Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про забезпечення позову
05 грудня 2024 року м. ХарківСправа № 922/36/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Новікової Н. А.
без повідомлення (виклику) учасників справи
розглянувши заяву Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова (вх. № 29863/24 від 27.11.2024) про забезпечення позову у справі
за позовом Керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області (61004,м. Харків, вул. Маршала Конєва, 20) в інтересах держави
до відповідача 1 - Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, код 04059243),
до відповідача 2 - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61103, м. Харків, майдан Конституції, 16, код 14095412),
до відповідача 3 - Фізичної особи-підприємця Воротинцевої Інни Анатоліївни ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ),
про визнання незаконним та скасування пункту рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу № 5558-В-С від 02.02.2018, скасування державної реєстрації права власності, скасування державної реєстрації змін права власності, скасування державної реєстрації права власності та зобов'язання повернути нерухоме майно, -
В провадженні Господарського суду Харківської області знаходиться вищевказана справа за позовом Керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави до відповідача 1 - Харківської міської ради, до відповідача 2 - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, до відповідача 3 - Фізичної особи-підприємця Воротинцевої Інни Анатоліївни про визнання незаконним та скасування пункту рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу № 5558-В-С від 02.02.2018, скасування державної реєстрації права власності, скасування державної реєстрації змін права власності, скасування державної реєстрації права власності та зобов'язання повернути нерухоме майно.
27.11.2024 (вх. № 29863/24) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла заява Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова про забезпечення позову, в якій прокурор просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту (із забороною вчиняти будь-які реєстраційні дії) на об'єкти нерухомого майна, право власності на які на теперішній час зареєстроване за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), а саме: 1/3 частку (площею 5,6 кв. м.) приміщень 1-го поверху №1-1 в нежитловій будівлі літ.«Д-2», розташованих по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1306217963101; номер відомостей про речове право - 29254648); нежитлові приміщення 2-го поверху №2-1-:-2-11, загальною площею 130,1 кв. м., в нежитловій будівлі літ.«Д-2» по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2494567563120; номер відомостей про речове право - 44797173), судові витрати покласти на відповідачів та стягнути за такими реквізитами: Харківська обласна прокуратура, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету- 2800. В зв'язку із проходженням суддею Новіковою Н. А. підготовки голів та заступників голів місцевих господарських судів у Національній школі суддів України згідно з Календарним планом підготовки суддів для підтримання кваліфікації на 2024 рік та відрядженням судді, вищезазначена заява розглядається судом після повернення судді Новікової Н.А. з відрядження.
Розглянувши заяву Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова (вх. № 29863/24 від 27.11.2024) про забезпечення позову суд виходить з наступного.
Як свідчить матеріали справи, керівник Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Фізичної особи-підприємця Воротинцевої Інни Анатоліївни, в якому просить:
- визнати незаконним та скасувати п. 25 додатку до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 20.09.2017 №757/17;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 02.02.2018 №5558-В-С, укладений між територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради, від імені якої діяло Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, та Фізичною особою-підприємцем Воротинцевою І.А., посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Тихоновою І.В. (реєстровий №16);
- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1306217963101 (1/3 частку у праві власності на нежитлові приміщення 1-го поверху №1-1, площею 16,8 кв.м., в нежитловій будівлі літ.«Д-2» по АДРЕСА_2 ), проведену 30.11.2018 в Державному реєстрі прав державним реєстратором Департаменту реєстрації Харківської міської ради Корх О.О. на підставі договору купівлі-продажу від 02.02.2018 (номер запису про право власності: 29254648);
- скасувати державну реєстрацію змін права власності ОСОБА_1 на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1306217963101 (зміну нежитлового приміщення 1-го поверху №1-1, площею 16,8 кв.м. на нежитлове приміщення 1-го поверху №1-1, площею 16,8 кв.м. та 1-1б, площею 12,1 кв.м., а також зміну загальної площі з 16,8 кв.м. на 28,9 кв.м.), проведену 10.04.2019 державним реєстратором КП «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради Луценком П.Г.;
- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 2494567563120 (нежитлові приміщення 2-го поверху №2-1-:-2-11, загальною площею 135,7 кв.м., в нежитловій будівлі літ.«Д-2» по АДРЕСА_2 ), проведену державним реєстратором Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області Артюх Д.Є. 29.10.2021 на підставі договору купівлі-продажу від 02.02.2018 та висновку ФО-П Багірової М.І. від 20.10.2021 щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна (номер запису про право власності: 44797173);
- зобов'язати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) повернути (шляхом складання та підписання відповідного акту прийому-передачі) Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 04059243) отримані за договором купівлі-продажу від 02.02.2018: - 1/3 частку (площею 5,6 кв.м.) приміщень 1-го поверху №1-1 в нежитловій будівлі літ.«Д-2», розташованих по АДРЕСА_2 ; - нежитлові приміщення 2-го поверху №2-1-:-2-11, загальною площею 130,1 кв.м., в нежитловій будівлі літ.«Д-2» по АДРЕСА_2 .
Як вбачається із заяви прокурора, підставою для звернення прокурора з позовною заявою стали матеріали кримінального провадження, якими підтверджено порушення процедури приватизації комунального майна шляхом його викупу орендарем без проведення поліпшень, без проведення аукціону чи конкурсу.
Прокурор стверджує, що у разі задоволення позовних вимог відповідач-3 у справі втрачає право власності на спірне майно та повинна буде повернути це майно. Водночас, без встановлення обмежень на час розгляду справи відповідач-3 може розпорядитися спірним майном на власний розсуд в будь-який час. Подальше ймовірне відчуження майна на користь інших осіб, передача нерухомого майна в оренду, зміна його призначення (з нежитлового на житлове тощо), поділ, виділ чи об'єднання ускладнить виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Вчинення будь-яких дій з нерухомим майном до закінчення судового розгляду, у разі задоволення позову, призведе до необхідності зміни позовних вимог або вирішення спорів з іншими позовними вимогами та з іншими особами, яким це майно може бути передане в оренду або іншим чином відчужено.
Таким чином, на думку прокурора, наявність у відповідача-3 правомочностей власника майна вказує на можливість у будь-який момент, в тому числі під час розгляду справи судом, але до прийняття ним остаточного рішення у справі, розпорядитись спірним майном на користь третіх осіб. До того ж, відповідач-3, знаючи про наявність судового спору, з метою утруднення у майбутньому виконання судового рішення, свідомо може здійснювати дії щодо розпорядження спірним майном та як власник може ініціювати питання щодо зміни призначення та виду його функціонального використання, що у подальшому призведе до необхідності скасування відповідних рішень, шляхом звернення до суду з іншими позовними заявами.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених статтею 136 Господарського процесуального кодексу, а саме: якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду; якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
За змістом процесуального законодавства, захисту в господарському суді підлягає порушене суб'єктивне право та охоронюваний законом інтерес.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004, поняття "охоронюваний законом інтерес" слід розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Відповідно до положень ст. 7, 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується (ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).
Судом встановлено, що предметом позову у даній справі є, зокрема, визнання незаконним та скасування рішення, визнання договору купівлі-продажу недійсним та зобов'язання повернути нерухоме майно, скасування державної реєстрації права власності.
Отже позовні вимоги у цій справі направлені на захист порушених прав позивача щодо володіння та розпорядження спірними нежитловими приміщеннями, які на даний час перебувають у власності третього відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" - Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) - Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Також, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Як наголосив Європейський суд у справі "Горнсбі проти Греції", виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
Таким чином, саме господарський суд, будучи органом правосуддя, повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати ефективний захист прав позивача в разі задоволення позову.
Застосовуючи заходи забезпечення позову, суд діє за внутрішнім переконанням на підставі та у відповідності з вимогами чинного законодавства. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник.
За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливості виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.
Суд зазначає, що без встановлення обмежень щодо спірного нерухомого майна на час розгляду справи фактичний власник нерухомого майна може розпорядитися своєю власністю на власний розсуд у будь-який час. При цьому подальше ймовірне відчуження на користь третіх осіб, надання в оренду, зміна їх цільового призначення, поділ, виділ чи об'єднання ускладнить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся суду.
Також судом враховується, що обрані заходи забезпечення позову на період розгляду судом спору, не будуть перешкоджати діяльності відповідача, оскільки не позбавляють останнього його прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, а лише тимчасово обмежують право відповідача розпоряджатись вказаним об'єктом нерухомого майна та вчиняти дії, спрямовані на зміну об'єкта нерухомого майна. Отже, вказаний захід має наслідком лише збереження існуючого становища до завершення розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.
Вказані заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті та застосовуються з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які можуть мати відповідні негативні наслідки та можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав позивача, що може бути встановлено лише за результатами розгляду спору по суті, а також виконання майбутнього судового рішення у випадку задоволення позовних вимог.
Крім того, зазначений захід забезпечення позову не завдасть шкоди третьому відповідачу чи іншим особам, адже не позбавляють його прав на володіння та користування майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, а лише тимчасово обмежить право розпоряджатися спірним майном, відчужувати його третім особам тощо, а у випадку відмови у даному позові йому не може бути завдано значних збитків, забезпечення позову не створить жодних перешкод у їх відшкодуванні.
На підставі вищенаведеного, зважаючи на існування ймовірності утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку не вжиття судом співрозмірних та адекватних заходів забезпечення позову, враховуючи нерозривний зв'язок між накладенням арешту на нерухоме майно, що є предметом позову, та встановленням судом додаткових гарантій задля подальшого виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог, зважаючи, що заходи забезпечення позову, які просить вжити прокурор жодним чином не перешкоджають та не припиняють господарську діяльність третього відповідача, та враховуючи, що у суду є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених, оспорюваних прав або порушених інтересів позивача, з огляду на те, що предметом спору є визнання незаконним та скасування рішення, визнання договору купівлі-продажу недійсним та зобов'язання повернути нерухоме майно, скасування державної реєстрації права власності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви прокурора про забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту (із забороною вчиняти будь-які реєстраційні дії) на об'єкти нерухомого майна, право власності на які на теперішній час зареєстроване за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
У відповідності до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову суд постановляє ухвалу.
На підставі викладеного та керуючись статтями 136-140, 232-235 ГПК України, суд -
1 Заяву Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова (вх. № 29863/24 від 27.11.2024) про забезпечення позову задовольнити
2. З метою забезпечення позову накласти арешт (із забороною вчиняти будь-які реєстраційні дії) на: 1/3 частку (площею 5,6 кв.м.) приміщень 1-го поверху №1-1 в нежитловій будівлі літ.«Д-2», розташованих по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1306217963101; номер відомостей про речове право - 29254648); нежитлові приміщення 2-го поверху № 2-1-:-2-11, загальною площею 130,1 кв.м., в нежитловій будівлі літ.«Д-2» по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2494567563120; номер відомостей про речове право - 44797173).
3. Стягувачем за даною ухвалою є Новобаварська окружна прокуратура міста Харкова (61004,м. Харків, вул. Маршала Конєва (бульвар Гончарівський), 20).
4. Боржником за даною ухвалою є ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ).
Ухвала набирає законної сили 05.12.2024 та підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців до 06.03.2025.
Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку ст. 256-257 ГПК України протягом десяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складено та підписано 05.12.2024.
Суддя Н.А. Новікова