Справа № 2-1476/05
(2-зз/199/41/24)
28.11.2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Якименко Л.Г.
за участю секретаря Попружко Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, -
До Амур-Нижньодніпровського районного суду звернулася ОСОБА_1 із заявою про скасування заходів забезпечення позову, застосованих відповідно до ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21.02.2005 року у цивільній справі №2-1476/05.
В обґрунтуванні вказаної заяви зазначив, що у провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська перебувала цивільна справа №2-1476/05 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів.
У порядку забезпечення позову ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду від 21.02.2005 року накладено заборону на відчуження майна на суму 3100,00 грн., що належить на праві власності ОСОБА_3 . На виконання вказаної ухвали суду в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна були зареєстровані обтяження, а саме:
-арешт за реєстраційним №17286414 від 02.03.2005 року, накладений на підставі ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська б/н від 21.02.2005 року;
-арешт за реєстровим №2191929 від 16.07.2005 року, накладений Амур-Нижньодніпровським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції на підставі постанови серії АЕ №996173 від 04.04.2005 року.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.06.2005 року було частково задоволено позовні вимоги та стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суми у розмірі 300 гривень та понесені витрати по справі - 51 гривню, а всього 351 гривню.
Відповідно до виконавчого листа від 10.06.2005 №2-1476/05, виданого Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська, із пенсії ОСОБА_3 з 01.12.2005 року по 31.03.2006 року відбувалося відрахування боргу у розмірі 351,00 грн. на користь ОСОБА_2 . Сума відрахувань не перевищила 20%, що передбачено статтею 50 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
01.04.2006 року рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.06.2005 року по справі №2-1476/05 виконане боржником у повному обсязі, що підтверджується відповіддю Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 20.11.2024 року за вих. №0400-010406-8/230643.
Крім цього, згідно із даними АСВП відкриті виконавчі провадження відносно ОСОБА_3 - відсутні.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.
Після смерті ОСОБА_3 заявниця звернулася до Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину, оскільки арешти на нерухоме майно не скасовані.
Постановою державного нотаріуса Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори від 02.11.2024 року ОСОБА_4 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із наявністю зареєстрованих у Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень вищезазначених арештів.
У зв'язку із вищевикладеним, ОСОБА_4 просила суд скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду від 21.02.2005 року по справі №2-1476/05, відповідно до якої накладено заборону на відчуження майна на суму 3100,00 грн., що належить на праві власності ОСОБА_3 .
У судове засідання сторони не з'явилися, їх неявка не перешкоджає розгляду даної заяви.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши заяву та матеріали справи, суд вважає, що вказана заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що у провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська перебувала цивільна справа №2-1476/05 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів.
У порядку забезпечення позову ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду від 21.02.2005 року накладено заборону на відчуження майна на суму 3100,00 грн., що належить на праві власності ОСОБА_3 .
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.06.2005 року було частково задоволено позовні вимоги та стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суми у розмірі 300 гривень та понесені витрати по справі - 51 гривню, а всього 351 гривню.
01.04.2006 року рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.06.2005 року по справі №2-1476/05 виконане боржником у повному обсязі, що підтверджується відповіддю Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 20.11.2024 року за вих. №0400-010406-8/230643.
Згідно із даними АСВП відкриті виконавчі провадження відносно ОСОБА_3 - відсутні.
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 30.03.2022 року, серія НОМЕР_1 .
За життя ОСОБА_3 склала заповіт від 13.11.2012 року, посвідчений державним нотаріусом Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори Писарєвою Н.С., відповідно до якого заповідала ОСОБА_4 усе належне їй майно, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті, і на що вона за законом матиме право.
Однак, постановою державного нотаріуса Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори від 02.11.2024 року ОСОБА_4 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із наявністю зареєстрованих у Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень вищезазначених арештів.
Згідно ч. 1 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Частиною першою ст. 1297 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 158 ЦПК України за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.
Відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" роз'яснено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд, при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Таким чином, заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов'язує можливість застосування таких заходів.
Враховуючи те, що на час розгляду заяви відсутні підстави для подальшого існування заходів забезпечення позову, які були застосовані на підставі ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду від 21.02.2005 року за клопотанням ОСОБА_4 по справі №2-1476/05 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, встановлені заходи забезпечення позову порушують права заявника ОСОБА_4 як спадкоємиці, яка позбавлена можливості реалізувати своє право на спадщину, що залишилися після смерті ОСОБА_3 , суд вважає заяву про скасування заходів забезпечення позову обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 158, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, - задовольнити.
Скасувати заходи забезпечення позову по вказаній цивільній справі, вжиті ухвалою судді від 21.02.2005 року по цивільній справі №2-1476/05 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, та скасувати заборону на відчуження майна на суму 3100,00 грн., що належить на праві власності ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Л.Г. Якименко