Справа № 309/4494/24
Провадження № 2/309/1193/24
05 грудня 2024 року м. Хуст
Суддя Хустського районного суду Закарпатської області Орос Я.В. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа служба у справах дітей Хустської міської ради про встановлення батьківства та стягнення аліментів ,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Хустського районного суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа служба у справах дітей Хустської міської ради про встановлення батьківства та стягнення аліментів.
Ухвалою Хустського районного суду від 7 жовтня 2024 року під головування судді Ткач О.О. позовна заява була залишена без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України, з зазначенням недоліків, які слід усунути, для цього був встановлений термін та роз'яснені наслідки невиконання ухвали судді.
Копію ухвали від 7 жовтня 2024 р. позивач отримав 28 жовтня 2024 , що стверджено відповідною розпискою про вручення.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2024 визнано головуючого суддю для розгляду даної справи - ОСОБА_3 .
Ухвалою Хустського районного суду від 5 грудня 2024 р. відповідно до ч.12 ст. 33 ЦПК України прийнято до провадження дану справу.
Згідно частини 1 та 2 статті 181 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зазначені вимоги процесуального закону були виконані та постановлено ухвалу, в якій зазначено підстави залишення заяви без руху та про що повідомлено позивача та надано йому строк для усунення недоліків.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
З урахуванням вище викладеного та зазначеного позивач відповідно до ухвали суду не виконав вимоги, визначені ч. 1 ст. 185 ЦПК України.
З матеріалів позовної заяви, встановлено, що позов не відповідає вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України, оскільки Згідно ч.3 ст.128 СК України позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Згідно ч. 4 ст. 128 СК України позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч.1 ст.135 цього Кодексу.
Отже, позивачу потрібно було надати суду повний витяг з актового запису цивільного стану про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Також в порушення п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява не містить відомості про наявність або відсутність у сторін по справі електронного кабінету.
Також, всупереч вищевказаним вимогам, визначеним у частині третій статті 175 ЦПК України, позивачем не надано:
- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору (пункт 6 частини третьої статті 175 ЦПК України);
- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися (п.7 ч.3 ст.175 ЦПК України);
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України).
- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (п.10 п.3 ст.175 ЦПК України).
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен був додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
При цьому, позивачем під час звернення до суду не додано копії всіх документів, що додаються до позовної заяви , відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Крім того, ст.19 СК України, передбачено, що при розгляді судом спорів щодо визнання батьківства обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Разом з тим, позивачем у позовній заяві не залучено третю особу - орган опіки та піклування, оскільки участь відповідного органу опіки та піклування є обов'язковою у такій категорії справ.
Крім того, в позовній заяві, всупереч п.5 ч.3 ст.175, ч. 5 ст.177 ЦПК України, відсутній виклад обставин в обґрунтування позовних вимог з урахуванням положень ст.182 СК України, які підлягають встановленню судом при вирішенні питання про визначення розміру аліментів, які підлягають стягненню. Так, в позові не зазначено, чи працює відповідач (офіційно, неофіційно); відсутнє будь-яке посилання на розмір його доходу (постійний чи мінливий); відсутнє будь-яке посилання на наявність в нього на праві власності рухомого чи нерухомого майна тощо. Також позивач не надала докази в обґрунтування зазначених обставин, так і не подала клопотання про їх витребування у разі неможливості подати докази самостійно.
Разом з тим, позивачем всупереч наведеним нормам не додано до позовної заяви докази, які б підтвердили знаходяться на її повному утриманні дитини, Акт обстеження умов проживання, тощо.
Оскільки суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають саме з правових відносин: цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових, а не з будь-яких суспільних зв'язків, то лише за умови зазначення вказаних вище обставин за нормами ст. 175 ЦПК України є підстави для відкриття провадження у справі.
Також згідно з чинним законодавством зазначення доказів, на підтвердження кожної обставини позову щодо порушення прав позивача є обов'язковими для особи, яка пред'являє позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли: заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Таким чином, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з позовною заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до цього суду з позовною заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.
З огляду на викладене суддя може вирішити питання про відкриття, повернення чи відмову у відкритті провадження по справі, яка не була належним чином оформлена та містила недоліки, лише після їх усунення. При цьому у ЦПК України відсутні винятки з указаного порядку.
Здійснивши аналіз норм законодавства, можна зробити висновок, що суд, так і особа, яка подала позовну заяву, наділена низкою процесуальних прав та обов'язків. Зокрема, в разі подання особою позовної заяви оформленої з порушенням вимог статей 175 і 177 ЦПК України, або без сплати судового збору за подання такої позовної заяви суддя зобов'язаний постановити ухвалу про залишення позову без руху із зазначенням його недоліків.
Проте законодавець не покладає на суд обов'язку повторно постановити ухвалу про залишення позову без руху в разі не усунення їх у повному обсязі.
Частиною 5 ст. 185 ЦПК України визначено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Згідно до ч. 6 ст. 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
З урахуванням вище викладеного та зазначеного позивач відповідно до ухвали суду не виконав вимоги, визначені ч. 1 ст. 185 ЦПК України, тому згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України матеріали позовної заяви вважаються неподаними і повертаються позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Керуючись ст.ст. 185, 258- 260 ЦПК України суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа служба у справах дітей Хустської міської ради про встановлення батьківства та стягнення аліментів - визнати неподаною та повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її отримання через Хустський районний суд.
Суддя Хустського
районного суду: Орос Я.В.