Справа № 172/1606/24
Провадження № 2/172/167/19
про відмову у відкритті провадження у справі
06.12.2024 року суддя Васильківського районного суду Дніпропетровської області Битяк І.Г., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні неповнолітньої дитини та самостійному її вихованні, заінтересована особа: ОСОБА_2 , -
До суду надійшла вищевказана заява, в якій ОСОБА_1 просить суд встановити факт перебування на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_3 та самостійного виховання дитини. Вказує, що встановлення цього факту необхідне для захисту прав та інтересів неповнолітньої дитини та для отримання відстрочки від мобілізації відповідно до вимог, які встановлені законодавством України. Звернувся з заявою в порядку окремого провадження.
Заявник посилається на те, що вони з ОСОБА_2 є батьками неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Із 2022 року він з сином проживає по АДРЕСА_1 , за якою кожен з них зареєстровнаий. Дитина знаходиться на повному його утриманні та забезпеченні.
Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 12.07.2024 року визначене місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою його проживання.
Метою встановлення факту, що має юридичне значення, заявник зазначив необхідність отримання відстрочки від мобілізації.
Ознайомившись з матеріалами поданої заяви, приходжу до такого.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22 виснувала, що справа про участь одного з батьків у вихованні дитини підлягає розгляду в порядку позовного провадження з обов'язковим залученням органу опіки та піклування.
Доведення факту одноосібного виховання дитини батьком пов'язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати не виконує своїх батьківських обов'язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов'язків (у тому числі умисного) та, безумовно, впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.
Такий факт одноосібного виховання дитини одним із батьків не може встановлюватись у безспірному порядку або за домовленістю батьків дитини, або на підставі судового рішення, ухваленого за правилами окремого провадження, оскільки в такому питанні завжди існуватиме загроза порушення принципу дотримання найкращих інтересів дитини.
Оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов'язків щодо виховання дитини, а визначена частиною 1 статті 15 Сімейного кодексу України невідчужуваність сімейних обов'язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов'язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що становить предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов'язків з виховання дитини.
З урахуванням закріпленого в сімейному законодавстві принципу невідчужуваності сімейних обов'язків, неможливості відмови від них, у тому числі від обов'язків виховання дитини, питання щодо самостійного (одноосібного) виховання та утримання батьком неповнолітньої дитини не може з'ясовуватися безвідносно до дій другого з батьків та підлягає вирішенню у межах спору про право між батьками дитини в позовному провадженні.
Як визначено частиною 4 статті 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що в даному випадку наявний спір про право, а тому заява не підлягає розгляду в окремому провадженні, а заявнику слід звернутися до суду в порядку позовного провадження згідно з нормами ЦПК України.
Керуючись ч.4 ст. 315 ЦПК України, суд,-
Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні неповнолітньої дитини та самостійного її виховання, заінтересована особа: ОСОБА_2 .
Роз'яснити заявнику, що він має право подати позов на загальних підставах.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І.Г. Битяк