вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
03.12.2024м. ДніпроСправа № 904/2845/24
За позовом Керівника Жовтоводської окружної прокуратури в інтересах держави в особі П'ятихатської міської ради, м. П'ятихатки, Кам'янський район, Дніпропетровська область
до ОСОБА_1 , м. П'ятихатки, Кам'янський район, Дніпропетровська область
про внесення змін до окремих пунктів договору оренди земельної ділянки
Суддя Красота О.І.
за участю секретаря судового засідання Куц І.І.
Представники:
від Прокуратури: Скрипник К.Ю., посв. № 079406 від 07.06.2024;
від Позивача: Зеленова О.Р., дов. від 30.09.2024;
від Відповідача: не з'явився;
Керівник Жовтоводської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі П'ятихатської міської ради Кам'янського району Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 і просив суд внести зміни до пунктів 5 та 9 договору оренди земельної ділянки від 16.03.2016 (державна реєстрація права оренди земельної ділянки № 69293619 від 14.09.2023), яка розташована за адресою: вул. Клименко, 4, м. П'ятихатки, загальна площа 0,7200 га, кадастровий номер 1224510100:13:001:0009, для обслуговування оптової бази продтоварів, укладеного між Позивачем та Відповідачем, виклавши їх у такій редакції:
"5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки - цільове використання (03.07) - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, на дату укладення додаткової угоди відповідно до витягу із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки № НВ-1200176932024 від 13.02.2024, становить 3 174 701,17 гривень.";
"9. "Орендна плата вноситься "Орендарем" у грошовій формі в розмірі: 3 174 701,17 грн. * 8% = 253 976,09 грн. на рік, щомісячно - 21 164,67 грн. Загальна сума орендної плати становить 253 976,09 грн./двісті п'ятдесят три тисячі дев'ятсот сімдесят шість грн. 09 коп./ на рік сплаченої до місцевого бюджету на розрахунковий рахунок UA778999980334119815000004623, ОКПО 37988155, код платежу 18010900.
Розрахунок орендної плати переглядається у випадках: зміни умов господарювання, передбачених Договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі з урахуванням індексації згідно законодавства; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами; зміни ставок орендної плати, затверджених сесією міської ради; зміни нормативно грошової оцінки земельної ділянки; в інших випадках передбачених законом.".
Ухвалою суду від 03.07.2024 позовну заяву залишено без руху; встановлено Прокурору семиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- уточнити позовну заяву в частині повного найменування Позивача;
- уточнити позовну заяву в частині місцезнаходження Відповідача;
- надати належні докази направлення Відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів;
- надати в паперовому вигляді якісні додатки до позову.
08.07.2024 та 10.07.2024 від Прокурора надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано уточнену позовну заяву, зокрема в частині повного найменування Позивача.
Ухвалою суду від 12.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 03.09.2024 о 12:00 год.
Прокурор у підготовчому засіданні 03.09.2024 надав пояснення щодо позовних вимог.
Позивач у підготовче засідання 03.09.2024 не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідач у підготовче засідання 03.09.2024 не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600277980557.
Ухвалою суду від 03.09.2024 відкладено підготовче засідання на 01.10.2024 о 12:00 год.
Прокурор та представник Позивача у підготовчому засіданні 01.10.2024 надали пояснення щодо позовних вимог.
Відповідач у підготовче засідання 01.10.2024 не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600286643253.
Ухвалою суду від 01.10.2024 відкладено підготовче засідання на 05.11.2024 о 10:00 год.
17.10.2024 від Позивача надійшли додаткові пояснення у справі щодо ефективності обраного Прокурором способу захисту та незастосування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22.
21.10.2024 від Прокурора надійшли додаткові пояснення у справі щодо ефективності обраного способу захисту та незастосування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22.
Прокурор та представник Позивача у підготовчому засіданні 05.11.2024 надали пояснення щодо ефективності обраного способу захисту і незастосування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22.
Відповідач у підготовче засідання 05.11.2024 не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Ухвалою суду від 05.11.2024 закрито підготовче провадження; призначено справу до судового розгляду по суті на 03.12.2024 о 12:00 год.
Прокурор у судовому засіданні 03.12.2024 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник Позивача у судовому засіданні 03.12.2024 позовні вимоги Прокурора підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання 03.12.2024 не з'явився, відзив на позов не надав, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
У порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши пояснення Прокурора та представника Позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд
Рішенням П'ятихатської міської ради (далі - Позивач) від 31.12.2010 № 58-3/VІ затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування (оренди) земельною ділянкою, та надано в оренду Фізичній особі-підприємцю Перегуді Світлані Володимирівні (11.03.2019 припинено статус фізичної особи - підприємця за власним рішенням) (далі - Відповідач) земельну ділянку площею 0,7200 га терміном на 49 років для обслуговування оптової бази продтоварів.
На виконання зазначеного рішення 16.03.2016 між Виконавчим комітетом П'ятихатської міської ради (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки (далі - Договір).
14.09.2023 відомості щодо зазначеного Договору внесено до Державного реєстру речових прав (індексний номер рішення 69293619).
Згідно з п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,7200 га, кадастровий номер 1224510100:13:001:0009.
У відповідності до п. 3 Договору на земельній ділянці знаходиться об'єкт нерухомого майна - оптова база продтоварів.
Пунктом 5 Договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки виконана Державним підприємством "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" м. Дніпропетровськ з урахуванням впливу локальних факторів відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок № 0-409-0.9-1083/2-16 від 16.03.2016, наданої відділом Держкомзему у П'ятихатському районі, становить: 312,94 грн. за 1м2 х 7200 м2 = 2 253 168,00 грн.
Згідно з п. 9 Договору орендна плата вноситься Орендарем у формі та розмірі: у грошовій формі з розрахунку: 312,94 грн. х 3% х 7200 м2 = 67 595,04 грн. на рік. Загальна сума орендної плати становить 67 595,04 грн.\шістдесят сім тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять грн. 4 коп.\ сплаченої на розрахунковий рахунок міськвиконком.
Відповідно до п. 13 Договору розмір орендної плати переглядається щорічно у випадках: зміни умов господарювання; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджуються документами; зміни ставок орендної плати, затверджених сесією міської ради; в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з п. 8 Договору останній укладено терміном на 49 років.
Жодних змін до зазначеного Договору сторонами не вносилось.
Відповідно до відомостей з Державного земельного кадастру про земельну ділянку 1224510100:13:001:0009 її цільове призначення 03.07 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, форма власності - комунальна.
Прокурор зазначає, що з початку оренди Відповідач використовує земельну ділянку саме для здійснення підприємницької діяльності.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав Відповідач є власником майна на підставі Договору дарування, яке знаходиться на орендованій земельній ділянці й до нього належить: склад залізобетонний А1 загальної площею 1564 кв.м, прохідна шлакоблочна Б загальною площею 15 кв.м, паркан залізобетонний № 1,2, ворота металеві №1, тарний склад залізобетонний А" загальною площею 775,2 кв.м, павільйон для роздрібної торгівлі металевий «Г» загально площею 44,8 кв.м, котельна «В».
Також, видами діяльності Відповідача, як Фізичної особи-підприємця, були: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний), 46.34 Оптова торгівля напоями, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Надалі, Позивачем прийнято рішення від 28.04.2022 № 1099-20/VІII "Про затвердження орендних ставок на землю на території П'ятихатської міської ради", відповідно до п. 1 затверджуються орендні ставки на землю на території П'ятихатської міської ради згідно з додатком. Пунктом 8 цього рішення установлено, що воно набуває чинності з 01.01.2023.
Відповідно до Витягу № НВ-1200176932024 від 13.02.2024 з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1224510100:13:001:0009 становить 3 174 701,17 грн.
Згідно зі ст. 632 Цивільного кодексу України, ст.ст. 288, 289 Податкового кодексу України та ст.ст. 15, 21 Закону України "Про оренду землі" нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.
Прокурор зазначає, що Договір не відповідає чинному законодавству та умовам п. 13 (п. 5 та п. 9) самого Договору, оскільки відповідні зміни щодо збільшення розміру нормативної грошової оцінки землі та річної орендної плати за оренду земельної ділянки комунальної власності до нього до цього часу не внесено, внаслідок чого зменшено надходження до місцевого бюджету орендної плати у розмірі 253 976,09 грн. в рік.
Так, оскільки умови Договору в частині розміру нормативної грошової оцінки землі та орендної плати не відповідають вимогам чинного законодавства та не змінені, місцевий бюджет втрачає можливість в отриманні за 2024 рік та в подальшому, до закінчення строку дії Договору - 16.03.2065, суму орендної плати у розмірі 253 976,09 грн., що потребує негайного внесення змін до Договору оренди в судовому порядку.
Вказані обставини стали підставою для звернення Прокурора з позовом до суду.
Ухвалюючи рішення, господарський суд виходив з таких підстав.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним, Податковим та Цивільним кодексами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
За приписами ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено, що у випадку встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ст. 6 Цивільного кодексу України).
Договір оренди землі укладається у письмовій формі. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України (ст. 14 Закону України "Про оренду землі").
Типовим договором оренди землі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 220 від 03.03.2004, визначено, що орендна плата за земельні ділянки комунальної власності розраховується у відсотках від нормативної грошової оцінки землі або розміру земельного податку.
Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
За змістом ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Статтею 652 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.
Виходячи зі змісту ст.ст. 632, 651 Цивільного кодексу України та ст. 30 Закону України "Про оренду землі", слід дійти висновку про те, що за загальним правилом зміна умов договору, в тому числі в частині розміру орендної плати, здійснюється за взаємною згодою сторін. За відсутності такої згоди договір може бути змінений за рішенням суду лише у випадках, встановлених умовами договору або в силу закону.
За умовами п. 13 Договору розмір орендної плати переглядається щорічно, зокрема у випадках: зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів, визначених законодавством; зміни ставок орендної плати, затверджених сесією міської ради.
Отже, умовами відповідного договору передбачена можливість перегляду розміру орендної плати у випадках, встановлених договором, як і розгляд спору у судовому порядку у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору (п. 36 Договору).
Позивач листом за № 618/0/2-24 від 14.02.2024 направив на адресу Відповідача проект додаткової угоди до Договору оренди землі для підписання та подальшого оформлення і реєстрації (згідно повідомлення про вручення поштового відправлення Відповідачем отримано 19.02.2024), однак Відповідачем ці пропозиції були проігноровані.
Упродовж 3 місяців у добровільному порядку Відповідач зміни до Договору в частині розміру орендної плати не вніс та на адресу міської ради будь-якої відповіді не направив.
При цьому, слід врахувати, що згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Правила, передбачені ч.ч. 2, 4 ст. 188 Господарського кодексу України, є матеріально-правовими, а не процесуальними. Процедура, передбачена ними, не відноситься до випадків обов'язкового досудового врегулювання спору в розумінні ч. 3 ст. 124 Конституції України та не спричиняє наслідків у вигляді повернення позовної заяви відповідно до приписів п. 6 ч. 5 ст. 174 ГПК України.
Тому те, що Позивач не скористався відповідною процедурою позасудового врегулювання, не позбавляє його права реалізувати своє суб'єктивне право на зміну умов Договору та вирішити існуючий конфлікт у суді в силу прямої вказівки, що міститься у частині 2 статті 651 Цивільного кодексу України.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2020 у справі № 904/1912/19, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 914/2649/17.
Щодо внесення змін до п. 9 Договору.
Згідно зі ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Відповідно до п.п. 34, 35 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях регулювання земельних відносин, затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.
Статтею 73 Закону України "Про місцеве самоврядування" встановлено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Частиною 1 статті 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Позивач, враховуючи зміни до Податкового кодексу України та з метою збільшення надходжень до бюджету міста, протягом 2018-2023 років прийняв низку нормативно-правових актів, якими збільшив розмір орендної плати за використання земельних ділянок для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (03.07) - у розмірі 8 відсотків.
Зокрема, 20.12.2018 Позивачем прийнято рішення № 758-36/VII "Про внесення змін до рішення міської ради від 27 липня 2018 року № 625-33/VII "Про затвердження орендних ставок на землю".
Згідно з Додатком 1 до вищезазначеного рішення визначено розмір орендної плати за земельні ділянки у відсотках від нормативної грошової оцінки, а саме: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (03.07) - у розмірі 6 відсотків.
Пізніше, рішенням Позивача від 28.04.2022 № 1099 - 20/VIIІ "Про затвердження орендних ставок на землю на території П'ятихатської міської ради" установлено на території міської ради ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю.
Відповідно до вказаного рішення річний розмір орендної плати за користування земельними ділянками (відсотків нормативної грошової оцінки) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (03.07) визначено у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки.
Зазначені нормативні акти в установленому порядку були оприлюднені, вони не скасовані, як незаконні, є чинними та обов'язковими до виконання, тому є обов'язковими для виконання Відповідачем.
Позивачем надано розрахунок розміру орендної плати, який повинен сплачувати Відповідач, починаючи з 01.01.2024 відповідно до вищезазначених рішень міської ради.
Таким чином, відповідно до вказаного листа пункт 9 Договору повинен мати таку редакцію: "Орендна плата вноситься «Орендарем» у грошовій формі у розмірі: 3 174 701,17 грн. *8%= 253 976,09 грн. на рік, щомісячно - 21 164,67 грн. Загальна сума орендної плати становить 253 976,09 грн./двісті п'ятдесят три тисячі дев'ятсот сімдесят шість грн. 09 коп./ на рік сплачена до місцевого бюджету на розрахунковий рахунок UA778999980334119815000004623, ОКПО 37988155, код платежу 18010900.
Розрахунок орендної плати переглядається у випадках: зміни умов господарювання, передбачених Договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі з урахуванням індексації згідно законодавства; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами; зміни ставок орендної плати, затверджених сесією міської ради; зміни нормативно грошової оцінки земельної ділянки; в інших випадках передбачених законом.".
Однак, Відповідач до цього часу продовжує застосовувати для розрахунку розміру орендної плати у співвідношенні до нормативної грошової оцінки відсоток 3 (передбачений розрахунком розміру орендної плати у відповідності до Договору).
У силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19 зроблено висновок про те, що при визначенні розміру орендної плати у випадку передачі в оренду земель комунальної власності, має враховуватися нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнту індексації, визначеного відповідно до законодавства, а річна орендна плата не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території, однак і не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки.
Крім того, при розгляді справи необхідно враховувати як можливість зміни умов договору щодо визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, так і розміру, ставки орендної плати щодо такої нормативної оцінки.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що рішення селищної ради можуть бути підставою для внесення змін до договору оренди землі, якщо сторони договору оренди безпосередньо в самому договорі передбачили таку підставу для зміни розміру орендної плати, що узгоджується з принципом свободи договору.
У даному випадку сторони передбачили безпосередньо в укладеному Договорі таку підставу, а саме: у пункті 13 Договору передбачили можливість перегляду розміру орендної плати у разі зміни ставок орендної плати, затверджених сесією міської ради.
Згідно з п. 36 Договору зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов Договору спір вирішується у судовому порядку.
Таким чином, сторони безпосередньо в самому Договорі визначили підстави для внесення до нього змін, наявність відповідного договірного обґрунтування внесення відповідних змін у судовому порядку є тим фактичним складом, який може бути підставою для внесення змін до договору оренди землі.
Правомірність позовних вимог підтверджується наявністю судової практики з аналогічних справ, зокрема Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 16.01.2021 у справі № 904/1912/19, постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 904/8787/17, постанові від 04.11.2020 у справі № 904/1283/19, постанові від 03.06.2020 у справі № 904/3262/19, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2021 у справі № 904/429/21.
Отже, рішення П'ятихатської міської ради є обов'язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Щодо внесення змін до п. 5 Договору.
За приписами ст.ст. 13, 15 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.
Таким чином, нормативна грошова оцінка земельної ділянки - це визначення вартості (ціни) конкретної земельної ділянки, залежно від її розташування, стану, характеристик та цільового призначення.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Такий витяг видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
За приписами ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
За змістом пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України і частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов'язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України "Про оцінку земель").
Відповідно до п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
З урахуванням положень ст. 632 Цивільного кодексу України, ст.ст. 288,289 Податкового кодексу України і ст.ст. 15, 21 Закону України "Про оренду землі" нормативно грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.
Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.01.2020 у справі № 904/1912/19, від 04.11.2020 у справі № 904/1283/19.
У зв'язку з наведеним, згідно з витягом № НВ-1200176932024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 13.02.2024, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1224510100:13:001:0009 (м. П'ятихатки, вул. Клименко, 4) нормативно грошова оцінка зазначеної земельної ділянки становить 3 174 701,17 грн.
Таким чином, пункт 5 Договору повинен мати таку редакцію:
"5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки - цільове використання (03.07) - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, на дату укладення додаткової угоди відповідно до витягу із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки № НВ-1200176932024 від 13.02.2024, становить 3 174 701,17 гривень.".
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо наявності підстав для представництва Прокурором інтересів держави у справі суд зазначає таке.
Статтею 1311 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження процесуальної дії (відповідні функції). Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.
Аналіз положень ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв'язку зі змістом ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Щодо органу місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження у спірних правовідносинах.
Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Приписами ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Згідно зі ст.ст. 26, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст. 12 Земельного кодексу України до компетенції сільських, селищних, міських рад, та їх виконавчих органів належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, зокрема розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охоронною земель, вирішення земельних спорів та інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно зі ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Склад доходів місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України (ст. 63 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Згідно зі ст.ст. 10, 265 Податкового кодексу України плата за землю є місцевим податком.
Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України вона зараховується до бюджетів місцевого самоврядування, а отже існує реальна загроза недоотримання бюджетом П'ятихатської міської ради значної суми коштів через невнесення відповідних змін до спірного договору оренди земельної ділянки.
П'ятихатська міська рада є власником земельної ділянки та отримувачем коштів з орендної плати за землю, тобто саме тим органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а тому є необхідність у зверненні з позовом саме в інтересах міської ради, оскільки порушені безпосередньо інтереси територіальної громади міста П'ятихатки.
Фактом не отримання місцевим бюджетом орендної плати у належних розмірах порушуються визначальні матеріальні потреби суспільства, територіальної громади м. П'ятихатки, як носія єдиного джерела влади в Україні, тобто порушуються інтереси держави в цілому, оскільки ослаблюються економічні основи місцевого самоврядування, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних програм розвитку.
Водночас, П'ятихатською міською радою як органом уповноваженим розпоряджатися земельними ділянками комунальної власності, та органом, наділеним повноваженнями щодо судового захисту майнових прав територіальної громади, будучи належним чином обізнаним про існуюче порушення, протягом року не вжито жодних заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, в тому числі щодо внесення змін до чинного договору оренди земельної ділянки комунальної власності в судовому порядку, у зв'язку з чим вказане порушення законодавства на даний час залишається не усунутим.
Згідно зі ст. 142 Конституції України державною гарантією місцевого самоврядування є участь держави у формуванні дохідної частини його бюджетів та компенсація у необхідних випадках витрат місцевого самоврядування.
Держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. (ст. 62 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Фактом не отримання місцевим бюджетом орендної плати у належних розмірах порушуються визначальні матеріальні потреби суспільства, П'ятихатської міської територіальної громади, як носія єдиного джерела влади в Україні, тобто порушуються інтереси держави в цілому, оскільки ослаблюються економічні основи місцевого самоврядування, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних програм розвитку.
Місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень на забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб. Повноваження на здійснення витрат місцевого бюджету мають відповідати обсягу надходжень місцевого бюджету.
У разі, коли вичерпано можливості збалансування місцевих бюджетів і при цьому не забезпечується покриття видатків, необхідних для здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень на забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб, держава забезпечує збалансування місцевих бюджетів шляхом передачі необхідних коштів до відповідних місцевих бюджетів у вигляді дотацій та субвенцій відповідно до закону (ст. 66 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Недоотримання коштів у розмірі суми орендної плати суттєво ослаблює дохідну частину місцевого бюджету та може призвести до неможливості покриття щомісячних (постійних) видатків місцевого бюджету і як наслідок до необхідності державного забезпечення збалансування місцевого бюджету.
Таким чином, місцеві інтереси знаходяться у тісному зв'язку із загальнодержавними, а місцеве самоврядування і державне буття суспільства характеризуються взаємозалежністю та взаємодоповненням. Як наслідок, у разі порушення економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, порушуються й інтереси держави в цілому.
Інтереси держави у спірних правовідносинах.
Пунктами 4, 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 визначено, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, а отже, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах і може здійснювати представництво в порядку, передбаченому процесуальним законом.
"Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).
У статях 13, 14 Конституції України визначено, що земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
За правилами ст.ст. 4, 5 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.
З огляду на викладене, положення ст. 1, ч. 1 ст. 83, ч. 1 ст. 84, ст. 122 Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 6, 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об'єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.
Передача землі комунальної власності в оренду без подальшого отримання відповідної плати від землекористувача позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі комунальної власності. В цьому контексті у сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.ст. 14, 19 Конституції України).
Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Право власника землі на отримання плати за її використання визначено Конституцією України, Земельним кодексом України, Податковим Кодексом, Законом України "Про оренду землі", а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Отже, правовідносини, пов'язані з платним використанням землі комунальної власності, становлять "суспільний", "публічний" інтерес, а незаконність, тобто недотримання цього принципу, такому суспільному інтересу не відповідає.
У даному випадку порушення інтересів держави відбулось через порушення Відповідачем норм законодавства щодо оплати за користування земельною ділянкою комунальної власності у розмірах нижчих, ніж передбачено законодавчими актами.
Таким чином, оскільки Договір не відповідає чинному законодавству та умовам п. 13 (п. 5 та п. 9) самого Договору через те, що відповідні зміни щодо збільшення розміру нормативної грошової оцінки землі та річної орендної плати за оренду земельної ділянки комунальної власності до нього Відповідачем до цього часу не внесено, відповідно, надходження до місцевого бюджету зменшено на розмір орендної плати - 253 976,09 грн. в рік.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01.04.2008 № 4-рп/2008 зазначив, що неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Як зазначалося вище, нормативна грошова оцінка землі була затверджена у 2016 році з моменту укладення Договору й протягом 7 років не змінювалась, хоча перебувала в розпорядженні міської ради тривалий час.
З моменту укладення Договору сторонами не вчинено жодних дій всупереч п. 13 Договору щодо перегляду річної орендної плати в чинному Договорі оренди, проте до цього часу, усвідомлюючи, що до бюджету не надходять грошові кошти у належних розмірах, П'ятихатська міська рада обмежилась лише направленням 14.02.2024 листом вих. № 618/0/2-24 на адресу Відповідача однієї пропозиції про підписання проекту змін, яку він отримав згідно штампу вхідної кореспонденції 19.02.2024, хоча законодавчо наділена повноваженнями звернутись до суду за захистом порушених майнових прав жителів територіальної громади.
Отже, П'ятихатська міська рада, як уповноважений орган на представництво інтересів жителів територіальної громади щодо захисту їх майнових прав, своєчасно заходи щодо приведення розміру орендної плати у Договорі до законодавчо встановлених вимог у судовому порядку не вжила, незважаючи на те, що згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 16.02.2021 у справі № 921/530/18, відповідні зобов'язання сторін за договором оренди земельної ділянки змінюються лише з моменту набрання судовим рішенням законної сили.
Про виявлені порушення, наявність підстав для вжиття заходів, направлених на приведення істотних умов Договору у відповідність з прийнятими нею ж нормативно-правовими актами, була обізнана достеменно.
Так, листом від 23.01.2024 № 55/3-78ВИХ-24 Прокуратура інформувала П'ятихатську міську раду про те, що невнесення змін до договорів оренди порушує право на отримання коштів місцевим бюджетом та запитувалась інформація щодо приведення у відповідність до норм Податкового кодексу України та рішень міської ради чинних договорів оренди землі, укладених у т.ч. з Відповідачем.
У відповідь на лист прокуратури П'ятихатською міською радою надано інформацію листом від 23.02.2024 № 811/0/2-24, відповідно до якої Відповідачу було скеровано проект додаткової угоди до договору, згідно повідомлення про вручення останній отримав проект додаткової угоди, але жодної відповіді від нього отримано не було, жодних заходів претензійно-позовного характеру не вживалось.
Вдруге, листом від 15.05.2024 за № 55/3-678ВИХ-24 Прокуратурою повідомлено П'ятихатську міську раду про необхідність забезпечення дотримання принципу платного використання земель комунальної власності та вжиття заходів щодо наповнення місцевого бюджету коштами орендної плати.
У відповідь на лист Прокуратури П'ятихатська міська рада надала інформацію від 22.05.2024 № 2158/0/2-24 про те, що було скеровано на адресу Відповідача проект додаткової угоди та претензію щодо невиконання умов Договору, відповіді від нього не надходило. П'ятихатська міська рада не має відкритих видаткових рахунків в органах казначейства, через що не має змоги сплатити судовий збір за подання позовної заяви про зобов'язання Відповідача укласти додаткову угоду до Договору.
Беручи до уваги, що до цього часу діючий Договір оренди земельної ділянки комунальної власності в частині розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та орендної плати Відповідачем не приведено у відповідність до законодавчих актів, а місцевий бюджет недоотримує значні грошові кошти, вжиті Позивачем заходи є вочевидь неефективними, а отже неналежними.
Разом із цим, норма ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" вимагає від прокурора доведення лише факту нездійснення або неналежного здійснення уповноваженим органом своїх повноважень, а не встановлення причин нездійснення уповноваженими органами своїх функцій щодо захисту інтересів держави.
Більш того, встановлення будь-яких причин нездійснення органами місцевого самоврядування своїх функцій не може обмежувати державу в праві на судовий захист.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 905/803/18.
Звернення керівника Жовтоводської окружної прокуратури до суду з позовом, у даному випадку, є єдиним ефективним засобом захисту порушених інтересів держави, враховуючи, що уповноважений орган самостійно не звернувся до суду з позовною заявою, оскільки лише орган прокуратури є тим суб'єктом, що має процесуальну можливість в даному випадку ініціювати внесення змін до чинних договорів оренди земель комунальної власності та відновлення права територіальної громади на отримання в бюджет міста орендної плати в актуальних розмірах.
Звернення Прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності встановлення орендної плати за використання земель комунальної власності та дотримання конституційного принципу рівності усіх перед Законом.
Окрім того, суспільний інтерес полягає у повному надходженні орендної плати до бюджету, що явно переважає приватний інтерес Перегуди С.В. у використанні вказаної земельної ділянки на підставі Договору оренди, розмір орендної плати в якому є заниженим та не відповідає вимогам законодавства у зв'язку із застосуванням неактуальної нормативної грошової оцінки, як наслідок, до бюджету не надходять кошти в сумі 253 976,09 грн. в рік.
Отже, керівником Жовтоводської окружної прокуратури належним чином обґрунтовано та доведено наявність підстав для представництва інтересів держави в особі П'ятихатської міської ради у порядку ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позовної заяви покладається на Відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити у повному обсязі.
Внести зміни до пунктів 5 та 9 договору оренди земельної ділянки від 16.03.2016 (державна реєстрація права оренди земельної ділянки № 69293619 від 14.09.2023), яка розташована за адресою: вул. Клименко, 4, м. П'ятихатки, загальна площа 0,7200 га, кадастровий номер 1224510100:13:001:0009, для обслуговування оптової бази продтоварів, укладеного між Позивачем та Відповідачем, виклавши їх у такій редакції:
"5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки - цільове використання (03.07) - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, на дату укладення додаткової угоди відповідно до витягу із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки № НВ-1200176932024 від 13.02.2024, становить 3 174 701,17 гривень.";
"9. "Орендна плата вноситься "Орендарем" у грошовій формі в розмірі: 3 174 701,17 грн. * 8% = 253 976,09 грн. на рік, щомісячно - 21 164,67 грн. Загальна сума орендної плати становить 253 976,09 грн./двісті п'ятдесят три тисячі дев'ятсот сімдесят шість грн. 09 коп./ на рік сплаченої до місцевого бюджету на розрахунковий рахунок UA778999980334119815000004623, ОКПО 37988155, код платежу 18010900.
Розрахунок орендної плати переглядається у випадках: зміни умов господарювання, передбачених Договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі з урахуванням індексації згідно законодавства; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами; зміни ставок орендної плати, затверджених сесією міської ради; зміни нормативно грошової оцінки земельної ділянки; в інших випадках передбачених законом.".
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 38, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 02909938) судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.І. Красота
Повне рішення складено
03.12.2024