Справа №523/19503/24
Провадження №1-кп/523/1639/24
про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
(повний текст)
28 листопада 2024 року м. Одеса
Суворовський районний суд міста Одеси у складі
головуючого - судді ОСОБА_1
судді ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_4
прокурора Донецької обласної прокуратури - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду (у тому числі в режимі відеоконференції) клопотання прокурора ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в межах розгляду обвинувального акту від 22.11.2024 року та доданих до нього документів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024050000002445 від 07.08.2024 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Курахове Мар'їнського району Донецької області громадянина України, із неповною середньо-спеціальною освітою, офіційно неодруженого і непрацевлаштованого, маючого на утриманні малолітню доньку 2016 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , до затримання тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України,-
На розгляд Суворовського районного суду м. Одеси 25.11.2024 року із Донецької обласної прокуратури надійшли означений обвинувальний акт й додані до нього документи у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.
Ухвалою Колегії суддів від 28.11.2024 року призначено підготовче судове засідання з розгляду означеного обвинувального акта й доданих до нього документів, у зв'язку зі спливом строку тримання обвинуваченого під вартою.
Разом із обвинувальним актом, прокурором ОСОБА_5 подано до суду письмове клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , мотивуючи його тим, що строк застосування запобіжного заходу спливає; у разі непродовження такого строку останній буде в змозі знищити (видалити дистанційно з іншого пристрою відомості листування), сховати та спотворити речі, які мають істотне значення для становлення істини у кримінальному провадженні; також зможе незаконно впливати на експерта, який ще не був допитаний у судовому засіданні; перебуваючи на волі, вказаний обвинувачений фактично матиме можливість безконтрольно спілкуватись з представником іноземної організації ФСБ рф, що об'єктивно може зашкодити встановленню істини у цьому провадженні, оскільки останній причетний до його вчинення; перебування обвинуваченого на волі за місцем свого проживання у м. Одесі, де на теперішній час розміщуються підрозділи Збройних Сил України та інші утворені відповідно до законів України військові формування, може створити передумови для продовження вчинення ним протиправної діяльності та нового кримінального правопорушення; що в сукупності свідчить про те, що ризики, передбачені ст.177 КПК України (зокрема, переховування від суду, знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на експерта, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинення іншого кримінального правопорушення) на сьогоднішній час існують та не зменшились.
Заслухавши прокурора ОСОБА_5 на підтримку внесеного нею клопотання, з'ясувавши думку обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_6 , які не заперечували проти задоволення клопотання прокурора, дослідивши означене клопотання прокурора та обвинувальний акт з доданими до нього документами, Колегія суддів дійшла наступних висновків.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.10.2024 року відносно обвинуваченого ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 30.11.2024 року.
Частиною 3 ст.315 КПК України регламентовано, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до ст.177 означеного Кодексу, метою застосування запобіжного заходу, наряду з іншим, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжувати злочинну діяльність.
З огляду на ст.178 вказаного Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Пунктом 4 ч.2 ст.183 зазначеного Кодексу регламентовано, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
На підставі ч.6 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).
Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_7 висунуте обвинувачення у скоєнні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, за кваліфікуючими ознаками: державна зрада, тобто діяння, умисно вчинені громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, інформаційній безпеці України: надання представникам іноземної організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану.
Як слідує з обвинувального акта та матеріалів судового провадження, не зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_7 раніше не судимий; на обліку в КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов'нськ» не перебуває; зі слів - страждає на хронічний бронхіт та астму; за місцем тимчасового мешкання в м. Одесі характеризується позитивно; останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, що мало місце в умовах воєнного стану в державі і збройної агресії рф проти України; неодружений та офіційно непрацевлаштований; не забезпечений місцем реєстрації на території м. Одеса (зі слів - орендував житло), сукупність чого свідчить про відсутність у обвинуваченого ОСОБА_7 легальних джерел доходів та належного рівня соціальних зв'язків.
Наведені обставини у контексті загрози призначення покарання в разі доведеності провини обвинуваченого ОСОБА_7 у цьому кримінальному провадженні у виді позбавлення волі строком від п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна, підтверджують актуальність передбачених ст.177 КПК України і зазначених у клопотанні прокурора ризиків, а також об'єктивно доводять існування ризиків можливого ухилення обвинуваченого від суду, знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на експерта, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинення іншого кримінального правопорушення, внаслідок чого, станом на теперішній час жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належне виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків в умовах воєнного стану, та запобігти означеним ризикам.
Між тим, викладені у розглядуваному клопотанні доводи прокурора ОСОБА_5 щодо незастосування до обвинуваченого ОСОБА_7 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави - судом до уваги не приймається, оскільки такі доводи суперечать положенням ч.3 ст. 183 КПК України, згідно яких суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цих Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Зазначена позиція суду цілком узгоджується з рішенням ЄСПЛ у справі «Доронін проти України» від 19 лютого 2009 року (п.63), за якою відповідно до вимог п.3 ст.5 Конвенції, при обранні чи продовженні застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, навіть у більш тяжких справах та при спробі обвинуваченого зникнути із одночасним супротивом працівникам правоохоронного органу при затриманні, національні суди мають розглядати можливість застосування тих чи інших альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою, а посилання при цьому головним чином на тяжкість обвинувачення, не уявляє собою «відповідної і достатньої» підстави.
Отже, приймаючи до уваги викладене та виходячи із визначених в обвинувальному акті обставин інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_7 кримінального правопорушення, його характер, суспільну небезпечність і наслідки кримінально-протиправних діянь, а також зважаючи на характеризуючі особу обвинуваченого дані, Колегія суддів доходить висновку про те, що на даному етапі провадження жоден із більш м'яких запобіжних заходів до зазначеного обвинуваченого не зможе забезпечити належне виконання ним процесуальних обов'язків в умовах воєнного стану та запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а відтак клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.
Одночасно, дотримуючись справедливого балансу між інтересами суспільства і правами обвинуваченого ОСОБА_7 на особисту свободу, враховуючи положення ст.ст.8-9, ч.4 ст.183 КПК України, зважаючи на характер і обставини інкримінованих підсудному діянь, його майновий і сімейний стан та наявність встановлених в судовому засіданні ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, Колегія суддів вважає за необхідне одночасно визначити обвинуваченому ОСОБА_7 альтернативний вид запобіжного заходу в цьому кримінальному провадженні, - заставу, у розмірі, визначеному п.3 ч.5 ст.182 означеного Кодексу, а саме 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст.26, 171, 176-178, 182-183, 314-315, 194, 331, 369-372, ч.2 ст.376, Главою 18 КПК України, Колегія суддів
Клопотання прокурора Донецької обласної прокуратури ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Продовжити застосування до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у скоєнні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Дніпровська установа виконання покарання №4», строком на 60 днів, тобто до 26.01.2025 року, включно.
Відповідно до ч.3 ст.183, ч.5 ст.182 КПК України, ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», визначити розмір застави, як альтернативного виду запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_7 обов'язків, передбачених ч.7 ст.42 КПК України, - у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_7 , що згідно зі ст.182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків, а застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), після чого обвинувачений звільняється з-під варти.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 наступні обов'язки: повідомити суд про своє місце проживання та прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися за межі регіону за місцем проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з громадянами рф та свідками у цьому кримінальному провадженні.
В силу ч.ч.8, 10 ст.182 КПК України, роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_7 , що у випадку звільнення з-під варти під заставу та якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору, а у разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ст.194 цього Кодексу.
Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та виконання покладених обов'язків у разі внесення застави, закінчується 26.01.2025 року.
Копії ухвали направити прокурору та начальникові ДУ «Дніпровська установа виконання покарання №4» для вручення під розписку обвинуваченому ОСОБА_7 , а також надати для відома іншим заінтересованим особам.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження в порядку ч.2 ст.392 КПК України.
Головуючий - суддя: ОСОБА_1
судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3