536/341/24
2/532/415/2024
25 листопада 2024 р. м. Кобеляки
Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:
судді - Омельченко І.І.,
з участю секретаря судового засідання - Логвиненко А.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - адвокат Кириченко Г.В.,
відповідач - ОСОБА_2 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , орган опіки та піклування виконавчого комітету Пришибської сільської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
18 квітня 2024 року з Кременчуцького районного суду Полтавської області до Кобеляцького районного суду Полтавської області за підсудністю надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Позовна заява обґрунтована тим, що 14.11.2008 року виконавчим комітетом Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області було зареєстровано шлюб (актовий запис № 62) між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 . Від шлюбу мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 15.10.2012 року шлюб розірвано.
12.09.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Комсомольського міського управління юстиції у Полтавській області було зареєстровано шлюб (актовий запис № 329) між ОСОБА_9 та ОСОБА_2 . До реєстрації шлюбу, а саме з січня 2013 року, сторони вже проживали однією сім'єю як чоловік та жінка. Від шлюбу мають малолітню дитину - сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Син позивачки від попереднього шлюбу ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає однією сім'єю разом зі своєю матір'ю, вітчимом-відповідачем та братом ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Діти ОСОБА_8 та ОСОБА_10 перебували на утриманні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 протягом усього часу їх проживання однією сім'єю та перебування в зареєстрованому шлюбі.
У березні 2022 року відповідач був призваний на військову службу та на даний час перебуває на військовій службі. Перші місяці служби відповідач регулярно надсилав кошти на утримання дітей. Починаючи з серпня 2023 року, відповідач нерегулярно надає матеріальну допомогу на утримання спільного сина ОСОБА_10 та пасинка ОСОБА_8 , а розмір такого утримання є недостатнім для забезпечення дітей. Сторонам не вдалося добровільно вирішити спір з приводу розміру матеріального утримання дітей.
Батько дитини ОСОБА_8 - ОСОБА_4 , ОСОБА_3 (баба зі сторони батька дитини), ОСОБА_5 (дід зі сторони батька дитини) та ОСОБА_6 (баба зі сторони позивача) не можуть з поважних причин надавати належне утримання дитині ОСОБА_8 Повнолітніх братів та сестер він не має. Дід зі сторони позивача ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
ОСОБА_4 має трьох неповнолітніх дітей від іншого шлюбу, яких утримує, та має проблеми зі здоров'ям, у зв'язку з чим вимушений витрачати значні кошти на лікування. Баба ОСОБА_3 та дід ОСОБА_5 є пенсіонерами за віком, мають проблеми зі здоров'ям, часто хворіють та вимушені витрачати значні кошти з власної пенсії на лікування.
Позивачка не може надавати належне утримання сину ОСОБА_8 , оскільки з березня 2020 року за спільним рішенням з відповідачем не працює, займається вихованням двох синів. Таке рішення було прийняте сторонами з огляду на часті хвороби молодшої дитини ОСОБА_10 .
Баба ОСОБА_6 працює сторожем господарського відділення Горішньоплавнівського відокремленого підрозділу державної установи «Полтавський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров'я України», де отримує заробітну плату близько семи тисяч гривень на місяць. Її дохід невисокий, зважаючи на те, що він ледь перевищує встановлений мінімальний розмір заробітної плати. Крім того, вона має проблеми зі здоров'ям, витрачає значну частину свого доходу на лікування.
При визначенні розміру аліментів позивач враховує ту обставину, що відповідач має сина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , від попереднього шлюбу з ОСОБА_13 , аліменти на утримання якого в судовому порядку з нього не стягувалися, але відповідач добровільно надає матеріальну допомогу на сина.
Таким чином, позивач ОСОБА_1 прохала стягувати з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та неповнолітнього пасинка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/8 частки усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду та до повноліття дітей.
Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 19 березня 2024 року дану цивільну справу передано на розгляд до Кобеляцького районного суду Полтавської області за підсудністю (а.с.41).
Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 26 квітня 2024 року по даній справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження. Залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування виконавчого комітету Пришибської сільської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.53-55).
Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 11 липня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.112-113).
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кириченко Г.В. подала заяву про розгляд справи за їх відсутності. Позовні вимоги підтримують та прохають задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 подав заяву про визнання позову повністю. Справу розглянути в його відсутність.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_6 подала заяву про те, що вона визнає обставини, зазначені позивачем у позові, стосовно неї. Не заперечує проти ухвалення судом рішення про задоволення позову. Справу розглянути в її відсутність.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 подав заяву про те, що він визнає обставини, зазначені позивачем у позові, стосовно нього. Не заперечує проти ухвалення судом рішення про задоволення позову. Справу розглянути за його відсутності.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 подала заяву про те, що вона не заперечує проти ухвалення судом рішення про задоволення позову. Справу розглянути в її відсутність.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ІНФОРМАЦІЯ_1 подав заяву про розгляд справи без їх участі. Рішення приймати на розсуд суду з урахуванням наявних у справі матеріалів та чинного законодавства.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, органу опіки та піклування виконавчого комітету Пришибської сільської ради, сільський голова Пришибської сільської ради Городянко В.І. подала клопотання про розгляд справи без участі представника. Ухвалення рішення по предмету спору залишають на розсуд суду.
Суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню повністю.
Судом встановлено, що ОСОБА_14 є дочкою ОСОБА_6 та ОСОБА_11 (а.с.19).
14 листопада 2008 року виконкомом Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що зроблено актовий запис № 62 (а.с.17).
Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8).
Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 15.10.2012 року шлюб розірвано (а.с.16-зворот).
12 вересня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Комсомольського міського управління юстиції у Полтавській області зареєстровано шлюб між ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , про що зроблено актовий запис № 329 (а.с.7).
Від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.9).
При цьому, відповідач ОСОБА_2 має неповнолітнього сина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , від попереднього шлюбу з ОСОБА_13 (а.с.29).
З грудня 2019 року по теперішній час у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , проживає подружжя ОСОБА_2 (мобілізований в березні 2022 року) і ОСОБА_1 та їх діти ОСОБА_10 , ОСОБА_8 (а.с.10).
З 10 березня 2022 року та на даний час відповідач ОСОБА_2 перебуває на військовій службі (а.с.26).
У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що перші місяці служби відповідач регулярно надавав кошти на утримання спільного сина ОСОБА_10 та пасинка ОСОБА_8 , однак, починаючи з серпня 2023 року, він нерегулярно надає матеріальну допомогу на утримання дітей, а розмір такого утримання є недостатнім для їх забезпечення.
За спільним рішенням з відповідачем з 22 березня 2020 року ОСОБА_1 не працює, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 (а.с.13-15).
ОСОБА_1 не є фізичною особою-підприємцем, про що свідчить відсутність записів у Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.16).
З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 22.11.2023 року вбачається, що за період з І кварталу 2022 року по ІІІ квартал 2023 року інформація про доходи ОСОБА_1 відсутня (а.с.12).
Сторонами було прийняте рішення про те, що ОСОБА_1 буде займатися вихованням дітей з огляду на хвороби молодшого сина ОСОБА_10 (а.с.11).
Крім того, матір позивачки ОСОБА_6 працює сторожем господарського відділення Горішньоплавнівського відокремленого підрозділу державної установи «Полтавський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров'я України», проте її заробітна плата є невисокою, ледь перевищує встановлений мінімальний розмір заробітної плати, а тому не може надавати матеріальну допомогу на утримання онука ОСОБА_8 (а.с.21-22,169).
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_11 - батько позивачки (а.с.20).
Батько неповнолітнього ОСОБА_8 - ОСОБА_4 наразі перебувє в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_15 , від якого має трьох неповнолітніх синів ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , які перебувають на його утриманні (а.с.72-74).
ОСОБА_4 має проблеми зі здоров'ям, у зв'язку з чим вимушений витрачати значні кошти на лікування (а.с.75-78).
Батьками ОСОБА_4 є ОСОБА_19 та ОСОБА_5 (а.с.23).
22 лютого 1995 року ОСОБА_19 розірвала шлюб з ОСОБА_5 , про що відділом реєстрації актів громадянського стану Кілійського району Одеської області зроблено запис № 34 (а.с.24,166-167,196-198).
03 квітня 1996 року ОСОБА_19 уклала шлюб з ОСОБА_20 та змінила прізвище на « ОСОБА_21 », про що Вилківською міською Радою народних депутатів зроблено запис № 15 (а.с.25).
ОСОБА_3 є пенсіонеркою, перебуває на обліку в Ізмаїльському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за віком у невеликому розмірі, що підтверджується довідкою про доходи за період з жовтня 2022 року по вересень 2023 року № 9596585474831562 (а.с.26).
Також ОСОБА_3 отримує соціальні виплати згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 23.08.2024 року за період з І кварталу 2023 року по ІІ квартал 2024 року (а.с.189).
Тому ОСОБА_3 також не може надавати матеріальну допомогу на утримання онука ОСОБА_8 .
ОСОБА_5 є пенсіонером згідно віку. Місце проживання ОСОБА_5 ні позивачем, ні судом не встановлено (а.с.226), що свідчить про те, що він не підтримує стосунків з онуком ОСОБА_8 та не може надавати матеріальну допомогу на його утримання.
Згідно статті 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
Статтею 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Крім цього, ч. 5 ст. 183 СК України передбачено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
На підставі викладеного вище, враховуючи, що ОСОБА_2 проходить військову службу та на даний час неповнолітні діти ОСОБА_10 та ОСОБА_8 проживають разом з матір'ю ОСОБА_1 та знаходяться на її утриманні, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не взмозі надавати матеріальну допомогу на утримання онуків, з ОСОБА_2 слід стягувати аліменти в розмірі 1/8 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Згідно статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а тому стягнення аліментів слід проводити з дня подачі позову до суду - 08 лютого 2024 року.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, в разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Пунктом 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі, зокрема, в справах про стягнення аліментів.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.
Керуючись статтями 12, 141, 259, 263-265, 354-356 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - задовольнити повністю.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та неповнолітнього пасинка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/8 частки усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 08 лютого 2024 року і до досягнення дітьми повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Сторони:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 .
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя