01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"21" жовтня 2010 р. Справа № 12/030-10
Господарський суд Київської області
у складі:
головуючого: судді Дьоміної С.Ю.
секретар: Кулакова С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення боргу у розмірі 10 129,49 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Тимошенко А.Г.-представник (довіреність №84 від 30.08.2010р.);
від відповідача: ОСОБА_2. -представник (довіреність від 02.07.2010 р.);
08 вересня 2010 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (далі -позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення боргу у розмірі 9 375,81 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору оренди №4890 від 18.01.2010 року (далі -договір), згідно з яким позивач зобов'язувався передати в строкове платне користування (оренду) нежитлове приміщення, площею 156,26 кв.м., розташоване в підвалі навчального корпусу №3, що перебуває на балансі Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», за адресою: вул. Дегтярівська, 49-Г, м. Київ, а відповідач зобов'язувався прийняти це приміщення та сплачувати за нього орендну плату.
Відповідач орендну плату за передане позивачем приміщення за період з січня по липень 2010 року не сплатив.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 9 375,81 грн., суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням інфляції, у розмірі 31,24 грн., пеню в розмірі 441,17 грн. та штраф у розмірі 281,27 грн.
Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 09.09.2010 року, справу призначено до розгляду 23 вересня 2010 року.
20 вересня 2010 року на адресу суду надійшла довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно з якою місцезнаходженням відповідача є: вул. Машинобудівників, 6, кв. 87, смт. Чабани, Києво-Святошинський район, Київська область, що свідчить про те, що він був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
23 вересня 2010 року у судовому засіданні представник позивача надав заяву про збільшення позовних вимог, просив стягнути з відповідача 10 838,42 грн. основної заборгованості, суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 144,13 грн., 522,10 грн. пені та 325,15 грн. штрафу.
Відповідач у судове засідання не з'явився, витребуваних ухвалою суду документів не надав. Розгляд справи відкладено на 07 жовтня 2010 року.
07 жовтня 2010 року, у зв'язку з неявкою відповідача, розгляд справи відкладено на 21 жовтня 2010 року.
21 жовтня 2010 року у судовому засіданні представник позивача позов підтримав, вважав позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку:
18 січня 2010 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (далі -“Орендодавець”) та фізичною особою-підприємцем Холдобіним Валерієм Стефановичем (далі - “Орендар”) був укладений договір оренди №4890 (далі-договір), відповідно до якого Орендодавець передає в строкове платне користування (оренду) Орендареві, а Орендар (далі-відповідач) приймає в Орендодавця (далі-позивач) в оренду нежитлове приміщення, площею 156,26 кв.м., розташоване в підвалі навчального корпусу №3, що перебуває на балансі Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», за адресою: вул. Дегтярівська, 49-Г, м. Київ, та сплачує за нього орендну плату.
Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України передбачено, що істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
Відповідно до ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Згідно з п. 3.1. договору, розмір орендної плати визначається на підставі «Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна»і становить 6016,67 грн. за базовий місяць.
Відповідно до п. 3.3. договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
П. 3.6. договору передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за завітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Відповідно до ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України, орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»передбачено, що орендар зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі вносити орендну плату.
П. 5.3 договору передбачено, що орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендодавцю орендну плату.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
21 жовтня 2010 року у судовому засіданні представник відповідача надав квитанцію №2001 про часткову оплату заборгованості, а саме у розмірі 4000,00 грн.
Таким чином, розмір основної заборгованості відповідача перед позивачем становить 6 838,42 грн.
Крім стягнення з відповідача суми основної заборгованості, позивач, з урахуванням збільшення позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 144,13 грн., пеню в розмірі 522,10 грн. та штраф у розмірі 325,15 грн., по що подав заяву.
Оскільки, згідно з п. 3.6. договору, відповідач повинен був сплатити орендну плату за січень до 10.02.2010 року, то заборгованість виникла у відповідача з 11.02.2009 року.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Беручи до уваги те, що індекс інфляції з лютого 2010 року по вересень 2010 року становив: у лютому 2010 року 101,9% (Урядовий кур'єр (далі -УК) №44 від 10.03.2010р.), у березні 2010 року 100,9% (УК №64 від 08.04.2010р.) у квітні 2010 року 99,7% (УК №83 від 08.05.2010р.), у травні 2010 року 99,4% (УК №102 від 08.06.2010р.), у червні 2010 року 99,6% (УК №123 від 08.07.2010р.), у липні 2010 року 99,8% (УК №146 від 10.08.2010р.), у серпні 2010 року 101,2 % (УК № 165 від 08.09.2010 р.), у вересні 2010 року 102,9% (УК №187 від 08.10.2010р.), то сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції, за період з 11.02.2010 року по 10.09.2010 року збільшилась на 766,10 грн.
Враховуючи, що розмір суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, визначена відповідачем у розмірі 144,13 грн., то стягненню з відповідача підлягає сума, визначена позивачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається у відсотках за обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним.
Враховуючи наступні періоди та розміри заборгованості:
з 11.02. -10.03. (28 днів прострочення) розмір заборгованості становив 644,43 грн., а облікова ставка Національного банку України (далі -НБУ) становила 10,25%;
з 11.03. -10.04. (31 день прострочення) розмір заборгованості становив 2098,50 грн., а облікова ставка НБУ становила 10,25%;
з 11.04. -10.05. (30 днів прострочення) розмір заборгованості становив 3565,65 грн., а облікова ставка НБУ становила 10,25%;
з 11.05. -07.06. (28 днів прострочення) розмір заборгованості становив 5028,40 грн., а облікова ставка НБУ становила 10,25%;
з 08.06. -10.06. (3 дні прострочення) розмір заборгованості становив 5028,40 грн., а облікова ставка НБУ становила 9,5%;
з 11.06. -07.07. (27 днів прострочення) розмір заборгованості становив 6482,38 грн., а облікова ставка НБУ становила 9,5%;
з 08.07. -10.07. (3 дні прострочення) розмір заборгованості становив 6482,38 грн., а облікова ставка НБУ становила 8,5%;
з 11.07. -09.08. (29 днів прострочення) розмір заборгованості становив 7930,54 грн., а облікова ставка НБУ становила 8,5%;
10.08. (1 день прострочення) розмір заборгованості становив 7930,54 грн., а облікова ставка НБУ становила 7,75%;
то пеня за період з 11.02.2010 року по 10.08.2010 року становить 1181,75 грн.
Оскільки пеня позивачем визначена у розмірі 522,10 грн., то стягненню підлягає сума у розмірі, визначеному позивачем.
Відповідно до п. 3.8. договору, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.
Таким чином, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 325,15 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволений вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 283, ч. 1 ст. 284, ч. 1 ст. 286, ч. 3 ст. 285, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 6 ст. 232, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ч. ч. 3, 5 ст. 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер НОМЕР_1) на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (бульвар Т.Шевченка, 50-Г, м. Київ, Шевченківський район, реєстраційний номер 10028728148) 6 838,42 грн. (шість тисяч вісімсот тридцять вісім грн. 42 коп.) основної заборгованості; 144,13 грн. (сто сорок чотири грн. 13 коп.); суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції; 522,10 грн. (п'ятсот двадцять дві грн. 10 коп.) пені; 325,15 грн. (триста двадцять п'ять грн. 15 коп.) штрафу. Стягнути в доход державного бюджету України 67,51 грн. (шістдесят сім грн. 51 коп.) витрат на сплату державного мита; 156,20 грн. (сто п'ятдесят шість грн. 20 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову - відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня проголошення.
Суддя С.Ю. Дьоміна
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 25.10 .2010 року.