про відмову у відкритті апеляційного провадження
05 грудня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/3926/24 пров. № А/857/26110/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шевчук С. М.
суддів -Кухтея Р. В.
Носа С. П.
перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 липня 2024 року про повернення позовної заяви в частині позовних вимог у справі № 300/3926/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій,
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з порушеннями строків встановлених ч.1 ст.295 КАС України, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 23 листопада 2024 року, про що останнім зазначено у клопотанні від 25 листопада 2024 року.
Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з огляду на наступне.
На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк, скаржником до суду заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке зареєстровано судом 04 грудня 2024 року.
Так, в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що пропустив строк на апеляційне оскарження з поважних причин, оскільки неодноразово проходив дослідження та лікування суглобів, що підтверджується відповідними медичними документами.
Досліджуючи подане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання скарги здійснюється судом лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об'єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
В поданому клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 вказав, що в період з 17.07.2024 по 15.09.2024 він неодноразово проходив дослідження та лікування суглобів, що підтверджується відповідними медичними документами.
Разом з тим, надаючи оцінку вказаним обставинам та медичним документам, які на думку апелянта свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає, що зі змісту долучених документів неможливо встановити, на якому саме лікуванні (амбулаторному чи стаціонарному) перебував апелянт.
В свою чергу, колегія суддів зауважує, що амбулаторне лікування розуміє під собою, як лікувально-профілактичні дії, які надаються особі (основні види медичної допомоги), як в самій амбулаторії (без залишення в лікарні на стаціонар), так і вдома. Тобто, це не позбавляє права особу своєчасно підготувати та подати апеляційну скаргу. Доказів щодо причин неможливості подання апеляційної скарги суду в належні строки, надано не було.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 22.11.2019 в справі №120/4137/18-а та ухвалі від 20.11.2019 в справі №440/2895/19, зазначивши, що перебування особи на амбулаторному лікуванні, на відміну від стаціонарного, не позбавляє можливості такої особи реалізувати своє право на захист порушених прав, як самому так і через представника.
Крім того, колегія суддів зауважує, що будь-яких документів щодо встановлення позивачу на період з 17.07.24 по 15.09.24 тимчасової непрацездатності чи направлення на стаціонарне лікування у медичний склад позивачем не надано. Відтак, твердження позивача про неможливість у вказаний період своєчасно звернутися до суду з апеляційною скаргою не підтверджені належними та допустимими доказами.
Отже, можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку з своєї ініціативи суд не вбачає та відмовляє у задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав.
Крім того, невмотивоване задоволення клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до судового захисту в тому числі фізичних та юридичних осіб, порушить принцип рівності сторін у адміністративному судочинстві.
Колегія суддів зауважує, що всі учасники справи є рівними перед законом і судом, зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, у зв'язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про неухильне виконання покладених на них обов'язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи.
Враховуючи вказані обставини, колегія суддів вважає, що вказані причини пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою наведені апелянтом не можуть бути визнані судом, як поважні, а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 липня 2024 року про повернення позовної заяви в частині позовних вимог у справі № 300/3926/24 необхідно відмовити.
При цьому, інших причин (підстав) для поновлення апелянту строку на апеляційне оскарження рішення суду позивачем не наведено, як і не надано жодних доказів наявності поважних підстав для поновлення такого строку.
Відповідно до положень частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).
На підставі викладеного, керуючись статтями 298, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження ОСОБА_1 від 04 грудня 2024 року.
Відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження ОСОБА_1 від 04 грудня 2024 року.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 липня 2024 року про повернення позовної заяви в частині позовних вимог у справі № 300/3926/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
С. П. Нос