Україна
15 листопада 2010 р. справа № 2а-22049/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Ушенка С. В.
при секретарі Кутафіній К.Ю.
за участю
представника позивача Сівченка А.В. (за довіреністю),
представника відповідача Альошиної Ю.І. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства „Дінікс-Компані” до Центрально-Міського Відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції про скасування Акту опису й арешту майна АА № 557808 від 10.09.2010р., -
Приватне підприємство „Дінікс-Компані” звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Центрально-Міського Відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції про скасування Акту опису й арешту майна АА № 557808 від 10.09.2010р.
В обгрунтування позову позивач зазначив, що 10 вересня 2010 року державним виконавцем Альошиною Ю.І. складено Акт опису й арешту № 557808, яке належить позивачу. Загальна вартість описаного і арештованого майна складає 385 521, 83 грн. Згідно спірного Акту, його складено при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження від 20.05.2010р. про стягнення з позивача на користь стягувачів суми боргу у грошових коштах. Вважає дії державного виконавця, вчинені при складанні спірного Акту такими, що не відповідають вимогам Закону України „Про виконавче провадження” і з цих підстав просить скасувати Акт опису й арешту майна АА № 557808 від 10.09.2010р.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові, просить позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позову, надала письмові заперечення, пояснення, аналогічні викладеним в них, зазначила, що діяла у відповідності до вимог законодавства, просить у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи і перевіривши їх навними в ній доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.
Позивач, відповідно до Статуту, зареєстрований Розпорядженням Горлівського міського голови від 28.10.1999р. № 898-р і є юридичною особою.
Протягом 2009-2010р.р. Господарським судом Донецької області і Управлінням Пенсійного фонду України в м. Горлівка винесені і направлені до відповідача для примусового виконання виконавчі документи про стягнення з позивача суми боргу у грошових коштах на загальну суму 647 035, 17 грн. За заначеними виконавчими документами відповідачем відкриті виконавчі провадження, які Постановою від 20.05.2010р. об”єднані в зведене виконавче провадження.
Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб”єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Кодексу суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Конституція України в ст. 19 встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами ст. 24 Закону України „Про виконавче провадження” (надалі Закон), державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що спірне рішення відповідача є незаконним, оскільки постанови про відкриття виконавчих проваджень на адресу позивача не направлялися, про їх наявність йому не було відомо і строк для їх добровільного виконання не встановлювався.
Суд не приймає до уваги зазначені вище доводи позивача, оскільки вони не відповідають дійсності.
В матеріалах зведеного виконавчого провадження, дослідженого в судовому засіданні, в наявності є Постанова відповідача про відкриття виконавчого провадження від 13.05.2010р., в якій є відмітка про її отримання саме 13.05.2010р. представником позивача.
Крім того, відповідно до супровідного листа за підписом директора ПП «Дінікс-компані», ним на адресу відповідача направлялася Ухвала Господарського суду Донецької області від 28.04.2009р. про розстрочення виконання судового рішення № 4/15, що свідчить про обізнаність позивача щодо наявності у відповідача на примусовому виконанні виконавчих документів про стягнення з позивача боргу.
За приписами ст. 5 Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії; здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Статтею 4 Закону визначені заходи примусового виконання рішень. Такими заходами є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника.
Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт. У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення (ст. 50 Закону).
Згідно вимог ст. 55 Закону, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:
- винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження;
- винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах;
- винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;
- проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Як встановлено у судовому засіданні, позивачем в добровільному порядку зобов»язання по сплаті боргу за виконавчими документами не виконані, у зв»язку з чим відповідачем 18.03.2010р. та 08.04.2010р., відповідно до вимог ст. 50 Закону, накладено арешт на кошти боржника, про що винесені відповідні Постанови.
У Зв»язку з відсутністю на арештованих рахунках позивача грошових коштів, що не заперечувалося представником позивача в судовому засіданні, відповідачем, в присутності представника позивача Величка Д.В., складено Акт опису й арешту майна від 10.09.2010р., винесення якого передбачено приписами ст. 55 Закону.
Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб”єкта владних повноважень обов”язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідач довів правомірність своїх дій при винесенні спірного рішення, оскільки діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
У відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати, понесені позивачем, не підлягають стягненню.
Керуючись ст.ст. 2-14, 17, 18, 71, 86, 99, 100, 158-163, 167, 181, 185-186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства „Дінікс-Компані” до Центрально-Міського Відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції про скасування Акту опису й арешту майна АА № 557808 від 10.09.2010р. - відмовити в повному обсязі.
Повний текст постанови складено і підписано 19.11.2010р., її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 15.11.2010р. в присутності представників сторін та приєднано до матеріалів справи.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.
В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Суддя Ушенко С. В.