Справа № 229/6154/24
Провадження № 2/229/1995/2024
(заочне)
04 грудня 2024 р. м. Дружківка, Донецької області
Дружківський міський суд Донецької області в складі:
головуючого судді Феняка О.Р.
за участю секретаря судового засідання Солодовник Д.Л.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дружківка Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
Позивачка ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подачі позову до суду до досягнення дитиною повноліття.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка та відповідач з листопада 2018 року стали проживати однією сім'єю, як дружина та чоловік. За час сумісного проживання вони були пов'язані спільним побутом, вели спільне господарство, мали взаємні права та обов'язки, як в звичайній сім'ї. Від даних сімейних відносин сторони мають спільну малолітню дитину: сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З червня 2023 року сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, спільне життя не склалося у зв'язку із відсутністю взаєморозуміння. Відповідач ухиляється від покладеного на нього, у відповідності до ст.180 Сімейного кодексу України, обов'язку утримувати свою дитину - сина ОСОБА_4 до досягнення ним повноліття. Це, зокрема, проявляється в тому, що відповідач відмовився добровільно надавати кошти на утримання дитини, а саме придбання одягу, продуктів харчування, медикаментів, тощо. Малолітній дитині ОСОБА_4 повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для його фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Такий належний рівень у будь-якому разі не повинен бути меншим, ніж прожитковий мінімум. Оскільки такий належний рівень життя для дитини, позивачка одна не може забезпечити, а відповідач є працездатною особою, групи інвалідності не має, інших малолітніх дітей на утриманні не має, підстави для звільнення його від обов'язку утримувати дитину відсутні, має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дитини.
Ухвалою суду від 01 жовтня 2024 року дану справу було прийнято до провадження, відкрито провадження у справі, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивачка ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала позов в повному обсязі, просить його задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала. Разом із тим, позивачка повідомила суду, що 11 жовтня 2024 року вона уклала шлюб з ОСОБА_5 , на підтвердження чого надала свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 , згідно якого її прізвище після укладення шлюбу - ОСОБА_6 , про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції складено відповідний актовий запис №524.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, у встановленому законом порядку був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, клопотань та заяв про відкладення слухання справи не подав.
Також у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідачем не надано відзиву на позов без поважних причин, тобто своїм правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим проводити заочний розгляд справи за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів, проти чого позивач не заперечує.
Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно свідоцтва про народження (повторно) серія НОМЕР_2 виданого 04 липня 2019 року Краматорським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_4 , батько дитини - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_3 , про що Краматорським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 02 липня 2019 року складено відповідний актовий запис №824.
Відповідно до Довідки №451 від 10.09.2024 року виданої КП «Комсервіс» Дружківської міської ради ОСОБА_3 кількість зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_1 , 3 особи, з них діти 2 осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні.
Разом з тим, відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.
Згідно з ст.179 Сімейного Кодексу України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» відсутність домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину є підставою для звернення в суд з відповідним позовом того із них, з ким вона проживає.
Згідно ч.3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з ч.1 ст.183 Сімейного кодексу України - частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Із наведених доказів вбачається, що сторони проживають окремо, позивачка виховує і утримує дитину самостійно. Відповідач добровільно матеріальної допомоги не надає, проте має можливість утримувати дитину, так як працездатний. Належні та допустимі докази про наявність на утриманні відповідача інших неповнолітніх дітей, непрацездатних членів сім'ї, батьків, а також доказів, які свідчать про наявність підстав для звільнення від обов'язку утримувати дитину, інші обставини, які могли би вплинути на визначення аліментів в іншій частці від заробітку (доходу), аніж просить в своєму позові позивачка, відсутні. А тому позивачка довела своє право на стягнення аліментів з відповідача на утримання їх дитини.
На підставі ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, тому на підставі ст. 141 ЦПК України ці витрати підлягають стягненню з відповідача у розмірі 1 211,20 грн. на користь держави.
Згідно з статтею 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів, у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 10 вересня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення буде виготовлено 06 грудня 2024 року.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Суддя Олександр ФЕНЯК