вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"05" грудня 2024 р. Справа№ 910/8726/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Євсікова О.О.
Корсака В.А.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 про відмову у видачі судового наказу
у справі № 910/8726/24 (суддя Сівакова В.В.)
за заявою Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА"
до Донецького малого приватного підприємства по ремонту та обслуговуванню об'єктів охорони здоров'я "Ремонтник"
про стягнення коштів,
12.07.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" (далі - заявник; ПАТ "УКРНАФТА"; апелянт; скаржник) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Донецького малого приватного підприємства по ремонту та обслуговуванню об'єктів охорони здоров'я «Ремонтник» (надалі - боржник; ДМП «Ремонтник») 38 400,00 грн штрафу за неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за договором підряду № 23/2831-Р від 27.11.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 відмовлено ПАТ "УКРНАФТА" у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Донецького малого приватного підприємства по ремонту та обслуговуванню об'єктів охорони здоров'я "Ремонтник" 38 400,00 грн штрафу.
Приймаючи ухвалу у даній справі, за висновками місцевого господарського суду вимоги про стягнення штрафу, які за своєю правовою природою не є вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, не підлягають розгляду в порядку наказного провадження.
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, ПАТ "УКРНАФТА" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: 1) скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 у справі № 910/8726/24 про відмову у видачі судового наказу за заявою ПАТ "УКРНАФТА" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Донецького малого приватного підприємства по ремонту та обслуговуванню об'єктів охорони здоров'я "Ремонтник" 38 400,00 грн штрафу; 2) ухвалити рішення про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Донецького малого приватного підприємства по ремонту та обслуговуванню об'єктів охорони здоров'я "Ремонтник" на користь ПАТ "УКРНАФТА" 38 400,00 грн штрафу.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та нормах матеріального і процесуального права.
Апелянт зазначає, що однією з умов договору, щодо якої сторони прийшли до згоди, була умова про те, що при порушенні строків виконання робіт, строків по усуненню виявлених недоліків (дефектів) боржник на вимогу заявника сплачує останньому штраф у розмірі 10% від вартості невчасно виконаних робіт (п. 9.2).
Заявник вказує, що відповідно до положень ст. 148 ГПК України законодавцем не було обмежено поняття «грошової заборгованості» певним її видом, а лише зроблено обмеження суми такої заборгованості, обмеживши її розмір сумою, яка відповідає сто розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також положення ч. 2 ст. 12 та ч. 1 ст. 148 ГПК України не містять такої категорії оцінювання як «неоспорювана заборгованість».
Таким чином заявником заявлені вимоги про стягнення із боржника грошових зобов'язань, що виникли внаслідок невиконання боржником умов укладеного письмового договору.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2024, апеляційна скарга заявника у справі № 910/8726/24 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Корсак В.А., Євсіков О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 про відмову у видачі судового наказу у справі № 910/8726/24. Справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Про перегляд справи в апеляційному порядку сторони повідомляються шляхом надіслання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження у передбачений законом спосіб, що підтверджується: довідкою про доставку електронного документа від 06.09.2024 до електронного кабінету заявника; поштовим повідомленням № 0600287372903 про відправлення поштової кореспонденції боржнику.
При цьому, з даних «Трекінг відправлення» з офіційного сайту АТ «Укрпошта» вбачається, що станом на 28.09.2024 поштове відправлення № 0600287372903 не було вручено під час доставки (причина: за закінченням терміну зберігання).
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом частини п'ятої якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з положеннями частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та відносини між ними визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2023 № 1071), - надалі Правила надання послуг поштового зв'язку.
Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на прості та реєстровані. Реєстровані поштові відправлення поділяються на відправлення без оголошеної цінності (рекомендовані) та відправлення з оголошеною цінністю. Рекомендовані (реєстровані) листи з позначкою «Судова повістка» приймаються для пересилання лише з повідомленням про їх вручення згідно із законодавством (пункти 8, 15 Правил надання послуг поштового зв'язку).
Адресат реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу інформується про надходження адресованого йому поштового відправлення, поштового переказу шляхом надсилання текстового повідомлення з використанням технічних засобів оператора поштового зв'язку, повідомленням, що підтримується засобами Інтернету, або повідомленням у паперовій формі за встановленою оператором поштового зв'язку формою (пункт 18 Правил надання послуг поштового зв'язку).
Для отримання поштових відправлень користувачі послуг поштового зв'язку повинні забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України «Про поштовий зв'язок», цих Правил (пункт 76 Правил надання послуг поштового зв'язку).
Рекомендовані поштові відправлення з позначкою «Судова повістка», адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання поштових відправлень, під розпис. У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду (пункт 83 Правил надання послуг поштового зв'язку).
Системний аналіз ст. 242 ГПК України, п.п. 15, 83, 91, 99, 101 Правил надання послуг поштового зв'язку, свідчить, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19).
Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19).
За таких обставин, апеляційний господарський суд вжив належних та необхідних заходів для повідомлення ДМП «Ремонтник» про відкриття апеляційного провадження у справі № 910/8726/24, направляючи рекомендованою кореспонденцією ухвалу суду за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань станом на дату подачі заяви про видачу судового наказу.
Також Північним апеляційним господарським судом враховано, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 у справі № 910/8726/24 про відкриття апеляційного провадження була оприлюднена 06.09.2024 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (адреса посилання: https://reyestr.court.gov.ua/Review/121400811), тобто усі учасники справи, користуючись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до реєстру, мали можливість ознайомитися зі змістом вказаної ухвали.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на її складність, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Разом з цим, застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989) (аналогічне застосування прецедентної практики Європейського суду з прав людини викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.09.2019 у справі № 908/98/18; від 13.09.2019 у справі № 904/4105/18).
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що ДМП «Ремонтник» було належним чином повідомлено про відкриття апеляційного провадження у справі № 910/8726/24.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про відмову у видачі судового наказу.
За змістом ч. 3 ст. 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскільки необхідності призначення справи до розгляду у відкритому засіданні судом не встановлено, ця постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята за результатами дослідження наявних в матеріалах справи документів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів зазначає, що за частиною 1 статті 273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Водночас, апеляційний господарський суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
Враховуючи зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи, а також надання сторонам можливості скористатись наявним процесуальним інструментарієм для захисту своїх прав та інтересів, розгляд справи по суті здійснено в розумні строки.
Відзив на апеляційну скаргу від ДМП «Ремонтник» на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходив, що відповідно до частини 3 статті 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку.
Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Наказне провадження, відповідно до частини 2 статті 12 ГПК України, призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно ч. 1 статті 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 148 ГПК України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
Колегія суддів зазначає, що пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно з частиною першою ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
За ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або зміна його умов не допускається.
Згідно частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами ст. 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.
Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, 27.11.2023 між ПАТ "УКРНАФТА" (замовник) та Донецьким малим приватним підприємством по ремонту та обслуговуванню об'єктів охорони здоров'я «Ремонтник» (підрядник) укладено договір підряду № 23/2831-Р (скорочено - Договір), за умовами якого у порядку та на умовах, визначених договором, підрядник зобов'язується на свій ризик виконати вказані у п. 1.2 роботи за завданням, замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити ці роботи на умовах, визначених договором.
Найменування робіт: «Поточний ремонт актового залу на п'ятому поверсі будівлі апарату управління НГВУ «Бориславнафтогаз» (п. 1.2 Договору).
Вартість робіт становить 384 000,00 грн (п. 2.1 Договору).
Строк виконання робіт 60 календарних днів з дати початку робіт та закінчується датою підписання кінцевого акта приймання виконання будівельних робіт (№ КБ-2В) (п. 3.1 Договору).
07 грудня 2023 року між сторонами складено та підписано акт про початок викання робіт.
Таким чином, в строк до 07.02.2024 підрядник мав виконати роботи по Договору.
28.02.2024 Підрядником виконано та здано, а замовником прийнято роботи по Договору, що підтверджується актом № 01/02-2024 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2024 року (№ КБ-2В).
В квітні 2024 року замовник направив підряднику претензію № 01/01/11/07/03/01-02/03/7 від 11.04.2024, в якій вимагав в останнього сплати штраф за несвоєчасне виконання робіт в розмірі 38 400,00 грн, що підтверджується фіскальним чеком про відправку № ПН 215600426655 від 12.04.2024.
На вказану претензію підрядник не відреагував.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України та ч. 1 ст. 230 ГК України неустойкою (штрафними санкціями) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. 9.2 Договору при порушенні строків виконання робіт підрядник на вимогу замовника сплачує штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно виконаних робіт.
За ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Так, апеляційний господарський суд враховує правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 24.07.2018 у справі № 903/125/18, згідно із якою як вимогу, за якою може бути видано наказ про стягнення грошової заборгованості за письмовим договором відповідно до ч. 1 ст. 148 ГПК України, слід розуміти будь-яку вимогу про стягнення грошової суми заборгованості за договором, яка охоплює не тільки основний борг і проценти, але й неустойку, проценти річних та інфляційні втрати, за умови, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положення ч. 2 ст. 12 ГПК України визначають, що в порядку наказного провадження здійснюється розгляд справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
При цьому суд апеляційної інстанції зважає на те, що будь-яких доказів, які б свідчили про наявність спору між сторонами щодо заявленої до стягнення суми штрафу, матеріали справи не містять, а сума стягнення не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За таких обставин, за висновками судової колегії суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у видачі судового наказу про стягнення з ДМП «Ремонтник» 38 400,00 грн штрафу.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 у справі № 910/8726/24 про відмову у видачі судового наказу підлягає скасуванню.
Судові витрати зі сплати судового збору, в порядку статті 129 ГПК України, покладаються на ДМП «Ремонтник» (боржника у справі).
Керуючись ст.ст. 129, 147, 148, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" - задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 у справі № 910/8726/24 про відмову у видачі судового наказу - скасувати.
3. Заяву Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" про видачу судового наказу про стягнення з Донецького малого приватного підприємства по ремонту та обслуговуванню об'єктів охорони здоров'я «Ремонтник» 38 400,00 грн штрафу - задовольнити.
4. Стягнути з Донецького малого приватного підприємства по ремонту та обслуговуванню об'єктів охорони здоров'я «Ремонтник» (адреса: 04112, м. Київ, вул. Парково-Сирецька, буд. 12-А, оф. 2, ідентифікаційний код - 19380324) на користь Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" (адреса: 04053, м. Київ, провулок Несторівський, буд. 3-5, ідентифікаційний код - 00135390) 38 400,00 грн (тридцять вісім тисяч чотириста гривень) штрафу.
5. Стягнути з Донецького малого приватного підприємства по ремонту та обслуговуванню об'єктів охорони здоров'я «Ремонтник» (адреса: 04112, м. Київ, вул. Парково-Сирецька, буд. 12-А, оф. 2, ідентифікаційний код - 19380324) на користь Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" (адреса: 04053, м. Київ, провулок Несторівський, буд. 3-5, ідентифікаційний код - 00135390) 302,80 грн (триста дві гривні 80 копійок) судового збору за подання до суду першої інстанції заяви про видачу наказу.
6. Стягнути з Донецького малого приватного підприємства по ремонту та обслуговуванню об'єктів охорони здоров'я «Ремонтник» (адреса: 04112, м. Київ, вул. Парково-Сирецька, буд. 12-А, оф. 2, ідентифікаційний код - 19380324) на користь Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" (адреса: 04053, м. Київ, провулок Несторівський, буд. 3-5, ідентифікаційний код - 00135390) 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень) судового збору за подання апеляційної скарги.
7. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази на виконання даної постанови.
8. Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя С.О. Алданова
Судді О.О. Євсіков
В.А. Корсак