 01.08.2024 за ч. 3 ст. 332 КК України, до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Олександрія, Кіровоградської області, українця, громадянина України, маючого середньою спеціальну освіту, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 28 грудня 2024 року, включно.
Відповідно до норм ч. 5 ст. 182, ч. 4 ст. 183 КПК України, визначити розмір застави в розмірі 242 240,00 гривень. У разі внесення застави на депозитний рахунок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, вважати, що до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді застави та покласти на нього наступні зобов'язання, які він повинен буде виконувати строком до 28 грудня 2024 року:
прибувати до слідчого, прокурора, суду із встановленою періодичністю;
не відлучатися із населеного пункту, де він фактично мешкає АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або місця роботи;
утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_10 ;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1