Справа № 229/3933/24
Провадження № 2/229/1493/2024
05 грудня 2024 р. м. Дружківка, Донецької області
Дружківський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Рибкіної Н.М., за участю секретаря судового засідання Шайгородської О.Г., представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за послуги з теплопостачання,-
Позивач Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» звернувся до Дружківського міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання, вказуючи в обґрунтування позовних вимог, що відповідач з 01.11.2020 року по 30.04.2024 року був споживачем житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , які надаються позивачем. Квартира АДРЕСА_2 , будинок приєднано до системи централізованого теплопостачання. На ім'я відповідача ОСОБА_2 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 за вказаною адресою, що відповідає вищевказаній квартирі та відповідно до якого нараховується плата за теплову енергію. Відповідач не виконує свої зобов'язання з оплати наданих послуг, внаслідок чого за період з 01.11.2020 року по 30.04.2024 року утворилась заборгованість, яку просить стягнути з відповідача на його користь: заборгованість за теплову енергію в сумі 7632,74 грн за період з 01.11.2020 року по 30.04.2024 року, заборгованість за абонентське обслуговування в сумі 1058,53 грн за період з 01.11.2020 року по 30.04.2024 року, інфляційні втрати в сумі 271,85 грн та 3% річних в сумі 68,85 грн за період з 01.11.2020 року до 24.02.2022 року, поштові витрати, пов'язані з поштовим відправленням відповідачу документів у справі на суму 42,00 грн, витрати за отримання відомостей з Державного реєстру речових прав (витягу) в сумі 35,00 грн, судові витрати в сумі 2422,40 грн.
Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 11 червня 2024 року позовну заяву прийнято до свого провадження, відкрито спрощене позовне провадження, у зв'язку з чим призначено судове засідання з повідомленням (викликом) сторін для розгляду справи по суті та визначено відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву з одночасним надісланням копії відзиву відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України позивачу.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 на заявленому позові наполягав, просив заявлений позов задовольнити в повному обсязі, стягнути з відповідача суму заборгованості за теплову енергію, суму заборгованості за абонентське обслуговування, інфляційні втрати та 3 відсотки річних.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю, просила суд у позові відмовити, оскільки відсутній договір з позивачем, услуг з теплопостачання вона не отримує, сума боргу розрахована невірно, загальнобудинкову систему опалення позивач не ремонтує, за проведення ремонту загальнобудинкових систем опалення відповідач вже сплачує кошти КП «Комсервіс».
У відзиві від 02.10.2024 року відповідач позовні вимоги не визнає, зазначає, що квартира від'єднана від централізованого опалення, із позивачем у неї відсутні договірні відносини, договорів з позивачем вона не укладала та послуг від нього не отримувала, заборгованість нарахована з порушенням Методики № 315. Крім того, вона є внутрішньо переміщеною особою та відповідно до Постанови КМУ № 206 від 05.03.2022 року питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану передбачає заборону стягнення заборгованості, якщо споживачі покинули своє місце проживання.
Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.
Судом установлено, що відповідач ОСОБА_2 згідно з листом начальника Дружківської міської військової адміністрації Краматорського району № 01-16/4140 від 07.06.2024 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 53).
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна власником квартири АДРЕСА_2 з розміром частки 1/1 є ОСОБА_2 з 30.05.2008 року ( а.с. 13)
За приписами ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Серед обов'язків співвласників багатоквартирного будинку, визначених у статті 7 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», є наступні: виконання рішення зборів співвласників; своєчасна оплата за спожиті житлово-комунальні послуги. Таким чином, Закон покладає обов'язок утримання квартири та сплати житлово-комунальних послуг на власника квартири у багатоквартирному будинку.
Непроживання особи у квартирі, яка належить їй на праві власності, або факт відсутності її реєстрації в цій квартирі не звільніє особу від обов'язку нести витрати з оплати житлово-комунальних послуг. Така правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.04.2020 року у справі № 757/29813/17-ц.
Отже, судом встановлено, що в спірний період з 01.11.2020 року по 30.04.2024 року власником квартири АДРЕСА_2 була відповідач.
Позивач ОКП «Донецьктеплокомуненерго» є постачальником послуг з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_3 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім'я відповідача ОСОБА_2 ( а.с.11-12)
В період 2020-2024 р.р. позивачем надавались послуги з централізованого опалення в будинку АДРЕСА_3 , що підтверджується актами про підключення житлового будинку до системи централізованого опалення ( а.с.9-10, 46,99)
Відповідно до довідки позивача від 01.05.2024 року, звернень споживачів за особовим рахунком № НОМЕР_1 по квартирі АДРЕСА_2 , щодо не проведення стягнення з наданням документів відповідно до Постанови КМУ «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» від 05 березня 2022р. № 206 (зі змінами) до ОКП «Донецьктеплокомуненерго» не надходило. ( а.с.15)
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» (із змінами і доповненнями) встановлено обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно з ст. 9 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» (із змінами і доповненнями) споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Пунктами 36, 37 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 передбачено, що споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору.
Згідно з підпунктом 5) п.45 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, та вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені договором.
Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Зазначена правова позиція наведена у Постанові Верховного Суду від 15 березня 2018 року по справі № 401/710/15-ц.
Таким чином, незважаючи на укладення чи не укладення споживачем договору на теплопостачання місць загального користування, за умови отримання ним відповідних послуг, він несе обов'язок щодо оплати отриманої теплової енергії.
Внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід'ємною частиною.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про теплопостачання» місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові у справі за № 6-1706цс15, підведення централізованого опалення до стояка у межі приміщення за вказаною адресою свідчить про виконання послуг позивачем.
Пунктом 14 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 ( далі -Правила) передбачено що відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов'язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 (далі- Методика).
Відповідно до п. 38 Правил споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).
Визначення обсягу теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, здійснюється відповідно до розділу III Методики. Розподіл цього обсягу здійснюється серед споживачів за категоріями приміщень згідно з додатком 1 до цієї Методики пропорційно до їх загальних/опалюваних площ/об'ємів.
Відсутність приладів опалення в окремому під'їзді багатоквартирного будинку не звільняє споживачів від сплати послуг, так як завдяки функціонуванню внутрішньобудинкової системи опалення за рахунок тепловиділень від ізольованих розподільчих трубопроводів, що розташовані в будинку, створюються сприятливі умови для нормальної роботи інших інженерних комунікацій, системи водопроводу та каналізації всього будинку з метою уникнення їх промерзання та руйнування самого будинку від різкої зміни температур.
Доказів щодо непідтримання внутрішньобудинкової системи опалення житлового будинку в робочому стані або недотримання нормативної температури повітря місць загального користування та допоміжних приміщень, суду не надано.
Ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначає, що плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).
На підставі ст 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З розрахунку заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_1 вбачається, що квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , обладнана індивідуальним опаленням, площа квартири для розрахунку 63,2 м.кв, у будинку встановлено вузол комерційного обліку теплової енергії, загальна площа будинку складає 12046,28 м.кв. Розподіл обсягу спожитих у будинку комунальних послуг здійснено на підставі Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будинку комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 р. №315 (I, III, V) зі змінами відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.12.2021 р. №358 "Про внесення змін до Методики розподілу обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг"(п.2 розділу III,ф-ла 12; п.8 та п.9 розділу IV,ф-ла 25 та 26). ( а.с.32)
З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з неналежною сплатою коштів за надані послуги, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за теплову енергію в розмірі 7632,74 грн, заборгованість за абонентське обслуговування в сумі 1058,53 грн за період з 01.11.2020 року по 30.04.2024 року( а.с.32)
Наведений розрахунок заборгованості повністю або частково не спростовано відповідачем.
На підставі вищезазначеного, суд вважає, що в судовому засідання знайшов своє підтвердження факт порушення відповідачем зобов'язань по оплаті за послуги теплопостачання, що надаються позивачем.
Водночас, Постановою КМУ № 206 забороняється стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної саме після 24 лютого 2022 року - з дати початку по дату завершення бойових дій або тимчасової окупації територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованих. Так, стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року з дати початку по дату завершення бойових дій або тимчасової окупації територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованих РФ, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (за переліком, з 24 лютого 2022 року Дружківська міська територіальна громада включена до таких територій), споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи згідно з додатком 2 до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою КМУ від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб», або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони с споживачами на підставі укладених договорів (з місця тимчасового проживання в іноземній державі, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби тощо).
Відповідо до довідки № 1630-5001424808 від 28 квітня 2022 року ( а.с.110), ОСОБА_2 перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа, покинула своє місце проживання, однак не надавала виконавцю комунальних послуг у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, тому вказана обставина не була відома позивачу, про що ним повідомлено суд на момент подачі позову ( а.с.15)
Дотримання умов, визначених Постановою КМУ № 206, дає право відповідачу на заборону стягнення з нього заборгованості за надані комунальні послуги, утвореної після 28 квітня 2022 року. При цьому положення Постанови КМУ № 206 не визначають певних строків на здійснення вказаних дій, а відтак у разі повідомлення відповідачем про вказані обставини в будь-який час (після 28 квітня 2022 року) з моменту утворення заборгованості до завершення бойових дій стягнення заборгованості забороняється.
Враховуючи зазначене та з урахуванням заборони, визначеної постановою КМУ № 206, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача заборгованості за теплову енергію та абонентське обслуговування, яка виникла за період з 01.11.2020 року по 30.04.2022 року.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за теплову енергію за період з 01 листопада 2020 року по 30 квітня 2022 року в розмірі 3 276,57 грн та заборгованість з плати за абонентське обслуговування за період 01 листопада 2020 року по 30 квітня 2022 року в розмірі 553,22 грн.
Щодо нарахувань згідно з статтею 625 ЦПК у період дії воєнного стану суд зазначає, що позивач просив стягнути інфляційні витрати та 3% річних, нараховані на заборгованість, яка виникла до 24.02.2022.
Приймаючи до уваги викладене, суд доходить висновку, що даний позов підлягає задоволенню частково, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути заборгованість за теплову енергію в сумі 3276,57 грн за період з 01.11.2020 року по 30.04.2022 року, заборгованість за абонентське обслуговування в сумі 553,22 грн за період з 01.11.2020 року по 30.04.2022 року, інфляційні втрати в сумі 271,85 грн та 3% річних в сумі 68,85 грн за період з 01.11.2020 року до 24.02.2022 року.
Оскільки позовні вимоги задоволені частково, суд відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судові витрати присуджує позивачу пропорційно до розміру задоволених позовних в розмірі 1113,17 гривень.
Відповідно до п. 4 ч.3 ст 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Позивачем по справі понесені витрати, пов'язані з поштовим відправленням відповідачу документів у справі на суму 42,00 грн., витрати, пов'язані з формуванням Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відповідача у справі на суму 35,00 грн. тому ці витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13,128,131,133,141,259,264,265,268,280-283 ЦПК України , суд,
Позовні вимоги - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» заборгованість за послуги теплопостачання за період з 01.11.2020 по 30.04.2022 в сумі 3276 (три тисячі двісті сімдесят шість) гривень 57 копійок, заборгованість за абонентське обслуговування за період з 01.11.2020 по 30.04.2022 в сумі 553 ( п'ятсот п'ятдесят три) гривні 22 копійки, інфляційні збитки за період з 01.11.2020 року до 24.02.2022 року в сумі 271 ( двісті сімдесят одна ) гривня 85 копійок, 3% річних в сумі 68 ( шістдесят вісім ) гривень 85 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1113 ( одна тисяча сто тринадцять) гривень 17 копійок, витрати, пов'язані з отриманням витягу з реєстру нерухомого майна 35 ( тридцять п'ять) гривень 00 копійок та витрати, пов'язані з відправленням поштової кореспонденції відповідачу 42 ( сорок дві) гривні 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» , місцезнаходження за адресою: 84201, Донецька область, м. Дружківка вул Космонавтів буд 39, код ЄДРПОУ 03337119;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , місце реєстрації внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_4 .
Суддя : Н.М.Рибкіна