Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/3850/24
Номер провадження: 2/511/973/24
06 грудня 2024 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді: Ільяшук А. В.,
помічника судді Явдощук Р.В., який здійснює повноваження секретаря судового засідання за дорученням судді,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Роздільна Одеської області, цивільну справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної доньки, -
На адресу Роздільнянського районного суду Одеської області надійшов вищевказаний позов, згідно якого позивачка просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти у розмірі частини всіх видів заробітку, щомісячно, починяючи з дня пред'явлення позову на строк інвалідності.
Стислий виклад позиції позивачки.
ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження.
Відповідно до довідки МСЕК № 880510, позивачка є інвалідом ІІ групи та окрім державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, жодної матеріальної допомоги не має, а її рідна мати не працює, оскільки здійснює за нею догляд та отримує лише пенсію.
Водночас відповідач, який є рідним її батьком, жодної матеріальної допомоги не надає.
Стислий виклад позиції відповідача.
ОСОБА_2 вважається таким, що належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, але в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, відзив у встановлений судом строк не подав.
Разом з цим, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов'язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».
Заяви.
6 грудня 2024 року ОСОБА_1 подала до канцелярії суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити (а.с. 21).
Процесуальні дії у справі.
6 листопада 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін по справі (а.с. 15 - 16).
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 15 травня 2000 року зроблено відповідний запис за № 20, батьки: батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 4).
Згідно акту обстеження фактичного проживання сім'ї від 26 вересня 2024 року, ОСОБА_1 проживає разом зі своєю матір'ю ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуває її утриманні (а.с. 5).
Вказані обставини також підтверджуються довідкою Лиманського селищного голови Віктора Бакланова від 26 вересня 2024 року № 1367 (а.с. 6).
Згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 880510, ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи з дитинства (безстроково) (а.с. 7).
ОСОБА_1 з 1 березня 2024 року по 31 серпня 2024 року було призначено було допомогу в розмірі 2 361,00 гривень на місяць (а.с. 8).
Мати позивачки ОСОБА_4 отримує пенсію за віком, зокрема, за період з січня по вересень 2024 року нею отримано пенсію у загальному розмірі 24 115,00 гривень (а.с. 9).
В той самий час, статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, та норми права, які застосував суд, мотиви їх застосування.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
У відповідності до приписів частини 8 статті 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами, оскільки відповідачем у встановлений судом строк відзив на позов не подано.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно положень частин 2, 8, 9, 10 статті 7 СК України, сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Главою 16 «Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина та його виконання» СК України регламентовано підстави виникнення обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина та порядок його виконання.
Згідно зі статтею 198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Таким чином, СК України зобов'язує батьків утримувати своїх непрацездатних дітей з інвалідністю навіть якщо вони досягли повноліття.
Відповідно до правил статті 198 СК України батьки продовжують бути зобов'язаними утримувати свою дитину після досягнення нею повноліття за наявності у сукупності таких обставин: 1)дочка або син є непрацездатними.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» непрацездатними є особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані особами з інвалідністю, у тому числі дітьми з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до цього Закону. Отже законодавство виділяє три основні види непрацездатності: непрацездатність за віком та непрацездатність за станом здоров'я та непрацездатність у зв'язку із входженням особи до групи осіб, які мають право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника. Для наведеної норми важливою є непрацездатність повнолітньої дитини за станом здоров'я, тобто наявність у дитини статусу особи з інвалідністю. Особою з інвалідністю визнається особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист (ст. 1 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні"). Подібне визначення осіб з інвалідністю міститься і у Законі України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні". Для застосування правил статті 198 СКУ не має значення, яку групу інвалідності має дитина.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи з дитинства (безстроково).
За змістом положень статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Водночас відповідачем не надано суду доказів, заперечень щодо неможливості надавати таку допомогу.
Тлумачення статті 198, 200 СК України свідчить, що при встановленні тієї обставини, чи повнолітні непрацездатні дочка чи син потребують матеріальної допомоги, повинні враховуватися будь-які обставини, які свідчать про необхідність в матеріальній допомозі. При цьому, отримання повнолітнім непрацездатним сином, дочкою, доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчить, що вони не потребують матеріальної допомоги (постанова Верховного Суду від 12 вересня 2019 року у справі № 459/1381/18).
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 7 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» (Hunt v. Ukraine) (Заява № 31111/04) вказав на те, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (п. 54).
На підставі викладеного, надавши оцінку аргументам сторін, фактичним обставинам, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 4, 12, 81, 133, 137, 141, 200, 206, 247, 259, 263 - 265, 280 - 284, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної доньки - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , остання відома адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти у розмірі частини всіх видів заробітку, щомісячно, починяючи з дня пред'явлення позову, тобто з 9 жовтня 2024 року, на строк інвалідності.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , остання відома адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до статті 283 ЦПК України направити відповідачу копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення.
Учасники справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , остання відома адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя А. В. Ільяшук