Справа № 522/18429/24
Провадження № 1-кп/522/3360/24
03 грудня 2024 року місто Одеса
Приморський районний суд міста Одеси у складі:
Колегія суддів Приморського районного суду міста Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_4 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 22024160000000183, відомості про яке внесено 14.05.2024 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, працюючого директором ТОВ «К ШИПІНГ ГРУП», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
У провадження Приморського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22024160000000183, відомості про яке внесено 14.05.2024 року до Єдиного реєстру досудового розслідування, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України.
В судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження строку обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, без визначення застави, стосовно ОСОБА_7 , мотивуючи клопотання тим, що тяжкість злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_7 свідчить про ступінь суспільної небезпеки вчиненого діяння цією особою, дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, більш того, за вчинення вищевказаного злочину передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацію майна, що у сукупності свідчить про наявність реального ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, прокурор у клопотанні зазначає, що на теперішній час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились, а отже є підстави вважати, що перебуваючи на свободі, обвинувачений ОСОБА_7 може:
- переховуватися від суду, в тому числі і на території інших держав, що підтверджується тяжкістю покарання, яке передбачене санкцією статті, за якою йому пред'явлено обвинувачення; його зв'язком з представниками країни-агресора російською федерацією; проживанням в м. Одесі - прикордонному регіоні поблизу державного кордону України з Республікою Молдовою (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України);
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, які можуть викривати його злочинну діяльність, з метою зміни ними показань у ході судового розгляду кримінального провадження шляхом підкупу, застосування фізичної розправи, погроз, тощо (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України);
- продовжити вчиняти зазначене кримінальне правопорушення або вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується його зв'язком з представниками країни-агресора - російської федерації; мотивами неприйняття державності України, прихильності приєднання території України до російської федерації (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Також у клопотанні прокурор зазначає, що запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, неможливо, зважаючи на вище перелічені ризики. Крім того, зазначає, що відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ст. 111 КК України. Також вказує на те, що відповідно до ст. 183 КК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст. 111 КК України, а тому беручи до уваги те, що вказані обставини обґрунтовують неможливість запобігання зазначеним у клопотанні ризикам, які на даний час не зменшилися, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів та з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків, продовжити ОСОБА_7 обраний запобіжний захід.
Захисник обвинуваченого у підготовчому судовому засіданні зазначив, що приписами ч.6 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану у зв'язку з тим, що його підзахисний обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України до нього може бути застосовано тільки запобіжний захід у виді тримання під вартою та у цьому питанні Конституційним судом України було постановлено крапку, однак він вважає, що це суперечить нормам Конституції України та Конвенції з прав людини, а тому розгляд вказаного питання залишив на розсуд суду.
Обвинувачений у підготовчому судовому засіданні підтримав думку свого захисника.
Розглянувши клопотання прокурора, заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного.
ОСОБА_7 , органом досудового розслідування обвинувачується у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: надання іноземній державі, іноземній організації та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 10.05.2024 року ОСОБА_7 обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, який в подальшому ухвалами слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 03.07.2024 року та 30.08.2024 року. було продовжено та строк його дії закінчується 19.12.2024 року.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
За змістом ст.199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
На даному етапі судового розгляду суд не має можливості оцінити наявні у справі докази, оскільки вони ще не надавались суду.
Разом з цим, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання з позбавленням волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна, проти основ національної безпеки України.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою суду не надано та у судовому засіданні не встановлено.
З огляду на зазначене, ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які були враховані судом під час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме спроби: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується продовжують існувати, а тому прокурором доведена наявність всіх обставин, зазначених у п.1-3 ч.1 ст.194 КПК України.
Крім того, зважаючи на правову позицію, викладену в рішенні "Lavents v. Latvia", продовження строку тримання під вартою можна виправдати, коли є конкретні ознаки існування суспільної потреби, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають вимогу поваги права, передбаченого статтею 5 Конвенції, суд дійшов до висновку про доведеність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою.
Згідно із ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109-1142, 258-2585, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
На підставі викладеного суд, приходить до висновку про доцільність продовження строку обраного запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_7 під вартою, строком до 21 січня 2025 року.
З цих же підстав суд не визначає розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Керуючись вимогами ст.ст. 8, 9, 177, 178, 183, 194, 199, 315, 376 КПК України, колегія суддів,-
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 22024160000000183, відомості про яке внесено 14.05.2024 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно ОСОБА_7 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України - задовольнити.
Строк обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити до 31 січня 2025 року, включно, в ДУ «Одеська Виправна Колонія (№ 14)» (сектор для тримання осіб узятих під варту).
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою - в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали.
Головуючий суддя : ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_2
03.12.2024